Стаття 290. Припинення обов'язку із сплати митних платежів

1. Обов'язок із сплати митних платежів припиняється:

1) при виконанні обов'язку із сплати митних платежів;

2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втра­ченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормаль­них умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами;

3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповід­но до цього Кодексу;

4) якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.

2. Щодо товарів, випущених у вільний обіг на митній території України або виве­зених з цієї території без сплати митних платежів, обов'язок з їх сплати припиняється також у випадках, передбачених цим Кодексом, Податковим кодексом України та ін­шими законами України.

Коментована стаття визначає порядок припинення обов'язку зі сплати митних платежів. У першу чергу, обов'язок зі сплати митних платежів при­пиняється при виконанні обов'язку зі сплати митних платежів. Виконання обов'язку зі сплати митних платежів підтверджується конкретними діями (фактами), які можна перевірити документально.

Важливо враховувати, що в податкових правовідносинах діє розши­рювальний принцип, принцип дозволеного поводження, тобто такий, що охоплює сукупність дій, прямо запропонованих законодавчими актами про оподаткування. Водночас подібне положення закріплює і певні гаран­тії, встановлюючи рамки для контролюючих органів: підстави виникнення, зміни і припинення обов'язків платника податків як об'єкта контролю ма­ють встановлювати тільки податкові закони.

Найважливішим питанням при регулюванні правовідносин із приводу сплати митних платежів є з'ясування моменту, з якого виникає обов'язок сплачувати такі платежі. Положення Митного та Податкового кодексів України, що регулюють порядок внесення митних платежів, пов'язують обов'язок їхньої сплати з настанням обставин, передбачених законодав­ством актами.

Звернувшись до положень податкового законодавства, необхідно від­значити, що податковий обов'язок пов'язується не тільки з підставами його виникнення, а й чітко визначається конкретними термінами, протя­гом яких він має бути виконаний. При цьому важливо пам'ятати, що вико­нання податкового обов'язку є першочерговим стосовно інших обов'язків платника, - це визначає зміст усіх інших обов'язків.

Щодо виконання податкового обов'язку зі сплати митних платежів, то він реалізується сплатою таких платежів. Однак можливі випадки, коли платник не може виконати податкового обов'язку у загальному порядку. У такій ситуації необхідні певні додаткові гарантії, що виділяються у формі способів забезпечення виконання податкового обов'язку.

Податковий обов'язок як обов'язок платника податків сплатити необ­хідну суму податку у встановлений термін за наявності обставин, передба­чених податковим законодавством, виникає з кожного виду податку окре­мо. Існує чотири підстави припинення податкового обов'язку:

1) належне виконання податкового обов'язку;

2) ліквідація юридичної особи - платника податку;

3) смерть фізичної особи - платника податків або визнання її померлою;

4) втрата особою ознак, що визначають його як платника податків.

Нормами ст. 290 Митного кодексу України чітко визначені підстави для припинення обов'язку зі сплати митних платежів, а саме:

1) при виконанні обов'язку із сплати митних платежів;

2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог і умов, установлених цим Кодексом, а також унаслідок природних втрат, які підтверджу­ються відповідними актами;

3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави від­повідно до цього Кодексу;

4) якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, припинення обов'язку зі сплати митних платежів відо­бражає загальне положення теорії права про те, що будь-який обов'язок припиняється належним виконанням (пп. 1 п. 1 ст. 290 Кодексу). Три інші підстави припинення обов'язку зі сплати митних платежів фактично пов'язані з відсутністю у особи підстав для виникнення такого обов'язку).