1.2. Поняття та особливості функціонування банківської системи

Необхідно вказати на відсутність у наукових працях, присвячених цій проблемі, належної теоретичної основи аналізу сутності банківської системи та її ролі в економіці ринкового типу. На сьогодні в економічній літературі не подано єдиного визначення поняття «банківська система», а основні підходи до цього питання, які переважно висвітлено у відповідних дослідженнях, обмежені, як правило, емпіричним рівнем оцінювання. Однак, такий рівень потребує тіснішого поєднання з відповідним теоретичним осмисленням базових аспектів організації банківської справи.

Що ж до самих підходів до оцінювання суті банківської системи, то описані в економічній літературі напрямки можна було б умовно поділити на дві групи: з одного боку, це найбільш загальні дефініції, що характеризують банківську систему як просте поєднання діючих у країні банків, а з іншого, - це штучна підміна самих понять, коли банківська система ототожнюється з кредитною системою: системою комерційних банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів.

о

установ, що виконують належні їм функції» або такий: «Банківська система - сукупність різних видів банків і банківських інститутів у їхньому

взаємозв язку, що існує в тій чи ІНШІЙ країні у певний історичний період» . У другому випадку до складу банківської системи окремі дослідники зараховують кредитно-фінансові установи, які не лише за визначенням, а й за своєю економічною суттю належать до небанківських фінансових інститутів - фонди спеціального призначення, товариства взаємного кредиту, ломбарди, каси взаємодопомоги .

Не викликає, однак, сумнівів те що неправомірно зараховувати до складу банківської системи спеціалізовані кредитно-фінансові інститути, наслідком чого є штучне розширення меж банківської системи, та власне, прирівнювання її до системи кредитної, що є недоцільним не лише в економічному, а й в організаційно-правовому аспекті. Річ у тому, що саме наявність ланки спеціалізованих кредитно-фінансових установ відрізняє кредитну систему від банківської. До того ж банки мають свою специфіку, що полягає у здійсненні кредитно-розрахункових операцій та емітуванні на цій основі грошей в обіг. Це, звичайно, не дає підстав для об\'єднання банківської діяльності та діяльності небанківських фінансових інститутів в одну групу.

Більш прийнятним є перший підхід до розуміння суті банківської системи (тобто через сукупність банківських установ), але й він не позбавлений певних недоліків, адже банківська система є не лише простим поєднанням банків цієї країни. Це складний господарський організм, необхідність функціонування якого зумовлена цілим комплексом організаційно-економічних умов, що слід врахувати, коли йдеться про суть банківської системи та її роль в економіці ринкового типу.

Отже, чітке формулювання вказаних умов та їхній розгляд мають стати основоположним, вихідним моментом визначення сутності банківської системи та її ролі в економіці.

До основних організаційно-економічних умов, які визначають потребу в банківській системі, тобто у системному оформленні і впорядкуванні банківської діяльності, слід зарахувати три такі: