Стаття 296. Особливості застосування ставок митних платежів під час незаконного переміщення товарів через митний кордон України та використання товарів з порушенням встановлених обмежень

1. У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України або вивезенні їх з цієї території суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставка­ми, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо - на день виявлення факту такого ввезення (вивезення).

2. У разі втрати, недоставки чи видачі без дозволу митних органів товарів, що пе­ребувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове збері­гання.

3. У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України базою оподат­кування є митна вартість цих товарів, їх кількість або інші показники, встановлені зако­ном, що використовуються для визначення бази оподаткування, на день нарахування митних платежів, відповідно до частини першої цієї статті. Якщо визначити суму на­лежних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума митних платежів визначається виходячи з найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

4. У разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звіль­нення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних пла­тежів, що діють на день прийняття митним органом митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що викорис­товуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Ця стаття регламентує особливості визначення ставок митних плате­жів залежно від виду порушення порядку переміщення товарів через мит­ний кордон України та їх використання, а саме у випадках:

- незаконного ввезення товарів на митну територію України або виве­зення їх із цієї території;

- втрати, недоставлення чи видачі без дозволу митних органів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні;

- нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування;

- порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умов­не звільнення від оподаткування.

Незаконне ввезення товарів на митну територію України або вивезення їх із цієї території являє собою ввезення (вивезення) товарів із порушен­ням (невиконанням або неналежним виконанням) вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи. За таке правопорушен­ня можуть накладатись адміністративне стягнення постановою митного органу та/або суду (судді) або покарання вироком суду, виконання яких не звільняє від сплати належних митних платежів. Тому в таких випадках суми митних платежів нараховуються митним органом, але з урахуванням визначених коментованою статтею особливостей.

Так, відповідно до ч. 1 цієї статті Кодексу у випадку незаконного вве­зення товарів на митну територію України або вивезення їх із цієї тери­торії суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставка­ми, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо - на день виявлення факту такого ввезення (вивезення). День переміщення є днем фактично­го перетину товарами митного кордону України, що засвідчується митним органом при прийнятті товарів, транспортних засобів комерційного при­значення та документів на них до митного оформлення згідно з вимогами ч. 2 ст. 248 Кодексу шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (зокрема за допомогою інформаційних технологій), інших від­міток на митній декларації або документі, який відповідно до законодав­ства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. День виявлення факту незаконного ввезення (вивезення), у свою чергу, визначатиметься датою складання протоколу про порушення митних правил або постанови про порушення кримінальної справи про контрабанду відповідно до вимог гл. 71 Кодексу.

Відповідно до ч. 2 коментованої статті при втраті, недоставленні чи видачі без дозволу митних органів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тим­часове зберігання.

Відповідно до ч. 4 коментованої статті у разі нецільового використан­ня товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування,

а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних пла­тежів, що діють на день прийняття митним органом митної декларації для митного оформлення. День прийняття митної декларації, решти докумен­тів на товари і транспортні засоби комерційного призначення до митного оформлення визначається, як було вказано вище, згідно з вимогами ч. 2 ст. 248 Кодексу.

Для розрахунку ставки митних платежів необхідно визначити базу опо­даткування, яка з урахуванням особливостей, перерахованих у коменто­ваній статті, являє собою митну вартість товарів, їх кількість або інші по­казники, встановлені законом для визначення бази оподаткування, на день нарахування митних платежів. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо через ненадання митному органу точних ві­домостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума митних платежів визначається виходячи з найбіль­шої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей. Джерелами таких відомостей можуть бути інформаційні бази даних митних органів, офіцій­на інформація від митних органів іноземних держав тощо. Додаткову ін­формацію про зміст поняття “база оподаткування” див. у коментарі до ст. 294 МК.