§ 5. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва

Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва є ще одним найважливішим засобом економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, який дістає вияв у стягненні плати за надання державою послуг з раціонального використання земель.

Дії, які призвели до втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, можуть мати як протиправний, так і правомірний характер. Так, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов\'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Такі втрати дістають вияв у скороченні (безповоротній втраті) площ використовуваних сільськогосподарських і лісогосподарських угідь або погіршенні їх якості (зниженні родючості) під впливом діяльності заінтересованих осіб. Вони відшкодовуються з метою збереження рівня сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва шляхом відновлення площ цих угідь та їх якості.

Відповідно до п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1279, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов\'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом — у міру їх фактичного надання.

Відповідно до ч. З ст. 207 ЗК відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю

громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв\'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Вчені зазначають, що цей правовий режим відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва не дістав чіткого визначення у законодавстві. Адже не встановлене коло суб\'єктів, зобов\'язаних відшкодовувати такі втрати, а також коло суб\'єктів, яким вони повинні відшкодовуватися. Таким чином, до внесення відповідних змін до чинного законодавства втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, перераховані у ч. З ст. 207 ЗК відшкодуванню не підлягають.

Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що провадиться згідно з гл. 24 ЗК. Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" зазначені види відшкодування відрізняються за суб\'єктами, а також за видами відповідальності.

Від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об\'єктів охорони здоров\'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об\'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і проти селевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об\'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій і установ, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об\'єкти і території природно-заповідного фонду. Здійснення внутрішньогосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.