9.5. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу е негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах 262

операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є новою негласною слідчою (розшуковою) дією, передбаченою ст. 268 КПК України.

Ця слідча дія запроваджена в правову систему України з урахуванням досвіду процесуального законодавства ФРН. Згідно з § IOOi. [Заходи щодо мобільних апаратів] Кримінально-процесуального кодексу ФРН за допомогою технічних засобів можуть установлюватися номери апаратів і карток, а також для попереднього затримання або арешту злочинця на підставі ордера на арешт - місцезнаходження активованого мобільного апарата. Цей захід допускається тільки у випадку тяжкого злочину й тільки в тому разі, якщо встановлення місцезнаходження злочинця іншим способом буде менш перспективним або затрудненим, а також тоді, коли встановлення місцезнаходження злочинця необхідно для забезпечення безпеки поліцейських, яким доручено проведення попереднього затримання або арешту. До прийняття нового КПК України вченими пропонувалася модель законодавчого регламентування цієї форми отримання інформації^[203]. З прийняттям чинного КПК України новітні засоби отримання доказової інформації втілюються у кримінально-процесуальне законодавство України.

Стаття 268 КПК України «Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу» визначає, що установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді; в ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання; встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановления ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 КПК України.

Згідно з ч.

1 ст. 250 КПК України у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами I, II, VI, VII (ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановления ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена.

Проведення заходів для установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу найменшою мірою з-поміж негласних слідчих (розшукових) дій обмежує права та свободи людини і громадянина, тому закон передбачив проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії у розслідуванні злочинів будь-якого ступеня тяжкості.

Безпосереднє установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу здійснюється із застосуванням спеціальних технічних засобів та інформаційних технологій. Слідчому доцільно доручати проведення таких дій уповноваженим спеціалістам оперативних підрозділів з залученням оперативно-технічних підрозділів MBC та СБУ України.

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу має частіше за все характер дій, спрямованих на підготовку затримання підозрюваного чи провадження інших негласних слідчих (розшукових) дій. Тому застосування такого заходу в невідкладних випадках може здійснюватися до ухвали слідчого судді, яким надається відповідний дозвіл, заправилами ст. 250 КПК України. За умови прийняття рішення слідчого, узгодженого з прокурором, про невідкладність проведення відповідної дії, положення закону про те, що якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено, а отримана внаслі- 264

док такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена (ч.

4 ст. 250 КПК України), фактично має віртуально-попереджувальний характер. В її проведенні на момент ухвали слідчого судді і так, зазвичай, уже не має сенсу, бо мета її встановити місце перебування підозрюваного для його затримання досягнута (затримання здійснено, злочин попереджено). Рішення про те, що отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена, теж стає банальним, адже сама дія не була спрямована на отримання доказів, а отримана інформація уже втратила актуальність і може бути знищена без проблем для слідства. З огляду на сказане для усунення бюрократизму і забезпечення процесуальної економії та спрощення проведення цієї дії, яка, зазвичай, має невідкладний характер, доцільно було б надати право проведення її строком на три доби за постановою слідчого, а в подальшому - за рішенням прокурора.

<< | >>

↑

Источник: Теорія доказів: підручник для слухачів магістратури юридичних вузів / Антонов K. В., Сачко О. В., Тертишник В. M., Уваров В. Г/ За заг. ред. д.ю.н, професора В. М. Тертишника. - K.: КНУ,2015. - 296 с.. 2015

Еще по теме 9.5. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу:

- Доказывание в уголовном процессе - Кримінальний процес України - Уголовный процесс РФ -