<<
>>

Стаття 294. Об'єкт та база оподаткування митними платежами

1. Об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Загальні положення щодо визначення об'єкта і бази оподаткування висвітлені у Податковому кодексі України (далі - ПК). Так, відповідно до ст. 7 ПК об'єкт і база оподаткування є одними з елементів, обов'язкових для визначення під час встановлення будь-якого податку.

Об’єктом оподаткування за ст. 22 ПК можуть бути майно, товари, до­хід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, по­слуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визна­чені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодав­ство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

У свою чергу, базою оподаткування за ст. 23 ПК визнаються фізичний, вартісний чи інші характерні вирази об'єкта оподаткування, до якого за­стосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Для визначення об'єкта і бази оподаткування митних платежів ко­ментована стаття відсилає до інших положень Митного кодексу України (далі - МК), до ПК та інших законів України. Це зумовлено, передусім, тим, що для кожного виду митних платежів об'єкт і база оподаткування вста­новлюються окремо. Окрім того, у випадках, передбачених ПК, один об'єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних по­датків, а одна й та сама конкретна вартісна, фізична або інша характерис­тика певного об'єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Отже, постає необхідність визначити, які саме податки вважати митни­ми платежами, і як визначається об'єкт і база оподаткування ними.

У п. 27 ч. 1 ст. 4 Кодексу до митних платежів внесено мито, податок на додану вартість (далі - ПДВ), що справляється при ввезенні товарів на митну територію України, й акцизний податок, що береться при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України.

При цьому встановле­но, що Митним кодексом та іншими законами з питань митної справи ви­значаються правила оподаткування товарів або послуг, які переміщуються через митний кордон України, лише в частині оподаткування ввізним (ім­портним) або вивізним (експортним) митом. Правила оподаткування ре­штою податків визначаються тільки Податковим кодексом.

Виходячи з викладеного, об'єкт і база оподаткування митом визнача­ються Митним кодексом та іншими законами України, об'єкт і база опо­даткування податком на додану вартість та акцизним податком - Податко­вим кодексом.

Таким чином, об’єкти оподаткування митом визначені у ст. 277 МК, а база оподаткування митом встановлена ст. 279 МК (дивись коментарі до відповідних статей).

Об’єкт оподаткування ПДВ визначається відповідно до ст. 185 ПК і яв­ляє собою операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК, зокрема операції з пере­дачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також із пе­редачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримува- чу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівню­ється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у віль­ному обігу на території України, до митного режиму вільної митної зони, митного складу або магазину безмитної торгівлі, створених згідно з положеннями глав 20-22 МК;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівню­ється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму вільної митної зони, митного складу або магазину безмитної торгів­лі, створених згідно з положеннями глав 20-22 МК, для їх подальшо­го вільного обігу на території України;

е) постачання послуг із міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіа­ційним транспортом.

Виняток становлять операції, передбачені п. 196.1.12 і 196.1.13 ч. 196.1 ст. 196 ПК, а саме вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення згідно з положеннями глави 19 МК або у митному режимі переробки згідно з положеннями гл. 23 МК, зо­крема об'єктів оперативного лізингу або транспортних засобів із метою їх ремонту, а також операції з постачання товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі відмови на користь держави згідно з положеннями гл. 26 МК відповідно.

Щодо бази оподаткування ПДВ, то ПК встановлює порядок її визна­чення для товарів, які ввозяться на митну територію України, та послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України (ст. 190 ПК). Зокрема, базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша від митної вар­тості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита й акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що входять до ціни товарів/послуг згідно із за­коном. Причому при визначенні бази оподаткування перерахунок інозем­ної валюти в національну здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, а в разі нарахування суми податкового зобов'язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, - на день визначення податкового зобов'язання.

Водночас при постачанні послуг нерезидентами на митній території України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких по­слуг з урахуванням податків і зборів, за винятком податку на додану вар­тість, що входять до ціни постачання відповідно до законодавства. Визна­чена вартість перераховується у національну валюту за валютним (обмін­ним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Ст. 213 ПК визначає об’єкти оподаткування акцизним податком як операції з:

а) реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

б) реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власно­го споживання, промислової переробки, здійснення внесків до ста­тутного капіталу, а також своїм працівникам;

в) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію Укра­їни;

г) реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакциз­них товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних това­рів (продукції), по які не звернувся власник до кінця строку зберіган­ня, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

ґ) реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, ви­значеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 ПК;

д) обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що пе­ревищують встановлені норми втрат з урахуванням п. 214.6 ст. 214 ПК.

Виняток становлять операції, передбачені п. 213.2.1 та 213.2.2 ч. 213.2 ст. 213 ПК, а саме вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України, а також ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (про­дукції), у яких виявлено вади, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни-імпортера, для їх повернення експортеру, які вво­зяться продавцем (експортером) таких товарів без подальшої реалізації на митній території України. Також ряд операцій із ввезення на митну тери­торію України окремих підакцизних товарів (продукції), що звільняються від оподаткування акцизним податком, передбачено ч. 213.3 ст. 213 ПК.

Щодо бази оподаткування акцизним податком, то порядок її визначення встановлено у ст. 214 ПК залежно від виду ставки, за якою обчислюється цей податок.

Так, у разі обчислення із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням акцизного податку, і вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановле­ними імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продук­цію), які він імпортує, без ПДВ і з урахуванням акцизного податку. Якщо ж податок обчислюється із застосуванням специфічних ставок із вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підак­цизних товарів (продукції), то базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму цилін­дрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках. А в разі об­числення податку із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена вище для обчислен­ня податку із застосуванням як адвалорних, так і специфічних ставок.

<< | >>
Источник: Науково-практичний коментар до Митного кодексу України : у 3 т. - К. : Н94 ДННУ “Акад. фін. управління’,2012. - Т. 2. - 446 с.. 2012

Еще по теме Стаття 294. Об'єкт та база оподаткування митними платежами:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -