Правовий режим фінансування окремих галузей господарства

Конституційна норма проголошує, що виключно законом про Дер­жавний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.

Найбільшим важливим підрозділом кошторисно-бюджетного фінан­сування є соціально-культурні заходи, які, на жаль, фінансуються не в повному обсязі. До соціально-культурних видатків держави належать видатки на: соціальний захист населення і соціальне забезпечення, ос­віту, науку, культуру і засоби масової інформації, охорону здоров’я, фізичну культуру та спорт, заходи в галузі молодіжної політики.

Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік» пропонуєть­ся встановити мінімальну заробітну плату на 2015 рік у місячному розмірі з 1 січня на рівні 1218 грн, з 1 грудня - 1378 грн, в погодинному розмірі з 1 січня - 7,29 грн, з 1 грудня - 8,25 грн. Також пропонується встановити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2015 року в розмірі 1176 грн, з 1 грудня - 1330 грн.

У 2014 році мінімальна зарплата та прожитковий мінімум були замо­рожені на рівні початку року (1218 грн і 1176 грн відповідно). За даними Держстату, за минулий (2014 рік) інфляція в Україні становила 21,2 %.

Кабінет Міністрів України запропонував для поліпшення платіж­ного балансу України ввести на рік з 1 січня 2015 року додатковий збір на всі імпортні товари в розмірі 5-10 %.

Також уряд пропонує ввести податок для власників розкішних ав­томобілів. Власникам автомобілів з великим об'ємом двигуна дове­деться платити податок у сумі 25 тис. грн на рік. Український уряд вніс законопроект про загальне декларування.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати году­вальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старос­ті та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а та­кож бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створен­ням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з функціональною структурою видатків бюджетів України, розділ видатків на «Соціальний захист та соціальне забезпечення» (код 1000) включає:

• оплату пенсій та допомог - компенсаційні витрати у зв'язку з на­данням пенсіонерам безплатного проїзду; пенсій військовослужбовцям Міністерства оборони, прикордонних військ, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки тощо;

• оплату пільг ветеранам війни і праці;

• фінансування допомоги сім'ям з дітьми;

• інші види соціальної допомоги;

• оплату видатків дитячих закладів-інтернатів та притулків для неповнолітніх, програм соціального захисту неповнолітніх;

• оплату видатків будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів;

• фінансування молодіжних програм та інших заходів і закладів у галузі соціальної політики.

Стаття 55 Конституції України встановлює, що в Україні кожен має право на освіту. При цьому повна загальна середня освіта є обо­в’язковою. За Конституцією, держава забезпечує доступність і безо­платність дошкільної, повної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних, комунальних навчальних закладах; розвиток до­шкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-тех­нічної вищої і післядип-ломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до функціональної структури видатків на культуру та мистецтво, до них відносяться витрати на: мистецтво, бібліотеки, музеї, заповідники, клуби та інші культурні заклади, кінематографію, архівну справу, книговидання та засоби масової інформації. Кошти на фінансування підприємств організацій та закладів культури відпуска­ються за статтями відповідно до бюджетної класифікації. В окремий розділ бюджетної класифікації виділені видатки на «культуру і засоби масової інформації».

В основу поділу цього розділу на параграфи покладені однотипові організації сфери культури, які є об’єктами бюджетного фінансування, а саме це:

• державні архівні установи;

• школи естетичного виховання дітей;

• бібліотеки, музеї і виставки;

• палаци та будинки культури, клуби та інші заклади клубного ха­рактеру в містах, селах і селищах;

• театри, філармонії, музичні колективи і ансамблі та інші заклади мистецтва;

• телебачення та радіомовлення;

• періодична преса і видавництва;

• творчі спілки та інші культурно-освітні заклади і заходи.

Установи культури, крім коштів, які вони одержують із місцевих бюджетів або Державного бюджету на своє утримання, використо­вують на свої потреби спеціальні (позабюджетні) кошти, які надхо­дять від реалізації квитків до музеїв, на виставки та різні культурні заходи.

При фінансуванні культури головними розпорядниками бюджет­них коштів є міністр культури України, міністри та керівники держав­них комітетів і відомств України, а також АР Крим, у підпорядку­ванні яких знаходяться підприємства, організації, заклади культури. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є керівники від­повідних закладів, підприємств та організацій.

Право кожного в Україні на охорону здоров'я, медичну допомо­гу та медичне страхування встановлено статтею 49 Конституції України.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо- профілактичних програм. Конституцією також закріплено, що ме­дична допомога у державних і комунальних закладах охорони здо­ров'я надається безплатно, а держава сприяє розвиткові лікуваль­них закладів усіх форм власності, дбає про розвиток фізичної куль­тури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

За функціональною структурою ці видатки поділяються на такі підрозділи: фінансування лікарень широкого профілю; видатки спе­ціалізованих медичних закладів; асигнування на поліклініки, амбу­латорії, спеціалізовані поліклініки, фельдшерсько-акушерські пункти; видатки на загальні і спеціалізовані стоматологічні поліклініки; утри­мання санітарно-епідеміологічної служби, закупівлю та виготовлен­ня медичного обладнання, інструментів, протезів, іншої продукції, що використовується у медичній практиці тощо.

Фінансування діяльності державних та комунальних медичних закладів проводиться за рахунок асигнувань з Державного бюджету та місцевих бюджетів відповідно до розділу 203 бюджетної класи­фікації. Цей розділ передбачає фінансування:

• лікарень, поліклінік та амбулаторій;

• територіальних медичних об'єднань та фельдшерсько-аку­шерських пунктів;

• станцій швидкої та невідкладної допомоги, станцій переливан­ня крові, санітарно-епідеміологічних станцій, дезінфекційних станцій;

• санаторіїв для хворих на туберкульоз;

• інших заходів по охороні здоров'я.

За рахунок коштів Державного бюджету України фінансуються видатки на державне управління, в тому числі на законодавчу, ви­конавчу владу, Президента України, судову владу, правоохоронну ді­яльність та забезпечення безпеки держави. Відповідно до функціо­нальної класифікації видатків та кредитування бюджету визнача­ються видатки на загальнодержавні функції (код 0100), на вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, фінансову та зовнішньополітичну діяльність (код 0110), на оборону (код 0200), на громадський порядок, безпеку та судову владу (код 0300).

Правоохоронна діяльність знаходиться на кошторисно-бюджет­ному фінансуванні, і її функціонування забезпечується видатками, які визначаються у бюджетній класифікації за напрямами:

•протипожежний захист та рятування;

• судова влада;

• державно-пенітенціарна служба та виправні заклади;

• діяльність у сфері безпеки держави;

• нагляд за додержанням законів та представницькі функції в суді;

• дослідження і розробки у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади.

Діяльність органів місцевого самоврядування та їхніх виконав­чих комітетів фінансується за рахунок місцевих бюджетів, крім ви­конання тих функцій, які делегуються їм із загальнодержавного бюджету. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, також компенсуються державою. Бюджетні установи поряд із бюджетними коштами мо­жуть мати і власні - позабюджетні кошти, до яких відносять: депо­зитні суми, суми за дорученням та спеціальні кошти.

Депозитні кошти - це кошти, що надходять у тимчасове розпо­рядження бюджетних установ і за певних умов належать до повер­нення тим, хто їх вніс, або передачі за призначенням.

Сумами за дорученням є кошти, що отримуються бюджетними установами від інших установ та організацій для виконання певних доручень. Ці кошти повинні витрачатися суворо за цільовим призна­ченням, на яке є вказівка у дорученні. Суми за дорученням стають додатковим джерелом фінансування витрат бюджетних установ, ко­ли доручатель прямо визначає, на яку саме діяльність установи він жертвує кошти.

Спеціальні кошти - це доходи бюджетних закладів, які отриму­ються від реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг. Для бюджетних організацій спеціальні кошти створюються тільки з дозволу Міністерства фінансів або Кабінету Міністрів України. Бюджетні установи, що мають спеціальні кошти, включають їх до прибуткової частини єдиного кошторису. Витрачення спеціальних коштів до затвердження кошторисів забороняється.

Органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень затверджують плани і програми економічного та соціального роз­витку відповідної території, місцеві екологічні програми, плани при­ватизації об'єктів комунальної власності. Витрати на утримання апарату органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів також встановлюються кошторисами витрат.

У Державному бюджеті на 2015 рік, як і в інших державних бюджетах, установлюються захищені статті видатків загального фонду бюджету, тобто такі, які не підлягають змінам протягом бюджетного року.

• оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);

• нарахування на заробітну плату (код 1120);

• придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132);

• забезпечення продуктами харчування (код 1133);

• оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160);

• виплата процентів за державним боргом (код 1200);

• трансферти населенню (код 1340);

• трансферти місцевим бюджетам (код 1320).

Також Закон визначає захищеними видатками Державного бюджету України на 2015 рік видатки на: будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, реформування та розвиток Зброй­них Сил України, розвідувальну діяльність, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та вико­ристання, забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними вироба­ми, засобами пересування і реабілітації, підготовку кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації та інші.

Видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансове забез­печення наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фі­нансове забезпечення капітальних вкладень виробничого і невироб­ничого призначення; фінансове забезпечення структурної перебудови економіки; інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Видатки розвитку відповідно до економічної класифікації видат­ків формуються за рахунок:

• капітальних видатків (КЕКВ 2000);

• досліджень і розробок, окремих заходів розвитку з реалізації державних (регіональних) програм (новий КЕКВ 1171);

• матеріалів, інвентарю, будівництва, капітального ремонту та заходів спеціального призначення, що мають загальнодержавне зна­чення (КЕКВ 1150);

• субсидій та поточних трансфертів підприємствам, установам, організаціям (КЕКВ 1310), які відповідно до функціональної класи­фікації видатків та кредитування відносяться до:

• наукових досліджень (КФКВК 0140 «Фундаментальні дослід­ження», КФКВК 0150 «Дослідження і розробки у сфері державного управління», КФКВК 0250 «Дослідження і розробки у сфері оборо­ни», КФКВК 0370 «Дослідження і розробки у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади», КФКВК «Дослідження і роз­робки у сфері охорони навколишнього природного середовища» та інших;

• економічної діяльності (КФКВК 0400), зокрема: сільське гос­подарство, паливно-енергетичний комплекс, транспорт, будівництво, зв'язок тощо; житлово-комунального господарства (КФКВК 0600).

Основні напрями бюджетної політики, що розробляються щоріч­но, як правило, першочерговими завданнями у соціальній сфері визначають:

• суттєве підвищення реальної заробітної плати громадян;

• поетапне наближення мінімальної заробітної плати до прожит­кового мінімуму;

• реформування пенсійного забезпечення громадян;

• індексація грошових доходів працівників бюджетної сфери від­повідно до законодавства України;

• запровадження надання адресних пільг і субсидій населенню виключно в грошовій формі;

• забезпечення у повному обсязі фінансування державної соці­альної допомоги малозабезпеченим громадянам та сім'ям з дітьми, повне погашення заборгованості із соціальних виплат;

• підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери та стипендій студентам тощо.

Отже, інститут державних та місцевих видатків захищає право громадян на отримання необхідних коштів, які гарантуються Консти­туцією України.

Контрольні питання

1. Що розуміється під видатками?

2. Чим відрізняється правове значення категорій «видатки» і «витрати»?

3. Які ознаки мають видатки?

4. Які класифікації видатків існують?

5. Що таке «публічні видатки»?

6. На яких принципах здійснюється фінансування видатків?

7. Що таке кошторис і у чому полягає його правове значення?

8. У чому полягають особливості кошторисно-бюджетного фі­нансування?

9. У чому полягають особливості програмно-цільового фінансу­вання ?

10. У чому полягають особливості фінансування правоохорон­них органів?