Тема 9. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

1. Підстави і межі державного регулювання акціо-

нерної справи.

2. Органи, що здійснюють державне регулювання

акціонерної справи.

3. Державне регулювання на стадії заснування ак-

ціонерного товариства,

4.

ціонерних товариств.

5. Державне регулювання в процесі припинення ді-

яльності акціонерних товариств.

1. Підстави і межі державного регулювання

акціонерної справи

Акціонерна форма інвестиційної діяльності

зазнає державного регулювання як і будь-яка інша форма

інвестування. Однак державне регулювання порядку

створення, функціонування і припинення діяльності

акціонерних товариств має свої особливості.

Насамперед це стосується ступеня такого регулювання. Він

є більш значним у порівнянні з іншими

організаційно-правовими формами підприємницької

діяльності. Це зумовлено: (а) значною вагою акціонерних

товариств в економічному житті (в цій організаційно-

правовій формі функціонує більшість великих і

середніх підприємств у країнах ринкової і пе-

-150-

рехідної економік, у т. ч. української економіки); (б)

тим фактором, що діяльність АТ зачіпає інтереси

значних верств населення - споживачів, найманих

працівників, кредиторів, обліга-ціонерів, а також

численних акціонерів, більша частина яких (дрібні

акціонери) не має реальної можливості впливати на

прийняття рішень в АТ; (в) акумулюванням цими товариства-

ми великих капіталів за рахунок залучення коштів

численних інвесторів - акціонерів і (в меншій

мірі) облігаціонерів; (г) відокремлення в АТ

капіталу-власності від капіталу-функції, що означає

здійснення управління справами АТ не всіма власниками

акцій, а переважно професіоналами-менеджерами, з яких

формується виконавчий орган товариства часто-густо на заса-

дах трудового договору (контракту); (д) тяжінням АТ до моно-

полізму; (е) наявністю у АТ статусу інституціонального

емітента цінних паперів.

Залежно від стадій розвитку акціонерної справи

розрізняють:

державне регулювання на стадії створення

акціонерного товариства;

державне регулювання функціонування акціонерних то-

вариств;

державне регулювання на стадії припинення

діяльності акціонерних товариств.

Залежно від сфери суспільного економічного життя, в

якій здійснюється державне регулювання, виділяють:

державне регулювання акціонерних товариств як інсти-

туціональних учасників ринку цінних паперів;

державне антимонопольне регулювання;

державне регулювання акціонерних товариств у сфері

банківської, страхової, інституціональної

інвестиційної діяльності тощо (зазначене питання буде

висвітлено в темі "Особливості функціонування

акціонерних товариств у певних сферах і галузях

економіки").

2. Органи, що здійснюють державне регулювання

акціонерної справи

В Україні державне регулювання підприємницької

діяльності здійснюється: на законодавчому рівні -

Верховною Радою України, яка приймає нормативні акти

вищої юридичної сили, що визначають правовий режим

власності, правові засади і гарантії

підприємництва, правила конкуренції та норми

антимонопольного регулювання, (*144); Президен-

(**144) Див.: Ст. 92 Конституції України.

-151-

том України в межах його компетенції (зокрема, шляхом

прийняття указів економічного характеру з неврегульова-них

законами питань у порядку, передбаченому Перехідними

положеннями Конституції (*145)); Кабінетом Міністрів

України у встановлених ст. 116 Конституції межах,

міністерствами і відомствами згідно з наданою їм

компетенцією;

Антимонопольним комітетом України - в сфері конкурен-

ції та антимонопольного регулювання. Державне регулю-

вання ринку цінних паперів, одним із основних учасників

якого є акціонерні товариства як емітенти цінних

паперів (насамперед акцій), покладено на підпорядковану

Президенту України і підзвітну Верховній Раді

України Державну комісію з цінних паперів та

фондового ринку (далі -ДКЦПФР), яка діє згідно із

Законом України від 30.10.1996р.

регулювання ринку цінних паперів в Україні" (*146) і

Указом Президента України від 14.02.1997 р. № 142/97, яким

було затверджене Положення про ДКЦПФР (*147), а

координацію діяльності усіх державних органів з

питань функціонування ринку цінних паперів здійснює

Координаційна рада. (*148).

