МЕТА І ПІДСТАВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ. ОБСТАВИНИ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ОБРАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ

Мета застосування запобіжного заходу визначається у ч. 1 ст. 177 КПК України. Нею є:

1) забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваче­ним покладених на нього процесуальних обов'язків;

2) запобігання спробам можливої неправомірної поведі­нки підозрюваного чи обвинуваченого під час кримінального провадження.

Неправомірною поведінкою в загальному розумінні визна­ються дії особи, пов'язані з порушення норм права під час кри­мінального провадження. Така поведінка може полягати у: а) переховуванні від органів досудового розслідування та/або суду; б) знищенні, переховуванні або спотворенні будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встанов­лення обставин кримінального правопорушення; в) незакон­ному впливі на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обви­нуваченого, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; г) перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином; ґ) вчиненні іншого кримінального правопору­шення чи продовженні кримінального правопорушення, в якому особа підозрюється, обвинувачується.

Підстави застосування запобіжного заходу визначено у ч. 2 ст. 177 КПК України. Формулювання, яке міститься в КПК України, свідчить про необхідність установлення одразу двох підстав для застосування запобіжних заходів. Ними є:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (тобто наявність доказів про вчинення особою кримінального правопорушення, що відо­бражена у повідомленні про підозру); поняття «обґрунтована підозра» згідно з позицією ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного спостері­гача, що відповідна особа могла вчинити злочин;

2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді або суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений и засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (тобто наявність даних про те, що особа може перехо­вуватися від органів досудового розслідування чи суду, пере­шкоджати кримінальному провадженню тощо).

Складність доведення наявності ризиків зумовлюється їх прогностичним характером, оскільки йдеться про можливу, імовірну негативну поведінку особи в майбутньому.

Обставини, що враховуються під час обрання запобіжного заходу, визначено у ст. 178 КПК України. Ці обставини слідчий суддя або суд ураховують у сукупності. Такими обставинами, зокрема, є:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (слідчий су­ддя або суд встановлюють, достатньо чи недостатньо доказів, наданих стороною обвинувачення, щоб вважати, що особа вчинила кримінальне правопорушення);

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримі­нальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється чи обвинувачується (до уваги береться санкція статті КК Укра­їни; неприпустимо вважати, що тяжкість покарання є головною та єдиною обставиною, яка враховуються під час обрання за­побіжного заходу);

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (враховується, чи є підозрюваний, обвинувачений неповнолі­тнім або особою похилого віку, чи страждає на хронічну або не­виліковну хворобу, чи потребує лікування);

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинува­ченого в місці його постійного проживання, зокрема наявність у нього родини й утриманців (слід ураховувати відомості про сімейний стан особи, про наявність неповнолітніх дітей, дані, що характеризують особу за місцем проживання, відомості про зв'язки з антигромадськими і кримінальними елемен­тами, представниками злочинних груп чи організацій);

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання - необхідно з'ясувати наявність мі­сця роботи або інших засобів для існування, що приносять до­хід, а також навчання, його форму (денна, заочна);

6) репутація підозрюваного, обвинуваченого (оцінюються характеристики, надані підозрюваному, обвинуваченому з мі­сця роботи, навчання та проживання; дані, що свідчать про пе­ребування підозрюваного, обвинуваченого на обліку в нарко­логічному або психоневрологічному диспансері, тощо);

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (вста­новлюється наявність нерухомого майна, що належить особі, в місці проживання та інших місцевостях, транспортних засо­бів, грошових банківських вкладів, їх розмір);

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (враховуються не знята та непогашена судимість, а також строк відбування покарання в місцях позбавлення волі, час пе­ребування на волі після звільнення) та інші обставини, визна­чені у пунктах 9-12 ч. 1 ст.

Слідчий суддя або суд у разі застосування запобіжного за­ходу можуть оцінювати й інші обставини, що враховуються як окремо, так і в сукупності. Зокрема, такими обставинами можуть бути сприяння розкриттю злочину, співпраця між пі­дозрюваним, обвинуваченим та прокурором у викритті кримі­нального правопорушення, вчиненого іншою особою, відшко­дування (компенсація) шкоди потерпілому тощо.

76.