6.3. Проблеми сучасної бюджетної політики в США

Одним з джерел привабливості американської економіки у 90-ті роки була збалансованість державних фінансів і стабільна стійкість долара. Нині й тут, як вважають багато експертів, намітилися зворотні процеси.

6   М.І. Карлін

74

75

1999 p. - 125,5 млрд, 2000 p. - 236,4 млрд, 2001 p. - 127,1 млрд доларів. Ситуація змінилася у 2002 p., коли виник бюджетний дефіцит. За попередніми оцінками, в 2004 р. він має сягнути близько 370 млрд доларів.

Занепокоєння експертів викликають такі обставина, як зростання федерального боргу: у 1985 р. — 2868,0 млрд доларів, 1995 р. — 4921,0 млрд, 2000 p. - 5629,0 млрд, 2002 p. - 6137 млрд, у 2003 p. -6525,9 млрд доларів.

Адміністрацією Дж. Буша вживаються достатньо радикальні заходи, щоб якомога швидше виправити зазначені процеси. їхня мета — будь-якою ціною не лише зберегти, а й зміцнити становище США як єдиної наддержави. Якщо вести мову про заходи стратегічного порядку, то вони стосуються наступного:

проведення найбільш відчутного в американській історії зниження податків; вжиття достатньо радикальних заходів, спрямованих на детінізацію американської економіки, реалізації яких має слугувати ухвалений у липні 2002 р. конгресом США закон про чесний бізнес;

стимулювання американського експорту на основі зниження курсу долара, фактичною метою якого є намагання Вашингтона вирішити насамперед фінансові проблеми американської економіки за рахунок інших держав;

стимулювання економіки на основі зростаючих військових витрат, які, за попередніми оцінками, мали зрости з 260 млрд доларів у 1998 р. до 350 млрд — у 2002 і до 400 млрд доларів — у 2003 p.;

—              стимулювання науково-технічного прогресу через програму

ПРО, на яку американці мають намір витратити впродовж 10 років

500 млрд доларів.

Привертає увагу те, що практично всі ці заходи характеризуються посиленням державного втручання в економіку, пов\'язані з бюджетними асигнуваннями, які в умовах зростання бюджетного дефіциту зводяться, з одного боку, до фактичної грошової емісії, а з іншого — до відчутного збільшення фінансового боргу держави.

Звісно, що зазначені кроки неоднозначно сприймаються світовою спільнотою. Багато експертів очікують від їх практичної реалізації зворотного ефекту, вбачають у них загрозу стабілізації не лише американської, а й світової економіки. Найбільш небезпечною у цьому є, як вважають багато експертів, нестійкість американського фондового ринку, американського долара. (Докладніше про це див.: Гальчинський А. С. Криза однополярності світу // День. — 2002. — 11 вересня. — С. 4.)