6.4. Особливості функціонування податкової служби в США

До особливостей функціонування податкової служби в США можна віднести наступні.

У податковому законодавстві США не діє принцип презумпції невинності. Відповідно, обов\'язок обґрунтування невинності по податкових справах покладений на платника податку.

Податкова служба має право перевіряти житло, листування тощо, що відноситься до права «вторгнення у приватне життя» і не допускається для інших державних служб.

При заповненні податкової декларації платник податку у певних випадках повинен вказати дані не тільки про фінансовий стан своєї сім\'ї, а також про:

стан здоров\'я;

внески у фонди різних громадських і політичних організацій;

інші відомості, які потрібно подавати службі для вирахування суми податків;

податкова декларація подається щороку до 15 квітня.

При умисному приховуванні доходу на платника податку накладається штраф у розмірі до 100 тис. доларів (а для корпорацій — 500 тис. доларів), або тюремне ув\'язнення до 5 років. Разом з тим, тільки 85% американців добросовісно платять податки (в 1994 р. розмір недоплат склав близько 140 млрд доларів, а в 1996 р. — тільки 28 млрд доларів).

Співробітники фінансових служб часто проводять розслідування негласно, використовуючи документи різних урядових і приватних організацій. Одним із найчастіше застосовуваних прийомів їх діяльності є зіставлення декларованих доходів з реальними витратами платників податків. Для цього значні придбання платника за кілька років порівнюють з декларованими ним доходами за ці роки.

Структура податкової служби США

(Служба збирання податків і фінансового контролю США)

Ядро цієї служби — служба внутрішніх доходів (СВД) Мінфіну США. Вона складається з:

центрального апарату;

податкових служб штатів;

місцевої податкової служби.

76

77

Центральному СВД підпорядковано 9 регіональних служб, 58 податкових округів і 900 місцевих податкових бюро.

Кожне місцеве податкове бюро складається з 6-ти відділів (у т. ч. слідчого та контролю за правильністю сплати податків).

Інформацію про платників податків СВД може отримувати і від кредитних бюро. Це — приватні фірми, які спеціалізуються на зборі та аналізі даних, що характеризують фінансовий стан окремих осіб (їх налічується близько 200, і в них є досьє на 160 млн американців).

Про податкову декларацію

В основі системи сплати податків США лежить принцип самостійного заповнення і подання податкових декларацій із зазначенням розміру річного податку, суми заліку вже проведених платежів і суми, що залишилась до сплати. Зазвичай податкові декларації відправляються поштою, хоча в 1999 р. проводився експеримент з подачі декларацій з допомогою електронної техніки. Цю систему запровадили у 2000 р.

Декларації повинні бути підписані платниками податку чи офіційним представником компанії. Підпис супроводжується заявою, що декларація «справжня, правильна і повна». При цьому особа, яка підписала декларацію, повністю відповідає за подані дані і може бути притягнута до відповідальності за подання неправдивих даних. У США тільки 40% платників податку самостійно заповнюють декларації, а 60% користуються послугами спеціалізованих фірм. Якщо податкова декларація складена іншою особою чи спеціалізованою бухгалтерською фірмою, то, крім підпису платника податку, має бути й підпис представника фірми, який також несе відповідальність за правильність заповнення декларації.

Розмір податків і доходу, який підлягає оподаткуванню, підраховується за рік. При цьому можна використовувати як календарний, так і фінансовий рік. Деякі компанії використовують фінансовий рік, який закінчується в обраному ними місяці.

Всі фізичні і юридичні особи зобов\'язані щорічно заповнювати податкові декларації незалежно від того, сплачують вони податки чи ні, за умови якщо вони не звільнені від подачі декларацій законом.

Подати декларацію можна від 2,5 до 7 місяців з дня закінчення року, однак більша частина суми податку має бути сплачена до подачі декларації (вирахування з зарплати чи шляхом внесків). У

деяких випадках платнику податку може бути надана відстрочка до 6 місяців.

Якщо громадянин відмовляється заповнювати податкову декларацію або не сплачує встановлені законом податки, він притягується до відповідальності. Наприклад, фізична особа, яка свідомо відмовляється сплачувати податки і заповнювати декларацію про доходи у встановлені строки, визнається винною у здійсненні злочину. Вироком суду її можна оштрафувати на суму до 25 тис. доларів або позбавити волі на строк до одного року. Поряд з цим доведеться сплатити судові витрати.

Щоб полегпшти платнику податків процес планування своїх доходів, який досить складний, СВД передбачає різні форми допомоги. Найперше, платникам податку надсилається комплект податкових документів: чиста форма податкової декларації, яку платник податку подав минулого року, інструкція по її заповненню і зміни у податковому законодавстві, а також інформація про те, де можна отримати податкову допомогу. Податкові декларації та інші матеріали стосовно обкладення податком можна отримати в будь-якій податковій інспекції, громадській бібліотеці, а також замовити поштою.

Однак найбільшим попитом користується «шряча лінія». Платник податку може зателефонувати у будь-яку із 32-х безплатних телефонних служб і отримати консультацію з питання, що його цікавить, замовити форми податкових декларацій, прослухати записані на магнітній стрічці повідомлення стосовно найскладніших питань обкладення податком. Завдяки спеціальній телефонній апаратурі забезпечуються необхідною інформацією особи з вадами слуху (які погано чують). Цим видом обслуговування користуються мільйони громадян.

СВД у більшості випадків приймає податкові декларації у тому вигляді, в якому їх надіслав платник податку.

78

79

співбесіди. Це означає, що платник податку повинен особисто відвідати податкову інспекцію і зняти питання, які виникли у податкового інспектора.

Якщо платник податку не згідний з результатами перевірки, то він має право оскаржити їх. Результати перевірки можна оскаржити у Відділі оскаржень ФПУ, де і розглядається більшість питань; якщо ж платник податку не задоволений рішенням, він може звернутися до суду. Залежно від того, чи сплатив платник податку пред\'явлений йому податок чи ні, він може звернутися до податковою суду, Апеляційного суду чи Окружного суду. Платники податків мають право особисто представляти свої інтереси в суді чи доручити ведення справи довіреній особі. У разі, якщо платник податку не згідний з пред\'явленою йому додатковою сумою податку, то він може, не сплачуючи її, звернутися до Податкового суду (для цього у нього є 90 днів з дня, коли йому відіслано повідомлення (повідомлення про недоплату). Коли мова йде про незначні суми (до 10 тис. доларів за будь-який період), платник податку може просити про спрощену процедуру розгляду. Рішення, прийняте у відповідності з цією процедурою, оскарженню не підлягає.

У разі, якщо в результаті перевірки виявлені математична помилка чи описки в декларації, які призвели до збільшення суми податку, платник податку може просити про формальне повідомлення (повідомлення про недоплату) з тим, щоб обговорити з працівником податкової служби умови сплати заборгованості. Зазвичай податкова служба надає певний строк для внесення недоплати. Але якщо платник не в змозі вчасно розрахуватися з бюджетом, то він повинен повідомити про це податкову службу, яка може зажадати повну інформацію про фінансовий стан його справ і після аналізу визначити порядок сплати заборгованості: дозволити платнику податку вносити податок частинами, запропонувати автоматично вираховувати із зарплати тощо. Така угода буде дійсною лише у тому разі, якщо: платник податку надав вичерпну фінансову інформацію; вчасно платить внески; виконує інші податкові обов\'язки; буде надавати за вимогою податкової служби поточну фінансову інформацію тощо.

Після аналізу поточної інформації податкова служба може переглянути умови угоди, попередивши про це за ЗО днів і пояснивши причини. Вимушені міри стягнення заборгованості (конфіскація майна, арешт банківського рахунку, утримання із зарплати до 10% тощо) не застосовуються, доки не будуть вичерпані всі можливості обговорити з платником податку (через пошту, телефоном, співбесідою) варіанти добровільного внесення необхідних сум.

Якщо платник податку об\'явив про банкрутство, то податкова служба не стягує з нього суму податку, що залишилася. Однак після реалізації майна банкрута за рішенням суду у першу чергу задовольняються претензії податкових служб і тільки після цього борги інших кредиторів.

Але якщо платник податку за якихось причин не повністю сплатив всі необхідні податки, то до нього може бути застосоване примусове стягнення.

Але як тільки платник податку сплатить всі необхідні податки, він має право подати заяву про відшкодування, якщо вважає, що податок йому перерахований неправильно. Зазвичай це можна зробити протягом 3-х років з дня заповнення декларації або 2-х років з дня сплати податку. Повернення платник податку отримує через 6 тижнів після заповнення декларації. Якщо виплата затримується, то на суму відшкодування нараховуються відсотки.

У США діє вивірена, обґрунтована науково і перевірена десятиріччями податкова система. Зроблено все, щоб по-справжньому розвивати виробництво, підприємництво, захищати вітчизняного виробника. Водночас чудово поставлено контрольний апарат, і ухиляння від сплати податку є для громадянина плямою, що фіксується в багатьох реєстрах. Не платити податок там вважається ганебним з точки зору громадської думки і небезпечним з точки зору кримінального покарання. У США громадянин, який платить великі податки, пишається цією обставиною: великі податки — доказ його заможності, працездатності, основний показник рейтингу в суспільстві. Все поставлено з голови на ноги: від багатого громадянина, багатої сім\'ї — до багатої держави.

80

81