Крім основних функцій (формування та забезпечення ре-

алізації єдиної державної політики щодо розвитку

та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних;

координація діяльності державних органів з питань

функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх

похідних; здійснення державного регулювання та контролю

за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на

території України, додержання законодавства у цій

сфері; захист прав інвесторів шляхом застосування

заходів щодо запобігання і припинення порушень

законодавства на ринку цінних паперів, застосування

санкцій за порушення законодавства у межах своїх

повноважень; сприяння розвитку ринку цінних паперів; уза-

гальнення практики застосування законодавства України з

питань випуску та обігу цінних паперів в Україні,

розроблення пропозицій щодо його вдосконалення), ДКЦПФР:

- встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу

цінних паперів та їх похідних, інформації про

випуск та розміщення цінних паперів, а також

установлює порядок реєстрації випуску цінних

паперів та інформації про їх випуск;

(**145) Див.: Розділ XV "Перехідні положення".-

Конституції України.

(**146) Див.: ВВРУ- 1996.-№ 51,-Ст. 292; 1998-№ Ю.-Ст. 36.

(**147) Див.: ДІБП- 1997- № 5- С. 57.

(**148) Див.: Ст. 5 Закону України-"Про державне

регулювання ринку цінних паперів в Україні".

-152-

- встановлює стандарти випуску (емісії) цінних

паперів, інформації про випуск цінних паперів, що

пропонуються для відкритого продажу, та порядок

реєстрації випуску цінних паперів та інформації

про їх випуск;

- видає дозволи на обіг цінних паперів українських

емітентів за межами України;

- здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та

інформації про випуск цінних паперів;

- встановлює вимоги та умови відкритого продажу

(розміщення) цінних паперів на території України;

- встановлює порядок та видає дозволи на здійснення

діяльності по випуску та обігу цінних паперів, на

депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову

діяльність з цінними паперами та інші передбачені

законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на

здійснення окремих видів професійної діяльності на

ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи

(ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про

цінні папери;

- встановлює порядок складання звітності учасників

ринку цінних паперів відповідно до чинного

законодавства України;

- роз\'яснює порядок застосування чинного законодавства

про цінні папери (*149) (що має забезпечити

оперативність і уніфікованість усунення

суперечностей і невідповідностей в діючих нормативних

актах (*150));

- приймає акти законодавства у формі рішень

Комісії, які не підлягають державній реєстрації

(що є виключенням із загального режиму реєстрації

нормативних актів, встановлених Указом Президента

України від 03.10.92 р.

єстрацію нормативних актів міністерств і відомств

та інших органів державної виконавчої влади", (*151),

затвердженим на його підставі Кабінетом Міністрів

України відповідним Положенням, (*152), Указом

Президента України від 27.06.96 р. № 468/96 "Про Єдиний

державний реєстр нормативних актів" (*153)) та ін.

(**149) Див.: Ст. 5 Закону "Про державне регулювання ринку

цінних паперів в Україні".

(**150) Див.: Онуфриенко А. Формирование системи

государственного регулирования рынка ценных бумаг // UFE

REVIEW (Аналитическое обозрение фондового рынка

Украины).- 1997.- № 2.- С. 59.

(**151) Див.: Голос України.- 1992- 8 жовтня.

(**152) Див.: Положення про державну реєстрацію

нормативних актів міністерств, інших органів

державної виконавчої влади, органів господарського

Управління та контролю, затв. постановою Кабінету

Міністрів України від грудня 1992 р. № 731 //Урядовий

кур\'єр- 1993-18 лютого. (**153) Див.: Урядовий кур\'єр- 1996.-4

липня.

-153-

Виконуючи покладені на неї завдання та функції

ДКЦПФР користується досить значними правами, наданий ми

їй відповідно до ст. 8 Закону України "Про державне

регулювання ринку цінних паперів в Україні", серед

яких:

- робити висновки про віднесення цінних паперів до того

чи іншого виду, визначеного чинним законодавством;

- встановлювати обов\'язкові нормативи достатності

власних коштів та інші показники і вимоги, що

обмежують ризики по операціях з цінними паперами в ході

здійснення діяльності по випуску та обігу цінних

паперів, інших видів професійної діяльності на

ринку цінних паперів (за винятком банківських операцій);

- у разі порушення законодавства про цінні папери,

нормативних актів ДКЦПФР виносити попередження, зупиняти

на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг

цінних паперів того чи іншого емітента, дію спеціаль-

них дозволів (ліцензій), виданих ДКЦПФР, анулювати

дію таких дозволів (ліцензій);

- у разі виявлення ознак правопорушення у вигляді ви-

пуску в обіг або розміщення не зареєстрованих

відповідно до чинного законодавства цінних паперів або

діяльності на ринку цінних паперів без спеціального

дозволу (ліцензії) зупиняти всі операції по

банківських рахунках відповідної юридичної особи до

виконання або скасування в судовому порядку рішення про

накладення штрафу;

- здійснювати контроль за достовірністю

інформації, що надається емітентами та особами, які

здійснюють професійну діяльність на ринку цінних

паперів, та її відповідністю встановленим

стандартам;

- проводити самостійно чи разом з іншими відповідни-

ми органами перевірки та ревізії фінансово-

господарської діяльності емітентів, осіб, які

здійснюють професійну діяльність на ринку цінних

паперів, фондових бірж та саморе-гулівних

організацій;

- надсилати емітентам та іншим учасникам ринку цінних

паперів, обов\'язкові для виконання розпорядження про

усунення порушень законодавства про цінні папери та ви-

магати надання необхідних документів відповідно до

чинного законодавства;

- надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно

фактів правопорушень, за які передбачена

адміністративна та кримінальна відповідальність,

якщо до компетенції комісії не входить накладення

адміністративних стягнень за відповідні

правопорушення;

-154-

- надсилати матеріали в органи Антимонопольного ко-

мітету України у разі виявлення порушень антимонополь-

ного законодавства;

- накладати адміністративні стягнення, штрафні та

інші санкції за порушення чинного законодавства на

юридичних осіб та їх співробітників, (*154); при цьому

можливість застосування санкцій закон пов\'язує із

випадками порушення законодавства, а також захистом прав

інвесторів, (*155), серед яких значна питома вага належить

акціонерам.

3. Державне регулювання на стадії створення

акціонерних товариств

Державне регулювання на стадії створення акціонерних

товариств полягає у встановленні законом вимог щодо:

мінімального розміру, порядку формування,

обов\'язкових фондів акціонерного товариства;

обов\'язків засновників щодо здійснення підготовчих

дій по створенню акціонерного товариства, в т. ч.

публікації повідомлення про намір створити

акціонерне товариство, проведення установчих зборів та

реєстрації акціонерного товариства; а в сфері

антимонопольного регулювання - в передбачених законом

випадках отримання згоди на створення акціонерного

товариства та (або) погодження з антимонопо-льними органами

його установчих документів);

механізмів захисту прав підписчиків акцій та контр-

агентів засновників за угодами, спрямованими на створення

акціонерного товариства (солідарний характер та

необмежений обсяг відповідальності засновників; їх

обов\'язок підписатися щонайменше на 25% акцій при

створенні відкритого акціонерного товариства; обов\'язок

і механізм повернення підписчикам сплачених за акції

сум у разі, якщо підписка не відбулася, своєчасно не

скликано установчі збори або на останніх не було кворуму

чи не прийнято рішення про створення акціонерного

товариства тощо).

(**154) Див.: Ст. 8 Закону "Про державне регулювання ринку

цінних паперів в Україні".

(**155) Див.: Там само.- П. 4 ст. 37.

-155-

4. Державне регулювання функціонування акціонерних

товариств

Державне регулювання функціонування акціонерних то-

вариств багатогранне. Воно стосується акціонерних това-

риств як суб\'єктів підприємницької діяльності

(державна реєстрація, отримання передбачених законом

ліцензій, патентів), як учасників конкуренції (не

припускатися проявів недобросовісної конкуренції) в

сфері інвестування тощо.

Виконання ДКЦПФР важливих функцій щодо регулювання

ринку цінних паперів в Україні пов\'язане з покладенням

на акціонерні товариства обов\'язків:

виконувати рішення і розпорядження ДКЦПФР, що

приймаються в межах її компетенції і стосуються

акціонерних товариств (п.

регулювання ринку цінних паперів в Україні"),

не перешкоджати представникам ДКЦПФР у здійсненні

ними (самостійно або разом з представниками інших

відповідних органів) перевірок та ревізій

фінансово-господарської

діяльності АТ (п. 9 того ж Закону, ст, 17 Закону "Про

господарські товариства");

попередньої реєстрації в ДКЦПФР випуску акцій і

облігацій (ч. 1 ст. 22 Закону України "Про цінні

папери та фондову біржу");

подання до ДКЦПФР інформації про випуск цінних па-

перів, що пропонуються для відкритого продажу (призна-

чені для розміщення серед заздалегідь невизначеного

кола осіб (ч. 2 ст. 22 того ж Закону);

інформувати (протягом двох днів) ДКЦПФР та фондову

біржу (з відповідною публікацією в офіційній

газеті фондової біржі) про зміни, що відбулися в його

(АТ) господарській діяльності і впливають на вартість

цінних паперів або розміру доходу по них (ст. 25 того ж

Закону);

у разі здійснення АТ як виключної діяльності щодо

випуску та обігу цінних паперів Отримати на це дозвіл в

ДКЦПФР (ст. 27 того ж Закону);

отримати дозвіл на реєстрацію власників іменних

акцій, що випускаються АТ, якщо останнє бажає

здійснювати таку реєстрацію, а кількість його

акціонерів не перевищує встановленої ДКЦПФР межі -

500 осіб, (*156);

(**156) Див.: Ч. 1 ст. 9 Закону "Про Національну депозитарну

систему". п.3.1 і п. 3.2 Порядку видачі дозволу на

здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників

іменних цінних паперів, затвердженого рішенням

ДКЦПФР № 79 від 23.06.98 р, //ДІБП- 1999 - № 4.- С. 45-54.

-156-

доручити ведення реєстру власників іменних акцій і

облігацій АТ реєстратору, якщо кількість акціонерів

перевищує зазначену цифру (межу) і укласти з

реєстратором відповідний договір, умови якого

затверджуються загальними зборами акціонерів, (*157);

випускати цінні папери відповідно до вимог,

встановлених ДКЦПФР (ст. 27 Закону України "Про

господарські товариства" в редакції Закону від

23.12.97 р. (*158));

у разі збільшення статутного фонду товариства дотри-

муватися не лише вимог Закону "Про господарські товари-

ства", але й порядку, встановленого ДКЦПФР (ч. 2 ст. 38 того

ж Закону);

не менш як за 10 днів до початку підписки на акції і

облігації, що пропонуються для відкритого продажу,

опублікувати в органах преси Верховної Ради України та

Кабінету Міністрів України і офіційному

виданні фондової біржі зареєстровану у ДКЦПФР

інформацію про випуск таких акцій (облігацій), (*159);

розміщувати акції та облігації, що пропонуються

для відкритого продажу, не раніше як через 30 днів

після опублікування оголошення про їх випуск, (*160);

у разі виникнення будь-яких змін в інформації про

випуск акцій та облігацій, що пропонуються для

відкритого продажу, опублікувати інформацію про

зміни, що сталися,

до закінчення 30-денного строку з дня опублікування ін-

формації, (*161);

не менше 1 разу на рік інформувати громадськість про

своє фінансово-господарське становище і результати

діяльності у формі річного звіту шляхом

опублікування останнього не пізніше 9 місяців року,

наступного за звітним з Обов\'язковим його надсиланням

держателям іменних акцій та реєструвальному органу

(ДКЦПФР), (*162);

протягом 2-х днів надіслати фондовій біржі і

реєструвальному органу (ДКЦПФР), а також опублікувати в

офіційній газеті фондової біржі інформацію

про зміни, що від-

(**157) Див.: - Ч. 1 і 2 ст. 9 Закону "Про Національну

депозитарну систему".

(**158) Див. Закон України від 23.12.97 р. "Про внесення

змін до Закону України "Про господарські товариства"

//ОВУ- 1998.- № 3.- Ст. 73.

(**159) Див.: Ч. 1 ст. 23 Закону "Про цінні папери і

фондову біржу".

(**160) Див.: Закону "Про цінні папери і фондову

біржу".- Ч. 2 ст. 23.

(**161) Див.: Там само- Ч. З ст. 23.

(**162) Див.: Там само-Ст. 24.

-157-

булися в його (АТ) господарській діяльності і впливають

на вартість акцій, (*163);

забезпечити перевірку річного балансу і довідки про

фінансовий стан аудиторською фірмою (аудитором), (*164);

допускати представників ДКЦПФР для контролю за ре-

єстрацією акціонерів для участі у загальних зборах,

якщо до початку реєстрації про це письмово був

повідомлений виконавчий орган товариства (ч. 4 ст. 41 Закону

"Про господарські товариства").

Як уже зазначалося, однією з негативних рис акціонер-

них товариств є їх тяжіння до монополізму, що також

зумовлює необхідність регулювання державою низки

питань, пов\'язаних зі створенням, функціонуванням і

припиненням діяльності цих товариств. Державна політика

в сфері обмеження монополізму в підприємницькій

діяльності здійснюється уповноваженими на це органами

державної влади, органами місцевого самоврядування та

органами адміністративно-господарського управління та

контролю, серед яких особливе становище займають

антимонопольні органи в особі Антимонопольного

комітету України, його регіональних відділень. (*165).

Передбачені законом обмеження в сфері антимонопо-

льного регулювання стосуються як самих АТ, так і їх за-

сновників і акціонерів. Товариства зобов\'язані:

на вимогу антимонопольних органів в особі державних

уповноважених, голів територіальних відділень

Антимонопольного комітету України подавати документи,

письмові та усні пояснення, іншу інформацію з

обмеженим доступом, необхідну для здійснення ними

передбачених законодавством завдань. (*166);

отримати згоду Антимонопольного комітету на:

(а) створення господарських об\'єднань, вступ до таких

(**163) Див.: Ч. 1 ст. 25 Закону "Про цінні папери і

фондову біржу".

(**164) Див.: Там само.- П. "б" ч. З ст. 24; п. 1, 2, 3 ст. 10

Закону України від 22 квітня 1993 р. "Про аудиторську

діяльність" // ВВРУ,- 1993-№ 23.- Ст. 243 з наступними

змінами та доповненнями.

(**165) Див.: Ч. З ст. 8 Закону України від 18.02.92 р. "Про

обмеження монополізму і недопущення недобросовісної

конкуренції в підприємницькій діяльності" //

ВВРУ.- 1992.- № 21.- Ст, 296; ст. 1-3, 6-8 Закону України від

26.11.93 р. "Про Антимонопольний комітет України" //

ВВРУ.- 1993-№ 36.

(**166) Див.: Ст. 13 Закону України "Про обмеження

монополізму і недопущення недобросовісної

конкуренції в підприємницькій діяльності".

-158-

об\'єднань, створення інших суб\'єктів господарювання,

якщо при цьому перевищуються передбачені антимонополь-

ним законодавством показники їх діяльності (сумарна вар-

тість активів або сумарний обсяг реалізації товарів,

становище на товарному ринку), (*167);

(б) ліквідацію АТ (за наявності умов, що в статутному

фонді такого товариства частка державної власності пере-

вищує 50 відсотків, якщо вартість його активів або

обсяг реалізації товарів за підсумками останнього

фінансового року перевищує суму, еквіваленту 1 млн

доларів США у валюті України (далі - сума грошового

еквівалента), або АТ є монополістом, у статутному фонді

якого частка державної власності перевищує 50

відсотків);

(в) реорганізацію таких товариств у формі злиття чи

приєднання, якщо хоч одне з них займає монопольне

становище на певному товарному ринку або сумарна вартість

їх активів чи сумарний обсяг реалізації їх товарів

за підсумками останнього фінансового року перевищує

суму грошового еквівалента, що дорівнює 12 млн

доларів США, і при цьому не менш як у двох таких

суб\'єктів господарювання вартість активів або обсяг

реалізації товарів перевищує суму грошового

еквівалента, що дорівнює 1 млн доларів США, (*168),

(г) придбання чи набуття будь-яким способом у власність,

одержання в управління (користування) часток (акцій,

паїв), що забезпечують їх власникові (володільцю)

досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у

вищому органі управління іншої юридичної особи,

якщо сумарна вартість активів або сумарний обсяг

реалізації товарів цієї юридичної особи та

суб\'єкта господарювання, що набуває зазначені права за

підсумками останнього фінансового року перевищує суму

грошового еквівалента, що дорівнює 12 млн доларів

США за офіційним курсом, що діє на день подання заяви

про намір придбання часток (акцій, паїв), а також при-

(**167) Див.: Ст. 13 Закону України "Про обмеження

монополізму і недопущення недобросовісної

конкуренції в підприємницькій діяльності".-Ст 14;

підпункт "а" п. 1 Постанова Кабінету Міністрів

України від 11.11.94 р. № 765 "Про запровадження

механізму запобігання монополізації товарних

ринків" //\' Урядовий кур\'єр.- 1994.- 26 листопада.- С. 9 (з

наступними змінами).

(**168) Див.: Ст. 14 Закону України "Про обмеження

монополізму і недопущення недобросовісної

конкуренції в підприємницькій діяльності;

підпункти "д", "е", "з" п. 1 Постанови Кабінету

Міністрів України від 11.11.94 р. № 765 "Про

запровадження механізму запобігання монополізації

Товарних ринків".

-159-

дбання зазначених часток (акцій, паїв) монопольного утво-

рення незалежно від сумарної вартості придбання, (*169);

(д) придбання активів (майна у вигляді цілісних

майнових комплексів суб\'єктів господарювання чи їх

структурних підрозділів, оренди цілісних майнових

комплексів чи їх структурних підрозділів), якщо такий

суб\'єкт є монополістом, або в результаті такого

придбання виникає монопольне утворення або сумарна

вартість такого майна перевищує суму грошового

еквівалента, що дорівнює 1 млн доларів США за

офіційним валютним курсом, що діє на день подання

заяви до Антимонопольного комітету України", (*170);

(е) поглинання іншого господарюючого суб\'єкта (тобто

придбання його контрольного пакета акцій) у процесі при-

ватизації, (*171);

виконати рішення Антимонопольного комітету України

або його територіального відділення про примусовий

поділ АТ протягом визначеного у рішенні строку (який, од-

нак, не може бути меншим 6 місяців), якщо таке товариство

у встановленому порядку визнане монополістом, і з

організаційних, територіальних і технологічних

міркувань такий поділ можливий. (*172).

Акціонерне товариство також зобов\'язане в особі органу,

що прийняв відповідне рішення, отримати згоду Анти-

монопольного комітету або його органу про набуття в інший

Спосіб контролю над одним або кількома суб\'єктами

господарювання, якщо сумарна вартість активів або сумар-

ний обсяг реалізації товарів цих суб\'єктів на кінець

останнього фінансового року перевищує суму грошового

еквівалента, що дорівнює 12 млн доларів США. (*172) .

(**169) Див.: Ст. 15 Закону України "Про обмеження

монополізму і недопущення недобросовісної

конкуренції у підприємницькій діяльності", під-

пункт "и" п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України

від 11.11.94 р. № 765 "Про запровадження механізму

запобігання монополізації товарних ринків".

(**170) Див.: Ст. 15 Закону України "Про обмеження

монополізм) і недопущення недобросовісної

конкуренції у підприємницькій діяльності",

підпункти "ї", "й", "к", "л" п. 1 постанови

Кабінету Міністрів України від 11.11.94р. №765.

(**171) Див.: П. 22 Положення про створення холдингових

компаній у процесі корпоратизації та приватизації,

затв. Указом Президента України від 11.05.94 р. № 224/94 //

ДІБП- 1994- № 7.- С, 10.

(**172) Див.: Ст. 16 Закону України "Про обмеження

монополізму і недопущення недобросовісної

конкуренції у підприємницькій діяльності".

(**173) Див.: Підпункт "м" п. 1 постанови Кабінету

Міністрів України від 11.11.94р. №765.

-160-

На засновників АТ покладається обов\'язок отримати згоду

Антимонопольного комітету або його органів у разі

створення АТ, якщо: 1) засновників не менше двох, а сумарна

вартість активів або сумарний обсяг реалізації

товарів, робіт, послуг (далі - товари) засновників за

підсумками останнього фінансового року становить суму

грошового еквівалента, що дорівнює 12 млн доларів

США за офіційним валютним курсом, який діяв на кінець

останнього фінансового року, і при цьому не менш як у двох

засновників вартість активів або обсяг реалізації

товарів перевищує суму грошового еквівалента, що

дорівнює 1 млн доларів США у кожного, (*174); (2)

засновників не менше двох, а загальна частка засновників

на певному товарному ринку перевищує 35 відсотків,

(*175); (3) частка акціонерного товариства, що створюється,

завідомо перевищуватиме на певному товарному ринку 35

відсотків, (*176); (4) створення холдингової компанії в

процесі корпоратизації чи привати-

зації (*177) (у цьому випадку засновники мають також

погодити з ан-тимонопольними органами проекти установчих

документів і планів розміщення акцій холдингової

компанії (*178)).

Антимонопольним законодавством на акціонерів поклада-

ються також певні обов\'язки, що мають попередити

монополізацію товарних ринків і забезпечити

можливість здійснення контролю з боку антимонопопьних

органів за станом цих ринків, Це стосується випадків

придбання безпосередньо або опосередковано, одноразово або

за декілька, разів акцій, що забезпечує її

власникові (володільцеві) досягнення або перевищення

25, 50 відсотків голосів у вищому органі управління

відповідного акціонерного товариства, якщо сумарна

вартість активів або сумарний обсяг реалізації

товарів такого АТ перевищує суму грошового еквівалента,

що дорівнює 12 млн доларів США, що діє на день

подання заяви про намір придбання акцій, а також

придбання зазначених пакетів акцій монопольного

утворення незалежно від сумарної вартості придбання.

(*179). При

(**174) Див.: Ст. 14 Закону України "Про обмеження

монополізму і недопущення недобросовісної

конкуренції у підприємницькій діяльності",

підпункт "а" п. 1 постанови Кабінету Міністрів

України від 11.11.94 р, № 765

(**175) Див.: Підпункт "б" п, 1 постанови Кабінету

Міністрів України від 11.11.94р. №765.

(**176) Див.: Підпункт "в" п. 1 постанови Кабінету

Міністрів України від 11.11.94р. №765.

(**177) Див.: П. 7 і 15 Положення про холдингові

компанії, що створюються в процесі корпоратизації та

приватизації.

(**178) Див.: Там само.-П. 4.

(**179) Див.: Підпункт "и" п. і постанови Кабінету

Міністрів України від 11.11.94р. №765.

-161-

цьому у разі придбання акцій на аукціоні, фондовій

біржі тощо на зазначених умовах акціонер зобов\'язаний у

місячний термін з моменту придбання пакета акцій

згаданих розмірів повідомити про це Антимонопольний

комітет України або його орган.

Таким чином, інвестування в акціонерне товариство має

свої переваги і недоліки, які інвестор має

враховувати при обранні форми інвестування. Відносна

легкість створення капіталу за рахунок коштів не лише

засновників, але й підписчи-ків акцій ВАТ, легкість

вступу і виходу з АТ (для цього досить відповідно

придбати або здійснити відчуження акцій);

можливість установлення контролю над останнім у разі

володіння контрольним пакетом акцій, а з іншого боку не-

обов\'язковість персональної участі у товаристві (що

нерідко влаштовує дрібних акціонерів-інвесторів),

обмеженість ризику за результати фінансово-

господарської діяльності товариства сплаченими за

акції коштами тощо, поєднується з численними

обмеженнями, що встановлюються державою з метою захисту

суспільних інтересів, серед яких чи не найважливішими

є забезпечення публічності діяльності ВАТ та контроль

з боку антимонопольних органів за придбанням у передбаче-

них законом випадках значних за розмірами пакетів акцій

цих товариств, реорганізацією та ліквідацією

останніх.

5. Державне регулювання на стадії припинення

діяльності акціонерних товариств

Державне регулювання на стадії припинення акціонер-

них товариств полягає у встановленні форм

(реорганізація та ліквідація) та порядку припинення

діяльності. Оскільки порядок реорганізації та

ліквідації акціонерних товариств досить грунтовно

розглядався у попередній темі, тут нагадаємо лише

основні етапи ліквідації акціонерних товариств, до

яких належать:

прийняття загальними зборами акціонерів (кваліфіко-

ваною більшістю голосів) рішення про ліквідацію

і створення ліквідаційної комісії, яка публікує

оголошення про прийняття зазначеного рішення, здійснює

оцінку майна товариства, виявляє його дебіторів і

кредиторів, вживає заходів до стягнення дебіторської

заборгованості, розглядає пред\'явлені протягом

установленого строку претензії кредиторів, здійснює

розрахунки з кредиторами по визнаним претензіям

відповідно до встановленої ст. 21 Закону "Про

господарські товариства" черговістю, а щодо невизнаних

претензій - спір передає на розгляд судових органів,

складає ліквідаційний баланс;

-162-

у передбачених законом випадках підтвердження до-

стовірності і повноти ліквідаційного балансу

аудиторською фірмою (аудитором);

здійснення між акціонерами розподілу майна

товариства, що залишилося після задоволення вимог

кредиторів попередніх черг (оплата праці найманих

працівників і виконання зобов\'язань перед бюджетом,

банками, власниками облігацій та інших кредиторів) у 6-

місячний строк після опублікування інформації про

ліквідацію товариства (а якщо виник спір - до

вирішення спору або до одержання кредиторами

відповідних гарантій).

-163-