Тема 10. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В ОКРЕМИХ СФЕРАХ І ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ

1. Акціонерні товариства, що створюються в процесі

корпоратизації державних підприємств.

2. Акціонерні товариства, що створюються в процесі

приватизації державного майна.

3. Специфіка правового становища акціонерних то-

вариств як комерційних банків.

4. Особливості створення та функціонування акціо-

нерних товариств у сфері страхування.

5. Правове становище акціонерних товариств, що ство-

рюються як інвестиційні фонди та інвестиційні

компанії.

6. Правове становище акціонерних товариств як

некомерційних організацій (фондових бірж, Націо-

нальної мережі аукціонних центрів).

7. Правове становище холдингових компаній акціонерного

типу.

1. Акціонерні товариства, що створюються в процесі

корпоратизації державних підприємств

Розглянуті питання щодо порядку створення, функціо-

нування та припинення акціонерних товариств є загальними,

тобто стосуються всіх акціонерних товариств, щодо яких

закон не встановлює спеціальних вимог.

-163-

Однак чинне законодавство з метою захисту суспільних

інтересів передбачає спеціальні вимоги для

акціонерних товариств, що діють у певних сферах

економіки (інвестиційній, банківській, біржовій, як

професійні учасники ринку цінних паперів та ін.), або

створення яких пов\'язано з процесами корпоратизації та

приватизації.

Про особливий порядок створення акціонерних товариств у

процесі корпоратизації та приватизації вже згаду-

валося в попередніх темах. Однак таким акціонерним това-

риствам притаманні і деякі інші специфічні риси,

що стосуються їх діяльності та визначають особливості

правового статусу їх акціонерів. В узагальненому

вигляді можна таким чином визначити характерні ознаки цих

акціонерних товариств та правові засади їхньої

діяльності.

Відкриті акціонерні товариства, створені в процесі

корпоратизації (характерні ознаки):

правовими підставами створення та діяльності таких

ВАТ є Указ Президента України від 15.06.1993 р.

корпоратизацію підприємств", Положення про корпорати-

зацію підприємств, затверджене постановою Кабінету

Міністрів України від 05.07.1993 р. № 508 та інші

підзаконні нормативні акти;

створюються на базі державних підприємств, закритих

акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного

фонду яких перебуває у державній власності, а також

виробничих та науково-виробничих об\'єднань, правовий статус

яких не відповідає чинному законодавству;

мета перетворення зазначених господарських організацій

у відкриті акціонерні товариства - їх підготовка до

майбутньої приватизації (однак строк останньої

заздалегідь не визначається);

належать до державних суб\'єктів господарювання, що

забезпечується через володіння державою усім або

контрольним пакетом акцій такого товариства і

відповідно - здійснення державою в особі

уповноважених нею органів та осіб управління (контролю)

діяльністю цих товариств;

засновником виступає одна юридична особа - господарське

міністерство (відомство), у віданні якого перебуває

державне підприємство, що корпоратизується;

статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим ста-

тутом відкритого акціонерного товариства, створеного в

процесі корпоратизації (затверджений наказом

Міністерства економіки України, Фонду державного

майна України, Міністерства юстиції України від

31.08.1993 р. № 55) і затверджується його засновником;

-164-

державна реєстрація товариства здійснюється його за-

сновником в загальному порядку, але без сплати реєстра-

ційного збору;

виконавчий орган товариства - правління - формується:

а) на стадії заснування товариства - шляхом призначення

складу правління засновником із числа керівних праців-

ників державного підприємства; головою правління

зазвичай призначається керівник державного

підприємства, яке корпоратизується;

б) в подальшому (в процесі функціонування, якщо ви-

никає потреба змінити склад правління) - спостережною

радою товариства;

в обов\'язковому порядку створюється спостережна рада

товариства, яка формується і діє відповідно до Поло-

ження про спостережну раду, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р.

Метою діяльності спостережної ради є захист

інтересів держави та інших акціонерів; до складу

спостережної ради в обов\'язковому порядку включаються

представники: засновника; банківської установи, що

обслуговує акціонерне товариство; трудового колективу

товариства; органу приватизації; а якщо корпоратизоване

підприємство в установленому порядку визнано

монополістом - представник Ан-тимонопольного комітету.

Персональний склад спостережної ради затверджується

спільною постійно діючою комісією Міністерства

економіки України, Державної комісії з цінних

паперів та фондового ринку, Фонду державного майна

України за поданням засновника;

порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизовано-

го підприємства регулюється Положенням про порядок

реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних това-

риств, створених із державних підприємств у процесі

приватизації та корпоратизації (затверджено рішенням

ДКЦПФР від 11.04.2000 р. № 39);

нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що

належать державі, зараховуються до державного бюджету;

таке акціонерне товариство є неповноцінним до моменту

реалізації плану продажу акцій товариства на

підставі Рішення про його приватизацію; зазначена

обставина дозволяє скликати загальні збори товариства,

затвердити його статут та сформувати виборні органи

(виконавчий, спосте-режну раду, ревізійну комісію)

відповідно до Закону "Про господарські товариства".

-165-

2. Акціонерні товариства, що створюються в процесі

приватизації державного майна

Особливості правового становища відкритого акціонер-

ного товариства, що створюється на базі державного під-

приємства у процесі приватизації, дещо інші (хоча

певною мірою процесам корпоратизації та

приватизації державних підприємств притаманні і

деякі спільні риси, про які вже згадувалося). Таке

товариство:

створюється однією особою - органом приватизації,

який затверджує статут такого ВАТ і проводить його дер-

жавну реєстрацію (підставою для цього є затверджений

план приватизації підприємства/план продажу акцій);

реєструється в загальному для всіх суб\'єктів

підприємницької діяльності порядку, але без внесення

плати за державну реєстрацію;

з моменту державної реєстрації стає

правонаступником прав і обов\'язків підприємства, що

приватизується;

випускає акції товариства у відповідності з

Положенням про порядок реєстрації випуску акцій

відкритих акціонерних товариств, створених із державних

підприємств у процесі приватизації та

корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від

11.04.2000 р.

є неповноцінним відкритим акціонерним товариством

до моменту скликання загальних зборів акціонерів, що

можливо після завершення реалізації плану продажу

акцій (або після продажу принаймні понад 60% акцій): а)

правління формується з посадових осіб державного

підприємства, перетвореного у ВАТ; б) головою правління

призначається керівник державного підприємства,

перетвореного у ВАТ; в) функції управління акціями, що

належать державі, покладаються на уповноважену особу, яка

призначається Фондом державного майна.

Працівники державного підприємства, перетвореного у

ВАТ в процесі його корпоратизації та приватизації та

при-рівнені до них особи мають право на пільгове

придбання акцій: на рівні половини їх номінальної

вартості; при цьому сумарна номінальна вартість акцій,

що продається одному працівникові, не повинна

перевищувати 45 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян, за винятком керівних працівників. Останні

мають право на додаткове придбання за грошові кошти

акцій за половину їх номінальної вартості на загальну

суму до 5% статутного фонду товариства.

-166-

До виконання плану приватизації (розміщення акцій)

ВАТ, щодо яких Державною програмою приватизації на

2000-2002 роки передбачається закріплення у державній

власності пакетів акцій, для таких товариств встановлюю-

ться певні обмеження, в т. ч. забороняється:

відчужувати майно (необоротні активи), що належить

товариству, та здійснювати операції з борговими

вимогами та зобов\'язаннями (факторинг), якщо на дату

укладення відповідної угоди балансова вартість таких

активів або зобов\'язань перевищує суму, еквівалентну

14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком

України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу

ВАТ;

приймати рішення про реорганізацію ВАТ шляхом

злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення;

змінювати номінальну вартість або кількість акцій

без зміни розміру статутного фонду;

приймати рішення про збільшення або зменшення ста-

тутного фонду, крім випадків збільшення статутного

фонду на суму збільшення власного капіталу товариства.

(*180).

Реалізація плану продажу акцій дозволяє скликати

збори акціонерів, прийняти новий статут ВАТ, створити

систему органів на розсуд акціонерів і у

відповідності із Законом "Про господарські

товариства", а також обрати склад цих органів, тобто

перетворити формальне ВАТ у реальне ВАТ.

За акціонерами такого товариства закріплюється право

вимагати викупу акцій, що належать їм на праві

власності, у разі, якщо вони голосували проти прийняття

загальними зборами акціонерів рішень про укладення угод

або кількох взаємопов\'язаних угод щодо відчуження майна

(необоротних активів) підприємства та здійснення

операцій з борговими вимогами та зобов\'язаннями

(факторинг), якщо на момент укладення відповідної угоди

балансова вартість таких активів або зобов\'язань

перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR або перевищує

10 відсотків підсумку балансу ВАТ, у порядку,

встановленому ФДМ України. (*181).

Майнові комплекси частини державних підприємств на

початку 90-х років були здані в оренду трудовим колективам

цих підприємств. Приватизація майнового комплексів

великих і середніх державних підприємств, зданих в

орен-ду, здійснюється також переважно шляхом створення

на їх базі відкритих акціонерних товариств. Таким

акціонерним Товариствам притаманні певні особливості,

а саме:

(**180) Див.: П. 140 Державної програми приватизації на

2000-2002 роки. Див.: П. 144 Державної програми

приватизації на 2000-2002 роки.

-167-

можливість створення за наявності таких умов:

1) якщо здане в оренду майно може бути об\'єктом

приватизації і щодо нього не передбачається

застосування обмежень (певного порядку приватизації);

2) якщо майно здавалося в оренду без права викупу або

право викупу передбачалося договором оренди, укладеним

після набрання чинності Законом "Про оренду державного

і комунального майна";

3) якщо орендар згоден виступити разом з державним

органом приватизації засновником відкритого

акціонерного товариства на базі майнового комплексу

державного підприємства (його структурного підрозділу),

зданого в оренду;

4) затвердження органом приватизації плану приватиза-

ції (плану розміщення акцій);

засновниками такого ВАТ виступають державні органи

приватизації (з боку держави) та орендар в особі

господарського товариства, створеного членами трудового

колективу державного підприємства (його структурного

підрозділу), майно якого передається в оренду;

роль установчого договору такого ВАТ виконує рішення

засновників про створення товариства;

реєстрація створеного ВАТ відбувається в загальному

для всіх суб\'єктів підприємницької діяльності

порядку, але без внесення відповідної плати за

реєстрацію;

з моменту державної реєстрації договір оренди

вважається розірваним, діяльність підприємства,

створеного на базі орендованого майна, припиняється, а

правонаступником орендаря стає створене ВАТ;

статутний фонд ВАТ формується за рахунок державного

майна, зданого в оренду (якщо законом не встановлена

заборона або особливий порядок (обмеження) приватизації

такого майна) та майна, що є власністю орендаря;

таке ВАТ є неповноцінним, оскільки до моменту

реалізації плану продажу акцій і скликання перших

загальних зборів акціонерів, керівництво

підприємством покладається на адміністрацію

орендного підприємства, що приватизується;

на вартість свого внеску орендар отримує акції створе-

ного ВАТ, а акції, що відповідають частці держави в

статутному фонді ВАТ, продаються згідно із

законодавством про приватизацію;

наявність у членів трудового колективу орендного під-

приємства, що виступило засновником такого ВАТ, загальних

(права на першочергове придбання акцій ВАТ за номі-

нальною їх вартістю на суму, еквівалентну 45 неоподатко-

-168-

вуваних мінімумів доходів громадян) і додаткових

пільг, передбачених ч.

державного майна". (*182);

із завершенням реалізації плану продажу акцій, що

належать державі у такому ВАТ, скликаються загальні збори

акціонерів і відбувається перетворення

неповноцінного ВАТ у повноцінне (затверджується новий

статут ВАТ, формуються його органи відповідно до Закону

"Про господарські товариства").

3. Специфіка правового становища акціонерних

товариств як комерційних банків

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України "Про банки і

банківську діяльність" комерційні банки можуть

створюватися на акціонерних або пайових засадах. На

практиці в більшості випадків засновники комерційних

банків обирають саме акціонерну форму організації

останніх. При цьому акціонерному товариству, що

створюється і діє як комерційний банк, притаманні

певні характерні риси, а саме:

специфіка діяльності визначається вищезгаданим

Законом та нормативними актами Національного банку

України, серед яких особливе місце займає Постанова НБУ

від 27.03.1996 р. № 77 "Про затвердження положень "Про

порядок створення і реєстрації комерційних банків"

та "Про порядок ліцензування банків в Україні";

основні функції: кредитування суб\'єктів

господарської діяльності та громадян за рахунок

залучення коштів фізичних та юридичних осіб; касове та

розрахункове обслуговування народного господарства;

виконання валютних та інших банківських операцій,

передбачених Законом "Про банки та банківську

діяльність";

обов\'язковість ліцензування Національним банком

України зазначеної діяльності в порядку, передбаченому

вищезгаданою постановою НБУ;

спеціальні вимоги до засновників: мінімальна

кількість засновників - 3 фізичні та/або юридичні

особи за винятком:

рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих

органів, політичних і профспілкових організацій,

спілок і партій, громадських фондів; фінансовий стан

засновників підтверджується висновком аудиторської

організації;

(**182) Зазначені пільги скориговано у зв\'язку з

припиненням застосування з 1 травня 1999 р.

приватизаційних майнових сертифікатів.

-169-

реєстрація здійснюється у спеціальному порядку

Наці-ональним банком України у місячний строк на

підставі таких документів:

заяви про реєстрацію;

установчих документів (установчого договору, статуту

банку, протоколу про прийняття статуту та призначення

керівних органів банку);

економічного об?рунтування;

висновку аудиторської організації про фінансовий

стан засновників банку;

відомостей про професійну придатність керівників

(голови та головного бухгалтера) банку, рекомендованих за-

сновниками;

спеціальні вимоги до статуту: крім загальних відомос-

тей, що передбачаються Законом "Про господарські това-

риства", в ньому визначаються: повна та скорочена назва

банку, його місцезнаходження (поштова адреса); перелік

операцій, що здійснює банк; розмір статутного фонду та

інших фондів, що створюються банком; положення про ор-

гани управління банку, їх структуру, порядок утворення та

функції; порядок ліквідації банку;

вимоги до статутного фонду: не може бути меншим за

встановлений Національним банком мінімальний

розмір;

формується за рахунок власних коштів засновників

(акціонерів) у грошовій формі; забороняється

використовувати для формування статутного фонду бюджетні

кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу; частка

одного засновника (акціонера) у статутному фонді не

повинна перевищувати 35 відсотків; статутний фонд не

може збільшуватися для покриття збитків банку; зменшення

статутного фонду та розподіл резервів серед акціонерів

може відбуватися лише за згодою Національного банку;

обов\'язковість утворення резервного та страхового

фондів, порядок формування яких визначається

Національним банком України;

обов\'язковість додержання акціонерним банком

економічних нормативів, встановлених Національним

банком України, а також зберігання обов\'язкових резервів

у Нацбанку;

обов\'язковість аудиторської перевірки діяльності

банків;

обов\'язковість публікації річного балансу і рахунки

прибутків та збитків банку (після підтвердження

достовірності поданих в них відомостей аудитором чи

аудиторською фірмою) за формою і в строки, встановлені

Національним банком України;

здійснення діяльності на ринку цінних паперів

згідно з

-170-

затвердженим рішенням ДКЦПФР від 18.05.1999 р. "Про

затвердження Положення щодо організації діяльності

комерційних банків на ринку цінних паперів";

здійснення антимонопольного регулювання щодо банків

не лише Антимонопольним комітетом, а й Національним

банком України, без згоди якого банк не може об\'єднуватися

з іншим банком (банками).

4. Особливості створення та функціонування

акціонерних товариств у сфері страхування і як

професійних учасників ринку цінних паперів

Господарська діяльність в сфері страхування може

здійснюватися лише господарськими організаціями -

резидентами України, що створюються у формі будь-якого

виду господарського товариства, крім товариства з

обмеженою відповідальністю (ч. 1 ст. 2 Закону України

від 07.03.1996р. "Про страхування" (*183)). Однак у

більшості випадків засновники страхової

організації (страховика - за визначенням зазначеного

закону) обирають при її заснуванні акціонерну форму,

враховуючи переваги останньої. Рівночасно акціонерні

товариства, що створюються і діють як страховики, мають

чимало специфічних рис, що зумовлено характером їх

діяльності, а саме:

наявність щонайменше трьох учасників (хоча для дер-

жавних страхових компаній це правило не діє) і

обмеження участі іноземних юридичних осіб та

іноземних громадян у статутному фонді страховика (частка

цих осіб, як правило, не повинна перевищувати 49

відсотків статутного фонду);

спеціальний і виключний предмет діяльності - лише

страхування, перестрахування і фінансова діяльність,

пов\'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів

та їх управлінням; допускається також виконання

зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг

для інших страховиків на підставі укладених угод про

сумісну діяльність);

обов\'язковість отримання ліцензії на здійснення

страхової діяльності в Комітеті у справах нагляду за

страховою

діяльністю.

Вимоги до статутного фонду:

а) його розміру (він має бути не меншим суми, еквіва-

(**183) Див.: Відомості Верховної Ради України.-

1996.- № 18-Ст. 78.

-171-

лентній 100 тис. ЕКЮ, за валютним обмінним курсом валю-

ти України, а для страховиків, створених за участю інозем-

них юридичних осіб і іноземних громадян, - 500 тис. ЕКЮ);

б) його складу (частка грошових внесків у сплаченому

статутному фонді страховика повинна бути не менше 60

відсотків; при цьому допускається сплата частини грошо-

вих внесків державними цінними паперами за їх

номінальною вартістю, але не більше 25 відсотків

загального розміру статутного фонду);

в) джерел формування (забороняється використовувати для

цього кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в

кредит та під заставу, і вносити нематеріальні активи);

г) джерел використання (загальний розмір внесків стра-

ховика до статутних фондів інших страховиків України

не може перевищувати 20 відсотків його власного

статутного фонду, в т. ч. розмір внеску до статутного фонду

окремого страховика не може перевищувати 5 відсотків);

обов\'язковість дотримання умов забезпечення своєї пла-

тоспроможності з метою захисту інтересів

страхувальників:

а) наявності сплаченого статутного фонду та наявності

гарантійного фонду страхування (до останнього належать

спеціальні і резервні фонди, а також сума

нерозподіленого прибутку);

б) створення страхових резервів, достатніх для виплат

страхових сум і страхових відшкодувань;

в) перевищення фактичного запасу своєї платоспромож-

ності над розрахунковим нормативним запасом платоспро-

можності;

значний рівень державного регулювання, в т. ч. контролю,

за діяльністю страховика; здійснюється спеціально

створеним державним органом - у складі Міністерства

фінансів України;

особливість ведення бухгалтерського обліку і

звітності:

обов\'язковість щоквартального подання Міністерству

фінансів України передбачених законом звітів (у т. ч.

балансового звіту і звіту щодо прибутків і збитків) за

формою, встановленою цим Міністерством;

публічність діяльності, що полягає в обов\'язковій

публікації страховиком річного балансу за формою і в

порядку, встановленому Міністерством фінансів

України;

обов\'язковість аудиторської перевірки достовірності

та повноти річного балансу і звітності страховика, що

здійснюється в спеціальному порядку відповідно до

Вимог Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку щодо

-172-

аудиторської перевірки страхових компаній

(акціонерних товариств та підприємств-емітентів

облігацій), затверджених рішенням цієї комісії

від 03.07.1997 р. № 15.

5. Правове становище акціонерних товариств, що

створюються як інвестиційні фонди та інвестиційні

компанії, та інших учасників ринку цінних паперів

Характерними ознаками інвестиційних фондів, особли-

вості правового становища яких визначається Указом Пре-

зидента України від 19.02.1994 р. "Про інвестиційні

фонди та інвестиційні компанії", є:

обов\'язковість функціонування у формі закритого акці-

онерного товариства;

здійснення виключної діяльності у галузі спільного

інвестування (тобто діяльності, яка здійснюється в

інтересах і за рахунок засновників та учасників

інвестиційного фонду шляхом випуску інвестиційних

сертифікатів та проведення комерційної діяльності з

цінними паперами);

поділ інвестиційних фондів на два види: відкриті

(створюються на невизначений строк і здійснюють викуп

своїх інвестиційних сертифікатів у строки,

встановлені інвестиційною декларацією

інвестиційного фонду) і закриті (створюються на

визначений строк і здійснюють розрахунки щодо

інвестиційних сертифікатів після закінчення строку

діяльності інвестиційного фонду);

засновники - фізичні та юридичні особи, крім юридич-

них осіб, частка державного майна у статутному фонді яких

перевищує 25%;

обмеженість ризику засновників вартістю належних їм

акцій, які зберігаються у депозитарія і не можуть

пропонуватися на продаж;

учасники інвестиційного фонду - фізичні та

юридичні особи, що придбали інвестиційні

сертифікати цього фонду;

наявність статутного фонду, мінімальний розмір (2

тис. мінімальних заробітних плат, встановлених на

момент реєстрації інвестиційного фонду) і склад

якого (формується за рахунок внесків засновників у

вигляді коштів, цінних паперів і нерухо-мого майна,

частка якого не повинна перевищувати 25%) встановлений

законодавством; обов\'язкове зберігання активів у де-

позитарія, який здійснює відповідальне зберігання

активів, об-слуговування операцій з ними та облік руху

активів;

-173-

заборона створювати будь-які спеціальні та резервний

фонди;

установчі документи: установчий договір, який визначає

порядок здійснення засновниками спільної діяльності

пов\'язаної із створенням інвестиційного фонду,

відпові-дальність перед учасниками і третіми особами;

