<<
>>

§ 3. Провадження у справах у Конституційному Суді України

Законом України «Про Конституційний Суд України» чітко ви­значено три форми звернень до Конституційного Суду України, а саме: 1) конституційне подання; 2) конституційне звернення;

3) конституційна скарга[21].

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конститу­ційного Суду України про визнання акту (його окремих положень) не­конституційним або офіційного тлумачення норм Конституції України.

Суб’єктами права на конституційне подання є:

1) Президент України;

2) народні депутати України (у складі не менше сорока п’яти);

3) Верховний Суд України;

4) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

5) Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційне звернення - це подане до Конституційного Суду України письмове клопотання про надання висновку стосовно: а) відповідності Конституції України чинного міжнародного дого­вору України або міжнародного договору, що вноситься на розгляд до Верховної Ради України для надання згоди на його обов’язко­вість; б) відповідності Конституції України (конституційності) пи­тань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референ­дум за народною ініціативою; в) додержання конституційної проце­дури розслідування і розгляду справи про усунення Президента Ук­раїни з посади в порядку імпічменту; г) відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам ст. 157, 158 Кон­ституції України; ґ) порушення Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим Конституції України або законів України; д) відповід­ності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Респу­бліки Крим Конституції України та законам України.

Суб’єктами права на конституційне звернення можуть бути:

1) Президент України;

2) Верховна Рада України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) народні депутати України (у складі не менше сорока п’яти).

Конституційна скарга - це письмове клопотання, подане до Конституційного Суду України щодо перевірки на відповідність Кон­ституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), застосованого в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу.

Суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.

Питання щодо відкриття конституційного провадження у справі вирішуються на засіданнях колегій, сенатів і Великої палати КСУ.

Так, ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням або конституційним звернен­ням постановляє: 1) колегія; 2) Велика палата - у разі незгоди з ух­валою колегії про відмову у відкритті конституційного прова­дження у справі.

Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою постановляє: 1) колегія; 2) Сенат - у разі не­згоди з ухвалою колегії про відмову у відкритті конституційного про­вадження у справі, винесеною неодностайно.

Справу, за якою відкрито конституційне провадження, розгля­дають, відповідно, Сенат або Велика палата на пленарному засіданні в порядку та строк, установлені законом.

За загальним правилом ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі колегія постановляє не пізніше одного місяця з дня визначення судді-доповідача. Цей строк може бути подовжено на засіданні Великої палати за клопотанням судді-доповідача чи голову­ючого в Сенаті. При цьому суб'єкт звернення слід повідомити про від­криття провадження у справі в десятиденний строк з дня постанов- лення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

Відповідно до статей 64, 65 Закону України «Про Конституцій­ний Суд України» справи, конституційне провадження щодо яких відкрито, розглядаються в порядку письмового або усного про­вадження на пленарних засіданнях Сенатів і Великої палати. Разом із тим основною формою розгляду справ за загальним правилом є письмове провадження.

Так, відповідно до статті 66 профільного закону засідання Ве­ликої палати є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 12 суддів суду конституційної юрисдикції.

При цьому ухвала Вели­кої палати щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного

провадження у справах за конституційним поданням чи конститу­ційним зверненням у разі постановлення Колегією ухвали про від­мову у відкритті конституційного провадження у справі є постанов­леною, якщо за неї проголосувала більшість суддів Конституційного Суду, які беруть участь у її засіданні. Постановлена Великою пала­тою ухвала про відмову у відкритті конституційного провадження у справі є остаточною.

Велика палата на пленарних засіданнях розглядає справи, про­вадження за якими відкрито за конституційним поданням чи кон­ституційним зверненням, та справи, провадження за якими відк­рито за конституційною скаргою, але Сенат відмовився від розгляду справи на розсуд Великої палати.

Рішення суду конституційної юрисдикції вважається ухвале­ним Великою палатою, а його висновок - наданим, якщо за це про­голосувало щонайменше 10 суддів Конституційного Суду України.

Нормою статті 67 Закону України «Про Конституційний Суд Ук­раїни» визначено, що Сенат на засіданні розглядає питання щодо від­криття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, якщо Колегія не одностайно постановила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.

Засідання та пленарні засідання Сенату є повноважними, якщо на них присутні щонайменше шість суддів Конституційного Суду України від складу Сенату. При цьому ухвала Сенату є постановле­ною, якщо за це проголосувала більшість суддів, які беруть участь у засіданні. Водночас постановлена Сенатом ухвала про відмову у від­критті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою є остаточною.

Рішення суду конституційної юрисдикції у справі за конститу­ційною скаргою є ухваленим, якщо за це проголосували щонайме­нше дві третини суддів Конституційного Суду України, які розгля­дають справу в Сенаті.

Законодавець вичерпно на цей момент визначає, що учасниками конституційного провадження виступають суб'єкт права на консти­туційне подання, конституційне звернення та конституційну скаргу та орган або посадова особа, які ухвалили акт, що є предметом розг­ляду в суді конституційної юрисдикції, а також залучені цим судом до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі та інші особи, участь яких є необхідною для забезпечення об'єктивного і повного розгляду справи.

Чинним законодавством не заборонено учасникам конститу­ційного провадження та іншим особам, присутнім у залі засідань

суду, здійснювати аудіо- та відеозапис відкритої частини пленар­ного засідання Сенату, Великої палати за допомогою портативних технічних засобів у порядку, встановленому Законом України «Про Конституційний Суд України». Окрім того, вони мають право: 1) зна­йомитися із матеріалами справи; 2) давати усні та письмові пояс­нення; 3) викладати свої думки з питань, що розглядаються; 4) ста­вити з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конститу­ційного провадження; 5) заявляти клопотання; 6) подавати заяви про відвід судді Конституційного Суду України; 7) користуватися ін­шими правами, передбаченими законодавцем.

Що стосується обов’язків учасників конституційного прова­дження, то останні повинні у разі запрошення до Конституційного Суду України: 1) з’явитися на засідання, пленарне засідання Сенату або Великої палати; 2) давати правдиві пояснення, надавати доку­менти, матеріали та іншу інформацію, необхідні для повного та все­бічного розгляду справи.

Експерти, спеціалісти, свідки й інші особи, участь яких має сприяти об’єктивному і повному розгляду справи, у разі запрошення до Конституційного Суду України зобов’язані прибути на засідання або пленарне засідання Сенату чи Великої палати, давати правдиві пояснення, надавати документи, матеріали та іншу інформацію, не­обхідні для повного та всебічного розгляду справи. При цьому за не- надання інформації або надання завідомо недостовірних докумен­тів, матеріалів та іншої недостовірної інформації як учасники кон­ституційного провадження, так і інші особи, участь яких має спри­яти об’єктивному і повному розгляду справи, несуть відповідаль­ність у порядку, визначеному законом.

Слід звернути увагу на те, що строк конституційного прова­дження не повинен перевищувати шість місяців, однак у межах од­ного календарного місяця повинні бути вирішені справи: 1) про на­дання висновку щодо відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157, 158 Конституції України; 2) порушені за зверненням Президента України щодо кон- ституційності актів Кабінету Міністрів України відповідно до п.

15 ч. 1 ст. 106 Конституції України; 3) щодо яких Сенат або Велика палата визнали конституційне провадження невідкладним.

За результатами розгляду справ за конституційними по­даннями щодо конституційності законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабі­нету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та щодо офіційного тлумачення Конституції

України, а також за результатами розгляду справ за конститу­ційними скаргами у разі відмови Сенату в розгляді справи за кон­ституційною скаргою на розсуд Великої палати рішення ухвалює Велика палата.

Водночас висновок суду конституційної юрисдикції надає Велика палата у справах щодо:

1) відповідності Конституції України чинних міжнародних дого­ворів України або тих міжнародних договорів, що вносяться на розг­ляд до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

3) додержання конституційної процедури розслідування і роз­гляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту;

4) відповідності законопроекту про внесення змін до Конститу­ції України вимогам статей 157, 158 Конституції України;

5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим Конституції України та законам України.

Окремо зауважимо, що рішеннями Сенату завершується розг­ляд конституційного провадження за конституційними скаргами.

Згідно зі статтею 151-2 Конституції України рішення та ви­сновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язко­вими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Питання для самоконтролю

1. Визначте завдання Конституційного Суду України.

2. Сформулюйте повноваження Конституційного Суду та на­звіть основні нормативні джерела, які регламентують порядок його діяльності.

3. Назвіть та охарактеризуйте основні принципи діяльності Конституційного Суду України.

4. Назвіть та охарактеризуйте форми звернень, які подаються до Конституційного Суду України.

5. Визначте суб’єктів права на конституційне подання до Кон­ституційного Суді України.

6. Сформулюйте та охарактеризуйте вимоги, що висуваються до суддів Конституційного Суду України.

<< | >>
Источник: Судові, правоохоронні, контрольно-наглядові та правозахисні органи України : підручник / МВС Украї­ни, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. С. М. Гусарова ; [С. М. Гусаров, О. Ю. Салма­нова, А. Т. Комзюк та ін.]. - Харків,2020. - 508 с.. 2020

Еще по теме § 3. Провадження у справах у Конституційному Суді України:

  1. І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням спільного підприємства "Мукачівський плодоовочевий консервний завод" про офіційне тлумачення положення пункту 10 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (справа про виконання рішень третейських судів)
  2. І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (справа про мораторій на примусову реалізацію майна)
  3. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. (8 червня 1995 р.)
  4. Глава 13 Провадження в суді першої інстанції
  5. Діяльність оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України щодо забезпечення досудового слідства доказовою Інформацією під час здійснення оперативно-розшукових заходів до початку кримінального провадження
  6. Глава 21 СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
  7. § 2. Розгляд справи про відновлення втраченого провадження
  8. 2.7. Конституційний Суд України
  9. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
  10. Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення
  11. § 1. Завдання та принципи діяльності Конституційного Суду України
  12. § 2. Склад і повноваження Конституційного Суду України
  13. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ
  14. Сутність і види стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення
  15. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -