Гарантії екологічних прав громадян

Під гарантіями екологічних прав громадян розуміють сукупність об’єктивних і суб’єктивних чинників, спрямованих на фактичну реалізацію прав людини, на усунення причин і перешкод щодо їх обмеження, ненадійного здійснення і захист від порушень.

До загальних гарантій належать соціально-економічні, політичні, ідеологічні умови життя суспільства, до спеціальних — юридичні. Однак усі вони перебувають у нерозривному зв’язку, взаємодії.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» держава гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Ради, спеціально уповноважені державні органи управління у царині охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов’язані надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їхні пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у розв’ язанні питань охорони довкілля та використання природних ресурсів.

Порушені права громадян у царині охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їхні захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

У ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено еколого-правові гарантії екологічних прав громадян. Екологічні права громадян забезпечуються:

а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища; б) обов’язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об’єктів; в) участю громадських об’єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища; г) здійсненням державного та громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров’ ю і майну громадян унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; є) створенням та функціонуванням мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації. У цій статті також закріплено положення, згідно з якими діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їхніх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та чинними законодавством України.

Крім гарантії, що мають загальне значення, у законодавстві також передбачено спеціальні гарантії екологічних прав. Наприклад, Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» встановлює такі гарантії: пріоритет захисту людини і навколишнього середовища від іонізаційного випромінювання (ст. 16).

Гарантії реалізації екологічних прав громадян поділяють на організаційно-розпорядчі, контрольно-виконавчі, превентивно- обмежувальні та охоронно забезпечувальні (захисні)^[42].

Так, на забезпечення екологічних прав громадян спрямована превентивно-обмежувальна діяльність органів держави щодо виявлення екологічно небезпечних об’єктів, джерел, зон, територій; запровадження нормування викидів забруднюючих речовин.

Процесуально-правовими гарантіями виступають визначені в законодавстві можливості та процедури як реалізації окремих прав громадян, так і звернення за захистом порушених екологічних прав до органів управління і контролю у царині екології, прокуратури та судових органів.

Охороно-забезпечувальними засобами є закріплені в законодавстві види юридичної відповідальності у сфері порушення екологічних прав громадян.