§ 5.5. Правове регулювання ведення мисливського господарства та здійснення полювання

Відповідно до ЗУ «Про тваринний світ», до спеціального викори­стання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тва­ринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їхнім вилучен­ням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

З метою повного та комплексного регулювання питань, пов'я­заних із здійсненням цього виду спеціального природокористування, було прийнято ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та по­лювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мис­ливського господарства, організації охорони, регулювання чисельнос­ті, використання і відтворення тваринного світу.

Законом визначено, що мисливство - це вид спеціального вико­ристання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввіль- них умовах у межах мисливських угідь, а мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями яко­го є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання й відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва.

Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мислив­ських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї до­зволяється лише особам, які в установленому порядку одержали до­звіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.

До полювання прирівнюється:

- перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддя­ми добування звірів і птахів, або із собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випад­ків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня));

- перебування осіб на дорогах загального користування з проду­кцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Документами на право полювання (для громадян України) є:

- посвідчення мисливця;

- щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;

- дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);

- відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мис­ливською зброєю у разі її використання;

- паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і пта­хів у разі їхнього використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов’язаний мати під час здійс­нення полювання, транспортування або перенесення продукції полю­вання і пред’являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку до­бутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні, паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються спеціально упов­новаженим центральним органом виконавчої влади з питань мисливсь­кого господарства та полювання або його територіальними органами.

Розмір державного мита, а також порядок стягнення платежів за видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання встановлюються у по­рядку, передбаченому законодавством.

Іноземці можуть здійснювати полювання на території України, а документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.

Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначаються договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними осо­бами, які організовують для них полювання, та користувачами мис­ливських угідь.

Полювання може здійснюватися такими способами:

- індивідуальне полювання;

- колективне полювання;

- колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).

Полювання може здійснюватися з використанням.

- мисливської вогнепальної зброї;

- собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наяв­ності паспортів на них);

- сіток і пасток для відлову тварин живцем;

- пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;

- мисливських вишок;

- пахучих неотруйних приманок.

Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що на­лежить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, ли­ше у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого пра­цівника користувача мисливських угідь відповідних дозволів, вида­них органом внутрішніх справ.

Законом визначено цілий ряд заборон щодо здійснення полю­вання. Так, з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їхнього перебування забо­роняється:

1) полювати без належного на те дозволу, а саме:

- без документів, визначених законодавством;

- полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:

- на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них;

- на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин);

- у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком ви­падків, передбачених рішеннями Ради міністрів АРК, обласних, Київ­ської та Севастопольської міських рад;

- в угіддях, не зазначених у дозволі;

- на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

3) полювання у заборонений час, а саме:

- у недозволені для полювання строки на відповідні види тварин;

- у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і ра­ніше години до його сходу);

4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме за допомогою:

- клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям;

- отруйних та анестезуючих приманок;

- живих сліпих чи знівечених тварин як приманок;

- звуковідтворювальних приладів та пристроїв;

- електричного обладнання для добування тварин;

- штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічу­вання мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;

- дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин;

- вибухових речовин;

- з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном;

- літаків та вертольотів;

- немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневмати­чної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтомати­чної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони;

- руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;

- газу та диму;

- заливання нір звірів;

а також:

- на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);

- на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з ви­користанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (№ 0000);

- на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 мм;

- на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеч­чю чи шротом;

- полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і пта­хами без наявності на них паспорта;

- полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користу­вача угідь;

5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їхніх ча­стин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їхнє добування;

6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійс­нення полювання;

8) полювання на заборонених для добування тварин;

9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їхніх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мис­ливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атри­бутів мисливського господарства.

Дії, зазначені в пп.

Добування мисливських тварин, віднесених до державного мис­ливського фонду, здійснюється за дозволом - ліцензією або відстріль- ною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів єв­ропейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бо­бра, борсука, ондатру, куницю лісову.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, ли­сицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора лісового.

За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого ви­ду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно- санітарної експертизи, регулювання чисельності.

Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозво­ляється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або від- стрільної картки на добування інших мисливських тварин.

Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або у визначеному ним територіальному органі.

Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мислив­ських угідь.

Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначен­ням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лі­мітів добування мисливських тварин і пропускної здатності мислив­ських угідь.

Полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, он­датру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів, а на інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, регулюється нормами відстрілу, що затверджуються на мисливський сезон.

Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних тварин, добутих мисливцем під час полювання, є власністю мисливця.

Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесі по­лювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачеві мис­ливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на при­дбання цієї продукції. При цьому м'ясо копитних тварин може реалізо­вуватися учасникам полювання зі знижкою до 30 % (частка мисливця).

Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі тварини або їхні частини, а також відловлені хворі чи травмовані живі тварини.

Користувач мисливських угідь з дозволу органів державної вете­ринарної медицини має право самостійно реалізовувати зазначену продукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) або здійсню­вати її переробку за наявності документів, що засвідчують законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством.

Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка зна­ходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.

Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, під­лягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому місця, часу їхнього добування, оцінки трофейної якості, номера ліце­нзії, за якою вони добуті.

З метою забезпечення належних умов для здійснення мисливства законом встановлені вимоги до ведення мисливського господарства. Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами ми­сливських угідь.

Не допускається користування мисливськими тваринами та ве­дення мисливського господарства без оформлення відповідних доку­ментів. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціаль­но уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально упов­новаженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціа­льно уповноваженим центральним органом виконавчої влади з пи­тань охорони навколишнього природного середовища.

Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культу­ри, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського госпо­дарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Відносини між власниками або користувачами земельних діля­нок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства на­даються у користування ВР АРК, обласними, Київською та Севасто­польською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодже­ним з Радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольсь­кою міськими державними адміністраціями, територіальними орга­нами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менше 15 років, а площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь АРК, області та м. Севастополя. Користування мисливськими угіддями є платним. Роз­мір та порядок внесення плати за користування мисливськими угід­дями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя, та встановлюється залежно від їхнього місце­знаходження, природної якості та інших факторів.

З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менше 20 % площі угідь, на яких полювання заборонено.

Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:

- власники та постійні користувачі земельних ділянок;

- користувачі мисливських угідь, які продовжують строк корис­тування цими угіддями.

Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:

- закінчення строку користування;

- добровільної відмови від користування;

- припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у корис­тування мисливські угіддя;

- систематичного невиконання обов’язків щодо охорони та від­творення мисливських тварин, зобов’язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь і власником (користувачем) зе­мельних ділянок або територіальним органом спеціально уповнова­женого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і ми­сливського господарства та полювання;

- погіршення якості мисливських угідь з вини їхнього користу­вача;

- в інших випадках, передбачених законодавством.