КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Кримінальне провадження щодо застосування примусо­вих заходів медичного характеру здійснюється в загальному порядку із застосуванням особливостей, передбачених гла­вою 39 КПК України.

Підстави здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передба­чене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постанов- лення вироку.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених КК Ук­раїни, КПК України й Законом України «Про психіатричну до­помогу». Примусові заходи медичного характеру застосову­ються залежно від характеру і тяжкості захворювання та тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпеч­ності психічно хворого для себе або інших осіб (їх види визна­чено в ст. 94 КК України). Примусовість цих заходів полягає в тому, що вони застосовуються незалежно від бажання хворого, його законних представників та близьких родичів.

Особливості кримінального провадження щодо застосу­вання примусових заходів медичного характеру

1. Установлення обставин, що підлягають обов’язковому доказуванню (ст. 505 КПК України). З’ясування питань, що ха­рактеризують психічний стан особи до вчинення суспільно не­безпечного діяння і після нього, а також небезпечність особи для самої себе та інших осіб, мають важливе значення, оскільки у разі встановлення неосудності особи до неї будуть застосовані примусові заходи медичного характеру, а не покарання.

2. Реалізація процесуальних прав особи, щодо якої вирішу­ється питання про застосування примусових заходів медич­ного характеру (ст. 506 КПК України). Особа, стосовно якої пе­редбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, ко­ристується правами підозрюваного та обвинуваченого в об­сязі, який визначається характером розладу психічної діяль­ності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через закон­ного представника чи захисника.

3. Обов’язкова участь захисника (п. 5 ч. 2 ст. 52, 507 КПК України). Захисник має бути забезпечений з моменту встанов­лення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які породжують сумнів щодо її осудності (ст. 52 КПК України).

4. Застосування запобіжних заходів. До особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, можуть бути застосовані судом такі запобіжні за­ходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким роди­чам або членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виклю­чають її небезпечну поведінку (ст. 508 КПК України).

5. Обов’язкове проведення судово-психіатричної експер­тизи. Якщо є підстави вважати, що особа під час вчинення суспі­льно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осу­дному стані, щодо такої особи має бути проведена психіатрична експертиза (амбулаторна) (ст. 509 КПК України). Під час досу- дового розслідування така експертиза проводиться на підставі постанови слідчого, дізнавача або прокурора. У разі необхідно­сті здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза (строк її проведення становить не більше двох місяців). Напра­влення особи до медичного закладу для проведення психіатри­чної експертизи здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

6. Закінчення досудового розслідування та судового розг­ляду справ щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Досудове розслідування у провадженнях щодо за­стосування примусових заходів медичного характеру може бути закінчене у формі: а) закриття кримінального прова­дження; б) складання клопотання про застосування примусо­вих заходів медичного характеру (ч. 1 ст. 511 КПК України). Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам, які висуваються до обви­нувального акта, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та думку щодо можливості забезпечення участі особи під час су­дового провадження за станом здоров’я.

Судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судо­вому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізи­чної особи, стосовно якої вирішується питання про застосу­вання примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами КПК України. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного хара­ктеру або ухвали про відмову в їх застосуванні.

134.