Стаття 295. Нарахування митних платежів

1. Митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покла­дено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи.

2. Нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України.

3. Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлен­ня здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.

4. У разі якщо для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення мит­ної вартості товарів, необхідно зробити перерахування іноземної валюти, застосову­ється курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України на день нарахування митних платежів.

Коментована стаття визначає, ким, у якій валюті та із застосуванням яких ставок нараховуються митні платежі.

За загальним правилом сума митних платежів самостійно обчислюєть­ся декларантом або іншою особою, на яку покладено обов'язок із сплати митних платежів. Ця сума зазначається у митній декларації або уточню- вальному розрахунку, що подаються митному органу у встановлені цим Кодексом строки. Згідно з ч. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК) така сума вважається узгодженою.

Однак у визначених ч. 54.3 ст. 54 ПК випадках обов'язок із визначен­ня сум грошових зобов'язань покладається на контролюючі (щодо мита, податку на додану вартість і акцизного податку - митні) органи. Зокрема митні платежі нараховуються митними органами, якщо:

1) платник податків не подає в установлені строки митної декларації;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування або від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) платника податків, заявлених у митних деклараціях, уточнювальних розрахунках;

3) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідаль­ною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку, зокрема за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є митний орган;

4) рішенням суду, що набрало чинності, особу визнано винною в ухи­ленні від сплати податків;

5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником по­датків у митних деклараціях;

6) від уповноважених органів іноземних держав до митного органу на­дійшли документально підтверджені відомості щодо країни похо­дження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пере­силанні) на митну територію України або територію спеціальної мит­ної зони, або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, або території спеціальної митної зони, що відріз­няються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування сум митних платежів покладається на суб'єкта, на якого, згідно з коменто­ваною статтею, покладено обов'язок із їх нарахування.

Частина 3 коментованої статті визначає, що для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, які діють на день подання мит­ному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.

Ставки мита визначені у ст. 280 Кодексу і встановлюються відпо­відно до Закону України “Про митний тариф України”, яким затверджено Митний тариф України як систематизований згідно з Українською класи­фікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, перелік ставок ввізно­го мита, що справляється з товарів, котрі ввозяться на митну територію України, та Закону України “Про Єдиний митний тариф України”.

Розміри ставок ПДВ визначаються ПК, ст. 193 якого встановлює 17 % та 0 % від бази оподаткування, а ст. 194 і 195 визначають операції, що опо­датковуються за основною та нульовою ставками відповідно.

Ставки акцизного податку є диференційованими щодо конкретно визначених товарів і також визначаються ПК, зокрема ст. 215.

Ставки митних платежів мають діяти на день подання митному ор­гану митної декларації на товари або на день здійснення митного оформлення. Прийняття товарів, транспортних засобів комерційного при­значення і документів на них до митного оформлення засвідчується згідно з вимогами ч. 2 ст. 248 Кодексу шляхом проставляння відбитків відповід­них митних забезпечень (зокрема за допомогою інформаційних техноло­гій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних і товарно-тран­спортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Відповідно до цих відміток і визначається день подання митному органу митної деклара­ції на товари чи день здійснення митного оформлення.

Частина 2 коментованої норми Кодексу передбачає, що нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України.

Порядок нарахування, обліку й перерахування до державного бюдже­ту сум митних платежів згідно з вимогами ч. 7 ст. 298 Митного кодексу України (далі - МК) визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи.