<<
>>

Набраннярішенням суду законної сили

Судові рішення, на відміну від актів інших органів, мають законну силу. Рішення суду, так би мовити, прирівнюється до сили закону. Саме в законній силі актів судового правозастосування виявляється судова влада як дійсна влада[43].

Відповідно до ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Тобто через тридцять днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення або після поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження учаснику справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення (ст. 354 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи (ст. 289 ЦПК України).

Правовим наслідком набрання рішенням суду законної сили судового рішення є визначеність у правах та обов'язках сторін, а також здатність до реалізації владного припису, встановленого рішенням суду, в тому числі в примусовому порядку. З моменту набрання рішенням суду законної сили воно стає остаточним, а обставини та правовідносини, що встановлені в рішенні суду, не можуть бути предметом перегляду по суті. Права та обов'язки, встановлені судом у рішенні, що набрало законної сили, а також відповідні правовідносини між сторонами стають остаточно визначеними. Ні сторони, ні сам суд не мають права змінити рішення суду, що набрало законної сили, та не можуть ігнорувати владний припис, встановлений цим рішенням.

Окрім того рішення, яке набрало законної сили, може бути виконане органами Державної виконавчої служби або приватними виконавцями із застосуванням заходів примусового виконання рішень

17.6.

<< | >>
Источник: Цивільний процес : навч. посіб. /Кройтор В.А., Садикова Я.М., МВС України, Харків. Нац. Ун-т внутр. справ. - Суми,2020. - 387 с.. 2020

Еще по теме Набраннярішенням суду законної сили:

  1. § 4. Набрання рішенням суду законної сили
  2. 2.3. Реалізація принципу диспозитивності при перегляді рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами
  3. Порядок ухвалення судових рішень. Набрання рішення суду законної сили
  4. Набуття судовим рішенням законної сили та його виконання
  5. Набрання судовим наказом законної сили та його виконання
  6. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
  7. Види судових рішень та набрання ними законної сили
  8. § 3. Судовий наказ: поняття, порядок видачі та скасування, набрання законної сили
  9. ... [Р]еферендум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь 16 березня 2014 року, не маючи законної сили, не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополь. Генеральна асамблея ООН (2014 р.)[361]
  10. § 3. Особливості діяльності апарату суду, служби організаційного забезпечення роботи й охорони суду
  11. § 2. Повноваження суддів місцевого суду як суду першої інстанції
  12. 1.3 Вимоги, яким повинні відповідати ухвали суду. Способи усунення недоліків ухвал суду
  13. Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду
  14. Додаток Б Аналіз результатів анкетування суддів щодо складу суду, участі народних засідателів у цивільному судочинстві та інституту відводу (самовідводу) суду
  15. Міжнародна міграція робочої сили
  16. 1. Відтворення робочої сили.
  17. § 2. Сучасні світові ринки робочої сили
  18. 1.4. Сили та засоби забезпечення національної безпеки України
  19. 2. Ринок робочої сили, як форма регулювання відтворення трудових ресурсів.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -