<<
>>

Правові засади створення та функціонування криміналістичних та інших інформаційних систем МВС України

Стосовно правових засад функціонування криміналістичних та інших інформаційних систем у правоохоронних органах сказано немало. У більшості підручників із криміналістики традиційно присвячуються цьому питанню або окремі підрозділи, або їх частини.

Деякі монографічні роботи, дисертації та навчальні посібники містять аналогічні підрозділи. Незважаючи на це, ціла низка проблем, пов’язаних із правовим ре- ґулюванням функціонування криміналістичних систем, залишаються невирішеними. "На цей час, - правильно зазначає В.Ю. Владимиров, - являючи собою високоефективний засіб оперативно-розшукової та слідчої діяльності, криміналістичні обліки не мають ані єдиної структури, ані загальної законодавчої реґламен- тації"1. [661]

Як правило, розгляд правових засад створення та функціонування криміналістичних обліків чи інших інформаційних систем дослідники починають з наведення переліку законів і відомчих нормативних актів.

Як новизна часто подаються шаблонні пропозиції без їх деталізації та визначення конкретного впливу на облікову діяльність і статус інформації. Також підтримуються думки авторитетних учених про створення єдиного закону, який би реґулював усю реєстраційну діяльність і функціонування облікових систем. Як приклад наведемо вислови деяких авторів, які наводяться в працях із розривом у 22 роки. "Думається, що розробка Кодексу кримінальної реєстрації дозволила б поставити цей важливий напрям діяльності органів внутрішніх справ на ґрунтовну правову платформу”1, - говорять Є.П. Іщенко та Є.І. Дєвіков. "Аналіз правових основ криміналістичної реєстрації свідчить про необхідність розробки нормативного акта на рівні федерального закону, який би визначив поняття криміналістичної реєстрації та принципи її організації та функціонування"1, - стверджує В.О. Полікарпов.

Одразу зазначимо, що ця думка є раціональною. І дійсно, незважаючи на наявність низки законів, що сьогодні сприяють реґулюванню облікової діяльності, потреба у відомчому нормативному акті, у якому б відбивалися загальні вимоги до створення та функціонування інформаційних систем у правоохоронних органах, і сьогодні є нагальною. [662]

Говорячи про правове реґулювання криміналістичної реєстрації за радянських часів, В.Т. Лабузний писав, що обліки й обліково-реєстраційна діяльність реґ- ламентує велика кількість наказів та інструкцій МВС СРСР, що часто перекриває до них доступ учених, які не є працівниками органів внутрішніх справ1.

Правовим підґрунтям створення та функціонування криміналістичних та інших інформаційних систем МВС України є закони України, а також відомчі накази й інструкції. Так, у статті 12 Закону України "Про інформацію” говориться: "Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

З метою задоволення цих потреб органи державної влади та органи місцевого і регіонального самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних.

Порядок їх створення, структура, права та обов’язки визначаються Кабінетом Міністрів України або іншими органами державної влади, а також органами місцевого і регіонального самоврядування"1. У Законі України "Про Національну програму інформатизації" зазначається: "Головною метою Національної програми інформатизації є створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави"[663] [664]. Прагнення України до міжнародного співробітництва з державами

Європейського Союзу сприяло прийняттю програми інтеґрації України до Європейського Союзу.

Одним із напрямів, що висвітлюється в програмі, є питання, пов’язані з обміном інформацією, створенням і функціонуванням інформаційних систем, у тому числі у сфері боротьби з правопорушеннями. Розділ 15 цієї програми присвячений правосуддю та внутрішнім справам. Серед завдань, що стоять перед правоохоронними органами, виділяються використання новітніх технологій і баз даних, створення єдиної бази даних. Також указується, що з метою спрощення формальностей під час перетинання громадянами й транспортними засобами державного кордону фахівці Прикордонних військ України за участю спеціалістів фірми "SIEMENS" розробили технічний проект "SIEMENS- Україна", який передбачає створення автоматизованої інформаційно-пошукової системи в’їзду-виїзду (АШС)1, та ін.

Про необхідність створення та функціонування різноманітних інформаційних систем у правоохоронних органах ідеться у відповідних законах про певні органи. Так, у ст. 11 Закону України "Про міліцію" серед прав, що надаються міліції для боротьби зі злочинністю, указуються такі: виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, установлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки; вести профілактичний облік правопорушників, криміналістичний та оперативний облік в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію цим законом; про- [665] водити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйом- ку, дактилоскопування осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, які взяті під варту, звинувачуються у скоєнні злочину, а також осіб, підданих адміністративному арешту1 У статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність” закріплюється право органів, що займаються оперативно- розшуковою діяльністю, "створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи"[666] [667].

Стаття 18 ("Права та обов’язки посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів") Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" визначає право "проводити реєстрацію засуджених і осіб, узятих під варту, їх фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку та дактилоскопію"[668].

У статті 5 ("Методи і засоби діяльності розвідувальних органів України") Закону України "Про розвідувальні органи України" говориться: "Для виконання покладених на розвідувальні органи України завдань щодо отримання розвідувальної інформації, забезпечення безпеки розвідувальних заходів, захисту своїх сил, засобів та інформаційних систем і обліків, а також джерел розвідувальної інформації вони застосовують методи і засоби оперативно-розшукової діяльності"1.

Для вирішення завдань боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право збирати, накопичувати і зберігати інформацію про події та факти, що свідчать про організовану злочинну діяльність, її причини й умови, про осіб, які беруть участь в організованій злочинній діяльності. Із цією метою в Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю МВС і Головному управлінні по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України створюються централізовані банки даних. Відповідні банки даних існують у спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю на місцях !. Служба безпеки України також має право в інтересах контррозвідки й оперативно-розшукової діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі та порядку, що визначаються покладеними на неї завданнями1

Крім законів, на необхідність створення інформаційних систем звертається увага в постановах Кабінету Міністрів та указах Президента.

Так, у Положенні про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб говориться, що основними завданнями департаменту є:

1) організація реєстрації та обліку фізичних осіб за місцем проживання/перебування; [669]

2) організація роботи зі створення Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування;

Департамент відповідно до покладених на нього завдань:

1) веде облік осіб, які набули/припинили громадянство України;

2) веде облік осіб, які подали заяви про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл;

3) організовує роботу, пов’язану зі створенням Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування;

4) формує за участю Адміністрації Держприкор- донної служби базу даних про іноземців та осіб без громадянства, в’їзд в Україну яких не дозволяється за наявності підстав, визначених законом1.

Відповідно до Указу Президента України № 837 від 17.09.1996 р. "Про Комплексну цільову програму боротьби зі злочинністю на 1996 - 2000 роки” на Державну митну службу України, зокрема, покладено обов’язок створити єдиний міжвідомчий банк даних про осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У Положенні про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 14.04.1997 р., говориться про те, що ці підрозділи ведуть автоматизований облік, накопичення, опрацювання та використання даних про транспортні засоби, які підлягають державній реєстрації органами Державтоінспекції, у [670] тому числі відповідних даних про митне оформлення та нотаріальне засвідчення угод щодо них, інформації правоохоронних органів про перебування транспортних засобів у розшуку, під арештом тощо, а також даних, що надходять до органів МВС у межах міжнародного співробітництва у сфері боротьби зі злочинністю1.

Таким чином, можна сказати, що на рівні законів, постанов Кабінету Міністрів, указів Президента, як правило, розглядаються питання про функціонування певної галузі або відомства, які зазвичай містять указівки на право чи обов’язки для забезпечення виконання основних завдань створення та функціонування інформаційних систем. Одним із прав, що надається правоохоронним органам, є право створювати інформаційні системи, призначені сприяти виконанню покладених на них завдань.

У межах певного відомства для організації та реґу- лювання облікової діяльності видаються накази й інструкції, які можна поділити на дві великі групи. Розглянемо це на прикладі МВС України. Першу групу таких наказів чи інструкцій складають ті, які створені для реґулювання певної служби. Так, розділ 6 Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України1 цілком присвячений веденню криміналістичних обліків. У ньому перелічуються обліки, які ведуть на різних рівнях підрозділи експертно-криміналістичної служби, наводиться їх класифікація за призначенням та ін.

[671]

До другої групи входять накази й інструкції, що реґулюють певний вид обліку. Наприклад, це Інструкція про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України!, Інструкція про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України[672] [673], Інструкція про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України1 В інструкціях такого рівня детально розглядаються завдання й форми обліку, форми та способи відображення інформації в основних облікових одиницях, їх структура, система обліку та порядок взаємообміну інформацією з інформаційними системами, що перебувають на різних рівнях. Так, наприклад, в інструкції про функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби наводиться зразок реєстраційної картки слідів рук, у якій поряд із зображенням сліду міститься інформація про справу та подію злочину з указанням номера кримінальної справи (тобто інформація, що забезпечує відносність сліду до справи), а також відомості про особу, котра вилучила певний слід і проводила його дослідження. По суті, наявність такої інформації забезпечує можливість перевіряти інформацію, внесену до такої інформаційної системи, її достовірність і відносність. І все це ґрунтується на досконалому правовому реґулю- ванні певної ланки облікової діяльності.

Розглядаючи правові підстави створення та функціонування інформаційних систем, ми не прагнули навести всю безліч нормативних актів, що реґламенту- ють цю роботу. Ми мали на меті розглянути принципову систему правового реґулювання такої діяльності.

Розглянувши питання реґламентації функціонування інформаційних систем, у тому числі й тих, що відносяться до категорій криміналістичних, ми дійшли таких висновків. На сьогодні склалася солідна правова база, що дозволяє, а в деяких випадках навіть зобов’язує державні органи й установи створювати та використовувати у своїй діяльності інформаційні системи.

Нормативні акти, які реґулюють таку діяльність, можна поділити на три групи. До першої відносяться закони, постанови Кабінету Міністрів, укази Президента, у яких ідеться про необхідність і доцільність організації в певній галузі та відомстві облікової діяльності; до другої - відомчі накази й інструкції, що реґламен- тують діяльність певної служби і визначають види обліків (інформаційних систем), які створюються та функціонують у їх структурі. До третьої групи відносяться накази й інструкції, які реґламентують створення та функціонування певної категорії інформаційних систем. До речі, лише наявність такого безперервної ланцюга нормативних актів дійсно робить певну категорію обліків ефективною. Саме детальна реґламентація створення та функціонування певного обліку створює умови достовірності, відносності, можливості перевіряти інформацію, яка вміщується до певної інформаційної системи.

У зв’язку з цим не можна залишити поза увагою питання доцільності вдосконалення нормативно-правового реґулювання обліково-реєстраційної діяльності. При цьому слід зазначити, що сьогодні дійсно існує необхідність у створенні єдиного нормативного акта, який би реґламентував основи облікової діяльності всіх інформаційних систем, які функціонують у правоохоронних органах. У ньому повинні бути визначені загальні вимоги до інформації, що вміщується до таких систем. Інформація, яка включається до фактографічної інформаційної системи, повинна бути достовірною, такою, яку можна перевірити. Відповідно, у зазначеному нормативному акті має йтися про обов’язковість відбиття в облікових одиницях інформації про первинні документи - джерела, із яких отримувалася інформація, що підлягала опрацюванню та структуру- ванню при вміщенні до певної інформаційної системи. Також основна облікова одиниця повинна містити інформацію про осіб, котрі безпосередньо подали первинні документи, і тих, які її опрацьовували при вміщенні до системи. Наявність такої інформації забезпечить можливість перевірки даних про об’єкт, що внесені до інформаційної системи, і підвищить відповідальність за достовірність інформації. Ми поділяємо думку тих авторів, які наголошують на створенні нормативного акта, у якому б закріплювалися основи обліково- реєстраційної діяльності правоохоронних органів держави.

Аналогічна ситуація з правовим реґулюванням функціонування інформаційних систем правоохоронних органів склалась і в інших державах СНД. З цього приводу Р.А. Усманов говорить: "Деякі вчені висловлюють думку, що таким документом повинен стати федеральний закон, який би повною мірою відображав реєстраційну діяльність правоохоронних органів"1. Подібну думку мають П.М. Заблоцький, Г.І. Курін і С.В. Грінченко[674] [675]. При цьому додамо, що доцільним є також розгляд цього питання та закріплення аналогічних основ на міжнародному рівні.

Стосовно нормативних актів нижчого рівня, тобто наказів, які реґламентують функціонування конкретних інформаційних систем, треба зауважити, що в них обов’язково повинні бути відображені форми обліку, а також форма основної облікової одиниці. У разі його орієнтації на опрацювання за допомогою ЕОМ, тобто створення АІС, мають бути визначені конкретні програмні продукти, що використовуються для введення інформації в систему й опрацювання, а також конкретні технічні вимоги до пристроїв уведення та виведення інформації. Лише за таких умов автоматизовані інформаційні системи в подальшому можна буде об’єднувати в ІБнД з розподіленими базами даних. Інакше існує високий ризик утворення локальних систем, які неможливо об’єднати в мережу. До речі, відсутність суворого дотримання такого принципу під час автоматизації дактилоскопічних обліків призвела до існування в підрозділах експертної служби цілої низки різних АДІС ("Сонда", "Папілон", "Дакта" й ін.). І хоча такі системи на рівні конвертації баз даних уважаються сумісними, об’єднання їх для роботи в одній мережі є проблематичним. Надійна робота в глобальних мережах таких систем можлива лише за наявності типового програмного забезпечення, однакових баз даних, надійної комп’ютерної техніки та мереж зв’язку. Зрозуміло, що вирішення таких питань прямо пов’язане з наявністю досконалого правового реґулювання всіх ланок цієї діяльності.

Незважаючи на те, що сьогодні на процесуальний статус інформації, отриманої з інформаційних систем, у чинному кримінально-процесуальному законодавстві прямо не вказується, можна дійти таких висновків:

1) більшість сучасних інформаційних систем містять достовірну інформацію про певні властивості, стан або діяльність об’єктів обліку;

2) у деяких криміналістичних інформаційних системах вона є похідною від доказів (наприклад слідоте- ки дактилоскопічних обліків НДЕКЦ, кулегільзотеки, облік викраденого майна, зброї, номерних речей тощо), що зумовлює безперечність її достовірності й відносності до події, яка розслідується;

3) відносність і достовірність інформації, отриманої з інших інформаційних систем, за необхідності також установлюється в процесі розслідування й у багатьох випадках є безперечною, особливо коли це стосується інформаційних систем з автоматичною реєстрацією;

4) така властивість, як допустимість, набувається саме діями з виявлення інформації та вилучення її з певної інформаційної системи.

Як указувалося раніше, така інформація може бути отримана з інформаційних систем у процесі виїмки, виїмки інформації, знятої з каналів зв’язку, у процесі слідчого огляду й інших слідчих дій і долучена до справи у вигляді складової відповідного протоколу чи додатка до нього або речового доказу. Також вона може бути отримана у вигляді довідки, як правило, на конкретні запити суб’єктів розслідування. У такому разі вона долучається до справи як "документ" - різновид доказів, передбачений статтею 65 КПК України.

Одним із напрямів, що сприяє вміщенню до інформаційних систем достовірної інформації в кількості, достатній для вирішення певних завдань, що стоять перед конкретним обліком, є вдосконалення правового реґулювання організації та функціонування інформаційних систем, насамперед криміналістичних. Цьому сприяє правове реґулювання процедури вміщення інформації про об’єкти обліку до таких систем та їх функціонування. Важливе місце в системі правового забезпечення створення та функціонування інформаційних систем посідають чинні закони та відомчі нормативні акти (накази, інструкції тощо).

Нормативні акти, що реґламентують діяльність, пов’язану зі створенням і функціонуванням певних інформаційних систем, у тому числі тих, які ведуть правоохоронні органи, ми запропонували поділити на три групи. Першу складають закони, що взагалі реґла- ментують облікову діяльність і функціонування інформаційних систем у будь-якій сфері ("Про інформацію", "Про інформатизацію" та ін.), а також закони, які реґ- ламентують створення і функціонування відомства служби ("Про міліцію", "Про Службу безпеки України" й ін.). Закони зазвичай указують на право утворення та функціонування в межах відомства певних видів інформаційних систем, на доцільність інформатизації їх діяльності й об’єднання окремих автоматизованих інформаційних систем в ІБнД. До другої групи належать нормативні акти, що реґламентують функціонування певної служби в складі правоохоронного органу. У таких актах, як правило, перелічуються інформаційні системи, на утворення та функціонування яких має право або зобов’язаний певний підрозділ. До третьої належать накази й інструкції, які реґламентують створення та функціонування конкретного обліку в певній правоохоронній структурі. Такі нормативні акти (накази й інструкції) детально реґламентують функціонування того чи іншого обліку (інформаційної системи).

Аналіз правового забезпечення створення й функціонування інформаційних систем у правоохоронних органах дає підстави дійти висновку, що воно потребує подальшого вдосконалення. Сьогодні дійсно існує необхідність у створенні єдиного нормативного акта, який би реґламентував основи облікової діяльності всіх інформаційних систем, що функціонують у правоохоронних органах України. У такому нормативному акті повинні бути визначені загальні вимоги до інформації, що вміщується до таких систем. Також необхідно розробити інструкції зі створення й функціонування кожного виду інформаційних систем, визначити їх взаємозв’язок, форми обліку тощо.

Аналогічна ситуація склалася з правовим реґулю- ванням функціонування інформаційних систем правоохоронних органів і в інших державах СНД. Тому доцільно закріпити порядок роботи інформаційних систем правоохоронних органів на міжнародному рівні.

Одним із нез’ясованих правових питань є визначення процесуального статусу перевірок за криміналістичними обліками, а також визначення процесуального статусу інформації та й самих обліків (без якого, по суті, неможливо вирішити перше питання).

Зрозуміло, що вирішення таких питань стає можливим лише за умови їх детального дослідження на науковому рівні.

<< | >>
Источник: Бірюков В.В.. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів: Монографія / Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка,2009. - 664 с. - Бібліогр.: С. 627 - 660.. 2009

Еще по теме Правові засади створення та функціонування криміналістичних та інших інформаційних систем МВС України:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -