Тема 10. Облік операцій з основними засобами

Облік основних засобів в банках здійснюється згідно із положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», а та-кож згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, яка затверджена ПП НБУ від 20.12.2005 № 480 із змінами від 06.03.2006 р.
та від 25.06.2007р. (набрала чинності з 1 січня 2008 року). Зазначена Інструкція 480 набрала чинності з 1 лютого 2006 року. В П(С)БО 7 і Інструкції 480 терміни вживаються в однаковому значенні, чим полегшується засвоєння положень теми «Облік операцій з основними засобами».
Інструкція 480 визначає, що облік об\'єктів основних засобів ведеться із застосуванням первинних документів, передбачених законодавством України.
Порядок ведення аналітичного обліку основних засобів та складання первинних документів визначається обліковою політикою банку з урахуванням вимог законодавства України. Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з основними засобами банки мо-жуть використовувати транзитні рахунки, рахунки кредиторської та дебіторської заборгованості згідно з обліковою політикою з подальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками.
Як і в П(С)БО 7 «Основні засоби» Інструкцією 480 об\'єкт основних засобів (придбаний або створений) визнається активом, якщо є імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов\'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена. Придбані (створені) основні засоби визнаються за первісною вартістю в такому ж порядку, як це передбачено П(С)БО 7 «Основні засоби» і на вартість основних засобів відносяться всі витрати, що безпосередньо пов\'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням.
Адміністративні та інші витрати, які не належать безпосередньо до витрат на придбання або доведення об\'єкта до робочого стану, не відносяться до його первісної вартості.
Банки, як і господарюючі суб\'єкти, використовують в бухгалтерському обліку та оцінюють основні засоби за справедливою вартістю. В основному справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів (земля, будівлі, машини та устаткування) є ринкова їх вартість. Якщо немає даних про ринкову вартість машин та устаткування, то використовується відновлювана вартість з вирахуванням суми зносу на дату оцінки. Для інших основних засобів справедливою вартістю є відновлювана вартість з вирахуванням суми зносу на дату оцінки.
Облік витрат, пов\'язаних із поліпшенням основних засобів та вдосконаленням нематеріальних активів, здійснюється за рахунками обліку капітальних інвестицій.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов\'язаних із поліпшенням об\'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання цього об\'єкта.
Витрати, що здійснюються для підтримання об\'єкта основних засобів у придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використан-ня, відноситься до складу витрат звітного періоду і не впливають на його залишкову вартість.
У зв\'язку із прийняттям П(С)БО «Інвестиційна нерухомість» та іншими подіями, Правління Національного банку України Постановою від 25 червня 2007 року № 236 внесло зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України. Зазначена Постанова набрала чинності з І січня 2008 року.
Зокрема, студент повинен звернути увагу на те, що розділ І Інструкції доповнений главами 7 «Необоротні активи, утримувані для продажу» і 8 «Інвестиційна нерухомість».
В главі 7 встановлено, що банк має класифікувати необоротні активи як утримувані для продажу, якщо балансова вартість таких активів відшкодовуватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного використання. Необоротні активи класифікуються як утримувані для продажу, якщо на дату прийняття рішення щодо визнання їх активами, що утримуються для продажу, виконуються такі умови: стан активів, у якому вони перебувають, дають змогу здійснити негайний продаж і є високий ступінь імовірності їх продажу протягом року з дати класифікації.
Необоротні активи, що утримуються банком для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за ви-рахуванням витрат на продаж. При цьому амортизація на необоротні активи, утримувані для продажу, не нараховується.
В даному випадку банк має визнати втрати від зменшення корисності в разі зниження справедливої вартості необоротних активів за вирахуванням витрат на продаж і відобразити в бухгалтерському обліку таким проведенням:
Дебет рахунку 7499, Кредит рахунку 3408.
У разі збільшення справедливої вартості необоротних активів за вирахуванням витрат на продаж банк визнає дохід, але в сумі, що не перевищує раніше накопичені втрати від зменшення корисності. У цьому випадку в бухгалтерському обліку здійснюється таке про-ведення:
Дебет рахунку 3408, Кредит рахунку 6499.
Необоротні активи, що більше не класифікуються як активи, утримувані для продажу, з дати прийняття рішення про відмову від продажу банк обліковує за найменшою з двох оцінок:
а) за балансовою вартістю, що визначалася до дати визнання їх як активів, утримуваних для продажу. Балансова вартість коригується з урахуванням амортизації, переоцінки, збитків від зменшення корисності, що були визнані, якщо активи не були класифіковані як утримувані для продажу;
б) за сумою очікуваного відшкодування на дату прийняття рішення про відмову від продажу.
В главі 8 «Інвестиційна нерухомість» визначається, що одиницею інвестиційної нерухомості є земля чи будівля або частина будівлі, або земля і будівля, що перебувають у розпорядженні власника або лізингоодержувача за договором про фінансовий лізинг (оренду) з метою отримання платежів, доходів від зростання капіталу, а не для надання послуг або адміністративних цілей.
Один і той самий об\'єкт нерухомості може бути розділений на конструктивно відокремлені частини, що використовуються з різною метою: одна частина - для отримання доходу від орендної плати або збільшення капіталу, інша - для використання в процесі діяльності банку або для адміністративних цілей.
У бухгалтерському обліку такі частини об\'єкта нерухомості відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо.
Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, то такий об\'єкт визнається інвестиційною нерухомістю за умови, що лише незначна частина об\'єкта утримується для використання в процесі діяльності банку або адміністративних цілей.
Банк має розробити та затвердити в обліковій політиці чіткі критерії для визначення активу як об\'єкта інвестиційної нерухомості та зазначити ці критерії в інформації до фінансової звітності.
Вивчаючи тему про основні засоби банків, студент повинен звернути увагу на те, що в п.8.4 глави 8 встановлено перелік конкретних об\'єктів інвестиційної нерухомості банків. В тому числі до цієї групи основних засобів належать:
земля, що утримується з метою отримання вигод від зростання капіталу в довгостроковій перспективі, а не для реалізації в короткостроковій перспективі в процесі діяльності;
земля, подальше використання якої на цей час не визначено;
будівля, що перебуває у власності банку або в розпорядженні за договором про фінансовий лізинг (оренду) та надається в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду);
будівля, що не зайнята на цей час та призначена для надання в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду).
Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості банк оцінює та відображає її в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка охоплює ціну придбання цієї нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов\'язані з її придбанням.
Витрати на поточне обслуговування, ремонт та утримання об\'єкта інвестиційної нерухомості визнаються витратами під час їх здійснення.
Капітальні інвестиції на реконструкцію об\'єкта інвестиційної не-рухомості, який в довгостроковій перспективі використовуватиметься як інвестиційна нерухомість, збільшують його вартість. Такі капітальні інвестиції банк відображає в обліку за окремим аналітичним рахунком 4410.
Після первісного визнання об\'єкта інвестиційної нерухомості подальшу його оцінку банк здійснює за одним з таких методів:
а) за справедливою вартістю з визнанням змін справедливої вартості в прибутку або збитку; амортизація та зменшення вартості не
визнаються;
б) за первісною вартістю (собівартістю) з урахуванням накопиченої амортизації та втрат від зменшення корисності.
Якщо банк не може достовірно визначити справедливу вартість об\'єкта інвестиційної нерухомості (операції з аналогічними об\'єктами нерухомості на ринку здійснюється рідко, альтернативної оцінки справедливої вартості немає), то він здійснює його оцінку за первісною вартістю. Ліквідаційна вартість такого об\'єкта нерухомості має дорівнювати нулю, первісна вартість амортизується протягом строку його корисного використання.
У разі здійснення банком оцінки об\'єкта нерухомості за методом справедливої вартості інженерне обладнання (ліфти, кондиціонери тощо), що є невід\'ємною частиною будівлі, не визнається в обліку окремо як основний засіб, а приєднується до справедливої вартості єдиного об\'єкта інвестиційної нерухомості.
Банк припиняє визнавати в балансі об\'єкт інвестиційної нерухомості під час його вибуття внаслідок продажу або передавання у фінансовий лізинг (оренду), або якщо більше не очікується отримання будь-яких економічних вигід від його використання.
Що стосується бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів після первісного визнання, то Постановою 236 внесено доповнення до розділу 3 такого змісту: 1.2. У разі застосування методу первісної вартості (собівартості) переоцінка необоротних активів не здійснюється. А у главі 1 розділу IV абзац другий пункту 1.1 викладено в такій редакції: «Амортизація не нараховується, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їх лік-відаційній вартості». Пункт 1.3 цього розділу доповнено другим та третім реченням такого змісту: «Амортизація необоротних активів не припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації необоротних активів припиняється на одну з двох дат, що настає раніше: на дату переведення активів до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу, або на дату припинення визнання активів».
Студент повинен звернути увагу і на те, що зазначені зміни викликали зміни в Плані рахунків бухгалтерського обліку банків України.
Рекомендовані нормативно-правові акти та література:
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121 -III від 7 грудня 2000 р. із змінами на 01.01.2008 р. // http://zakon.rada.gov.ua.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджена Постановою Правління НБУ 17.06.2004 р. № 280 із змінами до Інструкції, затвердженими Постановою Правління НБУ 22.06.2007 p., № 229. // http://zakon.rada.gov.ua.
Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджена Постановою Правління НБУ 20.12.2005 р. № 480. // http://zakon.rada.gov.ua.
Зміни до інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджені Постановою Правління НБУ 25.06.2007 p., № 236.
Кіндрацька JI.M., Семеніченко Ю.К., Тюхляєва М.Ю. Облік у банках: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 204-209.
Лобозинська С.М. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2007. - С. 388-404.
Облік і аудит у банках: Підручник /A.M. Герасимович, Л.М. Кіндрацька, Т.В. Кривов\'яз та ін.; За заг. ред. проф. A.M. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 299-314.
Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у банках: Підручник. -К.: КНЕУ, 2001.-С. 435-484.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92. (із змінами і доповненнями). // Бухгалтерський облік. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. Випуск 1. Бліц-інформ. - січень 2007.
<< | >>
Источник: Стасишен М.С., Жила В.Г.. Облік у банках: Навч.-метод, посібник. - К.: Каравела,2009. - 228 с.. 2009

Еще по теме Тема 10. Облік операцій з основними засобами:

  1. Тема 10. Облік операцій з основними засобами
  2. Тема б. Облік операцій з кредитування
  3. Тема 11. Облік операцій з нематеріальними активами
  4. Тема 5. Облік розрахункових операцій
  5. Тема 12. Облік операцій з лізингу
  6. Тема 4. Облік касових операцій
  7. Тема б. Облік операцій з кредитування
  8. Тема 9. Облік операцій в іноземній валюті
  9. Тема 7. Облік депозитних операцій
  10. Тема 9. Облік операцій в іноземній валюті
  11. Тема 4. Облік касових операцій
- Авторское право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -