Стаття 345. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів

1. Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні орга­ни переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати мит­них платежів.

2. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахуван­ня та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

3. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірнос­ті, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кор­дон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповід­ності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контр­актів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому чис­лі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

4. Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, не­обхідному для з'ясування питань перевірки.

5. Відшкодування збитків та/або шкоди, заподіяних посадовими особами митного органу підприємству під час проведення перевірки, здійснюється у порядку, встанов­леному законом.

6. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для само­стійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

7. У разі виявлення митним органом під час проведення перевірки ознак пору­шень митних правил або контрабанди посадові особи митного органу вживають пе­редбачених законом заходів.

8. У разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу, дії, вчинені під­приємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання під­приємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рі­шень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.

1. Напрямом діяльності митних органів України, що найбільш прогре­сує, є проведення документальних перевірок суб’єктів ЗЕД. Здійснюючи документальні перевірки, митні органи мають на меті переконатися у пра­вильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості й достовірності зазначених у них даних.

Правовою основою для проведення таких перевірок є положення цієї статті, а також ст.

Така форма митного контролю дає змогу перенести акцент митного контролю на етап “після митного оформлення”, тим самим спрощуючи саму процедуру митного оформлення і зменшуючи обсяг митних проце­дур. Так званий “митний пост-аудит” запроваджений на виконання Кіот- ської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур і на тепе­рішній час є основною формою митного контролю в Європейському спів­товаристві.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI вказує, що контр­олюючими органами й органами стягнення є: органи державної податкової служби та митні органи - стосовно акцизного податку, мита, податку на додану вартість, а також інших податків, які, згідно з податковим законо­давством, справляються при ввезенні або пересиланні предметів і товарів із митної території України.

Порядок проведення перевірок та їх види визначені цим Кодексом, По­датковим кодексом України, наказом ДМСУ “Про затвердження Методич­них рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності ви­значення митної вартості товарів” від 13.07.2012 № 362, Наказом Міністер­ства фінансів України “Про затвердження Порядку планування митними органами документальних виїзних перевірок та Порядку проведення мит­ними органами зустрічних звірок” від 22.05.2012 № 582.

Пунктом 4 розділу 1 “Методичних рекомендацій щодо роботи посадо­вих осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здій­сненні контролю правильності визначення митної вартості товарів” за­кріплює, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості посадові особи, що здійснюють такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення й оцін­ки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, зо­крема неправильне визначення митної вартості товарів.

2. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи проводяться митними органами з ураху­ванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Стаття 120 Податкового кодексу України встановлює граничні строки давності щодо сплати грошових зобов'язань платника податків, умови їх застосування і права платників податків у зв'язку із застосуванням таких строків. Положеннями п. 102.1 Податкового кодексу встановлений загаль­ний строк визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом. Так, контролю­ючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право са­мостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у ви­падках, визначених цим Кодексом, не пізніше від закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової деклара­ції та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом цього строку контролюючий орган не визначає суми грошових зобов'язань, платник по­датків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір сто­совно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає роз­гляду в адміністративному або судовому порядку.

За правилами визначення сум податкових і грошових зобов'язань, встановленими нормами ст. 54 Податкового кодексу, контролюючий ор­ган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо, наприклад, платник податків не подає в установлені строки податкової (митної) декларації або даних перевірок результатів діяльності платни­ка податків свідчать про заниження чи завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюваль- них розрахунках.

У разі якщо протягом зазначеного вище строку контролюючий орган не визначає суми грошових зобов'язань, платник податків вважається віль­ним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративно­му або судовому порядку. Крім того, відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податково­го кодексу, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролю­ючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідаль­ність за своєчасну і повну сплату нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити визначену суму в порядку, встановле­ному цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 102.3 Податкового кодексу відлік строку дав­ності зупиняється на будь-який період, протягом якого: контролюючому органу, згідно з рішенням суду, заборонено проводити перевірку платника податків; платник податків перебуває поза межами України, якщо таке пе­ребування є безперервним і дорівнює чи є більшим за 183 дні.

Положенням п. 102.4 Податкового кодексу встановлені строки давності щодо застосування уповноваженим державним органом заходів стягнення податкового боргу. Так, коли грошове зобов'язання нараховане контролю­ючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102. Подат­кового кодексу, і податковий борг виник у зв'язку з відмовою у самостій­ній сплаті такого грошового зобов'язання, такий податковий борг платни­ка податків може бути стягнений протягом наступних 1095 календарних днів із дня виникнення такого податкового боргу. Якщо податковий борг платника податків стягується за рішенням суду, строки застосування захо­дів стягнення встановлюються до повної сплати такого податкового боргу або визнання його безнадійним у порядку, встановленому цим Кодексом. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до норм законів України “Про виконавче провадження”, “Про державну виконавчу службу”.

3. Документальні перевірки, які проводяться митними органами, мо­жуть бути як виїзні (планові або позапланові), так і невиїзні щодо дотри­мання законодавства України з питань державної митної справи.

Документальна планова виїзна перевірка передбачається в плані-гра- фіку на відповідний квартал і проводиться за місцезнаходженням підпри­ємства, що перевіряється. Документальна позапланова виїзна перевірка не передбачена планами роботи митного органу і може проводитися тільки за наявності підстав, визначених ст. 346 Митного кодексу.

Документальна невиїзна перевірка - перевірка, предметом якої є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України.

У ході документальних перевірок здійснюється: перевірка правильнос­ті визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати митних платежів; перевірка обґрунтованості й закон­ності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; перевірка правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, оформлених у митно­му плані; перевірка відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, до­говорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що пе­ревіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; перевірка законності переміщення товарів через мит­ний кордон України, зокрема ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно з п. 4.6 наказу Міністерства фінансів України “Про затверджен­ня Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа” від 30.05.2012 № 631 митне оформлення не- харчової продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, за результатами документальної перевірки та/або вибіркового обсте­ження зразків продукції у разі виявлення обставин, визначених частиною першою ст. 38 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контр­оль нехарчової продукції”, може бути призупинене у порядку, встановле­ному постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Поряд­ку здійснення державного контролю нехарчової продукції” від 26.12.2011 №1403.

4. Під час проведення документальної перевірки посадові особи мит­ного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження тільки в обсязі, необхідному для з'ясування питань перевірки.

Так, права й обов'язки посадових осіб митних органів під час прове­дення документальних виїзних перевірок передбачені ст. 347. Крім того, ст. 350 визначає права й обов'язки посадових осіб підприємства, що пере­віряється, під час проведення документальних перевірок.

Проведення перевірок митними органами потребує обов'язкового до­тримання порядку, визначеного наказом ДМСУ “Про затвердження Мето­дичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з ана­лізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів” від 13.07.2012 № 362, наказом Мініс­терства фінансів України “Про затвердження Порядку планування митни­ми органами документальних виїзних перевірок та Порядку проведення митними органами зустрічних звірок” від 22.05.2012 № 582.

Згідно із п. 1.5 наказу ДМСУ “Про затвердження Методичних рекомен­дацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів” від 13.07.2012 № 362 аналіз, виявлення й оцінка ризи­ків, розроблення і реалізація практичних заходів з управління ризиками, аналіз результатів і коригування вжитих заходів здійснюються митними органами та їх структурними підрозділами у межах компетенції, зокрема підрозділами, які здійснюють або організують, координують здійснення, у тому числі, документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

5. У разі якщо під час проведення перевірок митними органами підпри­ємству було заподіяно шкоди або збитків, їх відшкодування здійснюється в обов'язковому порядку митними органами.

Поняття шкоди охоплює будь-яке зменшення особистого або майново­го блага особи, якій вона заподіюється. Шкода може бути моральною, фі­зичною та матеріальною.

6. Результати перевірки оформлюються або актом, або довідкою. Оформлений митними органами акт є підставою для самостійного визна­чення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Наказом Мінфіну затверджено “Порядок оформлення результатів про­ведення митними органами перевірок” від 21.03.2012 № 377. За результа­тами перевірки оформляється акт перевірки, який має складатися з трьох частин: вступної, описової, висновку та інформативних додатків (за їх на­явності). Акт перевірки складається у трьох примірниках для виїзної пе­ревірки або у двох примірниках для невиїзної документальної перевірки. Один примірник акта перевірки надається платнику податків.

7. У разі виявлення митним органом під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи митного органу вживають передбачених законом заходів.

Порядком оформлення результатів проведення митними органами перевірок у п. 3.3.2 закріплено, що у разі виявлення перевіркою порушень законодавства України з питань митної справи необхідно: порівняти від­повідність даних, які містяться в документах, поданих платником подат­ків під час митного оформлення, фактичним даним, виявленим під час перевірки, на підставі первинних документів платника податків (у разі проведення виїзної перевірки); чітко викласти зміст порушення з поси­ланням на конкретні норми законодавства, порушені платником подат­ків; вказати первинні документи, що свідчать про наявність порушення, з подальшим відображенням зазначених у них операцій (навести корес­понденцію рахунків операцій) у регістрах, відомостях, головній книзі, ба­лансі тощо (у разі проведення виїзної перевірки); зазначити перелік доку­ментів, не наданих під час проведення виїзної перевірки (у разі відмови платника податків надати посадовим особам митного органу письмові пояснення щодо причин ненадання документів факт відмови відобража­ється в акті перевірки).

Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклара­ціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості й країни походження товарів, підстави для звільнення від оподаткування митними платежами окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті пере­вірки.

8. За результатами документальної перевірки можуть бути скасовані або внесені зміни до рішень щодо класифікації товарів для митних цілей або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу. Відповідно до п. 23 наказу Мінфіну України “Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та мит­ного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України” від 30.05.2012 № 650 у разі виявлення піс­ля митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари за резуль­татами проведення документальної перевірки з дотриманням вимог зако­нодавства України з питань державної митної справи в порядку, визначе­ному статтями 345-354 Кодексу. Рішення у цьому випадку не виноситься, а в разі наявності прийнятого рішення воно відкликається відповідно до положень, визначених пунктами 20-22 цього Порядку, до завершення до­кументальної перевірки.