статут складовою частиною якого є інвестиційна

декларація, в якій визначаються основні напрями та

обмеження інвестиційної діяльності фонду, порядок

випуску, продажу та викупу інвестиційних сертифікатів;

для випуску інвестиційних сертифікатів укладається

договір з інвестиційним керуючим, аудитором або

аудиторською фірмою, а також депозитний договір з

депозитарієм щодо зберігання активів інвестиційного

фонду, обслуговування операцій з цими активами та обліку

руху активів;

наявність в інвестиційному фонді двох категорій

цінних паперів: акцій, що розподіляються між

засновниками, зберігаються у депозитарія і не можуть

пропонуватися на продаж;

інвестиційних сертифікатів, які пропонуються для

продажу і щодо яких встановлена мінімальна

номінальна вартість -10 тис. крб. і вимога, аби

номінальна вартість інвестиційного сертифіката

дорівнювала номінальній вартості акцій, які на-

лежать засновникам; емісія інвестиційних

сертифікатів здійснюється в спеціальному порядку,

визначеному Положенням про порядок реєстрації випуску

інвестиційних сертифікатів інвестиційного фонду та

інвестиційної компанії та інформації про їх

випуск (затверджено рішенням ДКЦПФР від 15.01.1998 р. №

8); власники інвестиційних сертифікатів є учасниками

інвестиційного фонду;

заборона для інвестиційного фонду випускати

облігації та векселі;

порядок управління інвестиційним фондом: вищий ор-

ган - загальні збори засновників; інвестиційний керуючий

-торговець цінними паперами, що здійснює управління

активами інвестиційного фонду та готує проекти

інформаційних повідомлень про випуск інвестиційних

сертифікатів на підставі укладеної угоди про

управління інвестиційним фондом; спостережна рада

інвестиційного фонду - орган, що здійснює контроль за

діяльністю інвестиційного керуючого з метою захисту

інтересів учасників.

Особливість правового становища інвестиційної

компанії полягає в тому, що вона:

є торговцем цінними паперами, який, окрім провадження

інших видів діяльності, може залучати кошти для

здійснення спільного інвестування шляхом емісії

цінних паперів та їх розміщенням;

-174-

може створюватися у формі акціонерного товариства або

товариства з обмеженою відповідальністю в порядку,

встановленому для цих товариств Законом України "Про

господарські товариства";

має статутний фонд, який формується в порядку, встано-

вленому Законом "Про господарські товариства", і

повинен становити не менше як 50 тис. мінімальних

заробітних плат, визначених на момент реєстрації

інвестиційної компанії;

для здійснення діяльності щодо спільного

інвестування зобов\'язана створити відкритий або закритий

взаємний фонд, який здійснює діяльність щодо

спільного інвестування в порядку, встановленому для

інвестиційних фондів;

взаємний фонд інвестиційної компанії є її

філією, має окремий баланс та поточний рахунок;

одержує прибутки від діяльності, пов\'язаної зі

спільним інвестуванням, пропорційно вартості майна,

переданого у взаємний фонд;

зобов\'язана подавати загальним зборам акціонерів (уча-

сників) інформацію про діяльність свого взаємного

фонду щонайменше один раз на рік.

У формі акціонерних товариств можуть діяти й інші

учасники ринку цінних паперів, у т. ч. депозитарії та

торговці цінними паперами. Для таких акціонерних

товариств також притаманні певні особливості.

Торговці цінними паперами:

особливості правового становища визначаються Законом

України "Про державне регулювання ринку цінних па-

перів в Україні", (*184);

спеціальний предмет діяльності: займаються виключно

діяльністю з випуску та обігу цінних паперів та

іншими видами професійної діяльності на ринку

цінних паперів;

обов\'язковість ліцензування зазначеної діяльності

Державною комісією з цінних паперів та фондового

ринку відповідно до Порядку видачі дозволу на

здійснення діяльності з випуску та обігу цінних

паперів як виключної діяльності, затвердженого наказом

Державної комісії з цінних паперів та фондового

ринку від 13.09.1996 р. № 203-а, (*185);

здійснення зазначеної діяльності з метою отримання

Прибутку;

організаційно-правова форма акціонерного товариства

(**184) Див.: Відомості Верховної Ради України- 1996- №

51.- Ст. 292.

(**185) Див.: ДІБП.-1996.- № 2.- С. 58; Комп\'ютерна

законодавча база