12.2. Особливості функціонування позичкового капіталу.
Позичковий капітал характеризується такими ознаками:
Позичковий капітал – це капітал–власність. Особливість позичкового капіталу полягає в тім, що він безпосередньо авансується (інвестується) у виробничу сферу не його власником, а зовсім іншою особою – підприємцем–позичальником, якому капітал передається в тимчасове користування.
Відтак відбувається роздвоєння позичкового капіталу на капітал–власність і капітал–функцію: власність на капітал залишається у кредитора навіть після того, як капітал передано боржникові. Реальним підтвердженням цієї власності є зобов’язання позичальника повернути отриману позику в строк із виплатою процентів; капітал–функція означає, що підприємець мусить одержати прибуток на авансовані гроші більший, ніж розмір плати за позичковий капітал. Інакше немає сенсу організовувати підприємницьку діяльність. Кредитор як власник капіталу отримує частину прибутку у вигляді позичкового процента; решта прибутку залишається у розпорядженні позичальника–підприємця у вигляді підприємницького доходу.‚ Позичковий капітал – специфічний товар. Позичковий капітал – це капітал, що реалізує себе як товар. Об’єктом купівлі–продажу є гроші, однак не як товар, а як капітал.
Гроші, як відомо, за своєю природою не є капіталом. Вони стають капіталом, коли використовуються не як простий посередник в обміні, а як гроші задля отримання прибутку, гроші як вартість самозростання. Отже, кредитор передає позичальникові не просто гроші, а саме гроші як капітал; він передає вартість, що в процесі функціонального використання збільшується, тобто дає прибуток.
ƒ Позичковому капіталові властива специфічна форма відчуження. Особливістю позичкового капіталу, котрий функціонує як товар, є те, що на відміну від будь–якого іншого товару він не продається з переуступкою права власності, а надається в позику – тобто відчужується від власника лише на певний строк і за умови повернення з позичковим процентом.
На відміну від акту купівлі–продажу, коли товар переходить від продавця до покупця, а гроші, навпаки – від покупця до продавця, під час кредитної операції позичковий капітал передається: за надання позики – від кредитора до позичальника, а за її погашення – від позичальника до кредитора з виплатою позичкового процента.Отже, позичковий капітал необхідно розглядати як одну із форм грошового капіталу, що передається його власником у тимчасове користування іншій особі з метою отримання прибутку у вигляді позичкового процента.
Основою формування позичкового капіталу є закономірності кругообіг капіталу в процесі відтворення, коли в окремих учасників економічних відносин з’являються тимчасово вільні капітали, а в інших виникає потреба в позичкових коштах. За допомогою кредиту тимчасово вільні капітали (а також заощадження населення) перетворюються на позичковий капітал, який втягується у новий кругообіг, забезпечуючи процес відтворення і прибуток його власникам.
Джерелом, із якого всі підприємці черпають гроші для авансування своєї діяльності, є грошовий ринок, оскільки в ринковому господарстві ніхто вільних грошей не тримає на руках “мертвими”, а розміщує їх у кредитних установах, тобто на грошовому ринку. Гроші, якими тут торгують, називаються позичковим капіталом.
Ринок позичкових капіталів – це сегмент фінансового (грошового) ринку, на якому формується попит і пропозиція позичкового капіталу.
Ринок позичкових капіталів створюють, головним чином, банківські установи, а тому його ще називають ринком банківських кредитів. Крім того, на ньому діють також інші кредитно–фінансові установи (парабанки), що входять до складу кредитної системи. З функціонального погляду він є системою економічних відносин, яка забезпечує нагромадження і перерозподіл грошових капіталів із метою забезпечення ресурсами ринкового господарства.
В Україні зараз відбувається процес формування ринку капіталів. За умов переходу до ринкової економіки обмежуються можливості державного втручання в розподіл фінансових ресурсів, бо більшість суб’єктів господарської діяльності переходять від державної до акціонерної чи приватної форми власності. Вони самостійно шукають матеріальні і грошові ресурси на ринках, самі розпоряджаються своїми доходами. Ринок позичкових капіталів і забезпечує суб’єктам економіки доступ до необхідних грошових ресурсів.
Еще по теме 12.2. Особливості функціонування позичкового капіталу.:
- 12.1. Сутність позичкового капіталу.
- 1.2. Поняття та особливості функціонування банківської системи
- 1.2. Поняття та особливості функціонування банківської системи
- 7.1. Особливості побудови та функціонування фінансової системи Японії
- 6.4. Особливості функціонування податкової служби в США
- 7.9. Особливості структури й функціонування податкової служби в Японії
- Грошовий ринок, особливості його функціонування і стабілізації
- 11.10. Деякі особливості функціонування та реформування фінансово-економічних систем В\'єтнаму, Куби і КНДР
- Національний банк України – центральний банк держави, особливості становлення НБУ, принципи функціонування
- Програмна анотація 5.1. Визначення вартості капіталу та активів з урахуванням фактора часу. 5.2. Методичний підхід до формування капіталу. 5.3. Середньозважена і гранична вартість капіталу. 5.4. Методи визначення вартості (ціни) компанії. 5.5. Методи розрахунку оптимальної вартості капіталу.
- Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу