§ 2. Правовий статус тимчасового адміністратора

Тимчасовий адміністратор (фізична особа) або керівник тимчасо­вої адміністрації відповідає за ефективність діяльності тимчасової адміністрації та виконує організаційно-розпорядчі та інші функції згідно зі ст.

Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які при­значаються Національним банком України. Тимчасовим адмініс­тратором може бути:

• юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації та (або) ліквідації банків, щодо надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку України на право здійснення тим­часової адміністрації та (або) ліквідації банку;

• незалежний експерт (за договором);

• службовець Національного банку України.

Якщо тимчасовим адміністратором призначається юридична особа, то в постанові Правління Національного банку України зазначається керівник тимчасової адміністрації.

До участі в тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, високі професійні й моральні якості, бездоганну ділову репу­тацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.

Під поняттям «досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора» слід розуміти досвід роботи в бан­ківській системі^[34].

Відповідно до п. 3.1. глави 3 розділу V Положення^[35] для керівника тимчасової адміністрації та тимчасового адміністрато­ра - фізичної особи досвід роботи в банківській системі має ста­новити не менше п’яти років, у тому числі на керівних посадах не менше трьох років.

Сертифікат на право здійснення тимчасової адміністрації ви­дає Національний банк України. Рішення про видачу або відмо­ву у видачі сертифіката приймає Кваліфікаційна комісія Націо­нального банку України з питань сертифікації аудиторів, тимча­сових адміністраторів та ліквідаторів банків за результатами ква­ліфікаційних іспитів у порядку, визначеному Положенням про сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку^[36].

Національний банк України має право в будь-який момент усунути тимчасового адміністратора від виконання обов’язків у разі невідповідності його діяльності вимогам, встановленим за­коном про банки.

Частиною 10 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначене коло осіб, які не можуть бути тимчасовим адміністратором, та встановлені відповідні вимоги щодо канди­датури тимчасового адміністратора. Ці вимоги стосуються як тим­часового адміністратора - фізичної особи, так і тимчасового ад­міністратора - юридичної особи. Пунктом 3.2 глави 3 розділу V Положення встановлено, що ці вимоги стосуються також і кері­вника тимчасової адміністрації в разі призначення тимчасовим адміністратором юридичної особи та інших осіб, які виконують функції тимчасової адміністрації згідно з договором.

Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:

1 )є кредитором, пов’язаною особою або акціонером банку. Кредитор банку - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань. Пов’язаними особами банку є керівник банку; власники істотної участі в банку; близькі родичі, чоловік, жінка, діти, батьки керівників або влас­ників істотної участі; афілійовані особи банку, керівники і власники істотної участі в афілійованих особах, а також їх близькі родичі (ч.

2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або є обвинуваченою собою в криміналь­ній справі. Поняття «судимість, не погашена і не знята у встановленому законом порядку» та «особа є обвинуваче­ною у кримінальній справі» застосовуються відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України^[37];

3) не виконала своїх зобов’язань перед будь-яким банком.

Тимчасовий адміністратор не має права:

1) здійснювати діяльність за наявності конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли про це відомо Національному банку України і він дозволив продовжити роботу;

2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, по­дарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у здійсненні будь-яких дій, пов’язаних з призначенням тимчасової адміністрації;

3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

4) давати обіцянки або приймати зобов’язання від імені На­ціонального банку України без його письмового дозволу;

5) розголошувати банківську таємницю та іншу службову інформацію, якщо це не пов’язано з виконанням функцій тимчасового адміністратора.

Відповідно до ч. 15 ст. 76 Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» невиконання або неналежне виконання тимчасо­вим адміністратором своїх повноважень відповідно до закону, що завдало збитків банку чи кредиторам, може бути підставою для припинення виконання ним обов’язків та позбавлення сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків. Під невиконанням або неналежним виконанням тимчасовим адмі­ністратором своїх повноважень розуміються дії або бездіяльність тимчасового адміністратора, за яких він не виконує своїх обов’яз­ків або виконує їх з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку України чи не виконує завдань, поставлених перед ним Національним банком України, здійснює діяльність, яка суперечить банківському законодавству або приписам нормативно- правових актів Національного банку України.

У разі завдання збитків діями або бездіяльністю тимчасового адміністратора банк та (або) кредитори мають право звернутися з позовом до суду щодо їх відшкодування.

Фінансова відповідальність, життя та здоров’я тимчасового адміністратора мають бути застраховані згідно з договором про здійснення тимчасової адміністрації відповідно до чинного зако­нодавства України.

Тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення зобов’язаний забезпечити збереження активів та документації банку, а також активів і документації афілійованих осіб, в яких банк має участь, що перевищує 50 відсотків. Конкретні дії, що мають бути виконані тимчасовим адміністратором з дня його призначення для забезпечення виконання своїх функцій, визначені п. 5.4 глави 5 розділу V Положення^[38].

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Закону України «Про банки і бан­ківську діяльність» протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий адміністратор зобов’язаний провести інвентаризацію банківських активів і пасивів та скласти баланс. Це означає, що спочатку тимчасовий адміністратор має здійснити інвентариза­цію активів, зобов’язань, резервів банку, включаючи обліковані на позабалансових рахунках, а потім скласти баланс. Складан­ня балансу - це вжиття за результатами інвентаризації заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей із відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 5.8 глави 5 розділу V Положення, якщо тимчасовий адміністратор розпочав свою роботу в період з 1-го по 20-те число поточного місяця, інвентаризація має проводитися на останню звітну (місячну) дату перед призначенням тимчасового адміністратора. Якщо тимчасовий адміністратор призначений піс­ля 20-го числа поточного місяця, то інвентаризація має проводи­тися на останню звітну (місячну) дату після його призначення.

З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком і контролювати його, вжи­вати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансово­го стану банку або, у разі необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забезпечення інтересів вклад­ників та інших кредиторів.

Тимчасовий адміністратор має право:

1) продовжувати або припиняти будь-які операції банку. Це означає, що з метою захисту інтересів кредиторів і вклад­ників тимчасовий адміністратор може прийняти рішення про обмеження чи зупинення окремих банківських опера­цій, якщо визнає їх низькорентабельними, збитковими чи надто ризиковими для банку. Зокрема, він може прийняти рішення про обмеження залучення вкладів (депозитів) фі­зичних осіб або припинити кредитування програм, які ви­знав надто ризиковими або збитковими для банку, дотри­муючись при цьому вимог банківського законодавства^[39];

2) виконувати будь-які дії, приймати рішення від імені бан­ку. Це зумовлене тим, що відповідно до ст. 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до тимчасового адміністратора переходять повноваження загальних збо­рів, спостережної ради й правління (ради директорів);

3) розривати в порядку, установленому законодавством Укра­їни, будь-які угоди за участю банку, що, на думку тимча­сового адміністратора, є збитковими чи непотрібними для банку. Тимчасовий адміністратор вживає заходів щодо ро­зірвання угоди на умовах, визначених за домовленістю сто­рін, а в разі неможливості досягти такої домовленості - дотримуючись вимог ст.

4) заявляти майнові позови в судові органи;

5) звертатися до судових органів із заявами про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. Якщо боржник банку на його вимогу (передбачену банківським законодавством або до­говором між банком і цим боржником) добровільно не надає інформацію про свої активи, тимчасовий адмініст­ратор має право звернутися з вимогою до такого боржни­ка про надання такої інформації в судовому порядку, від­повідно до Цивільного процесуального кодексу України^[40] та Господарського процесуального кодексу України^[41];

6) залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого службовця, експерта, консультанта, а також доручати ке­рівникам банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адміністрації. Ці дії тимчасовий ад­міністратор здійснює шляхом укладення з такими особа­ми відповідних договорів. Тимчасовий адміністратор має право відсторонити таких осіб від виконання обов’язків у будь-який час;

7) з додержанням вимог законодавства України про працю звільнити чи перевести на іншу посаду будь-кого з керів­ників чи службовців банку, переглянути їх службові обо­в’язки, змінити розмір заробітної плати;

8) зупинити розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі на період до завершення виконання заходів фінансового оздоровлення та стабілізації діяльно­сті банку;

9) продати такі активи й повернути такі пасиви банку, які повинні бути відповідно продані або повернені з метою збереження чи підвищення платоспроможності банку або захисту вкладників і кредиторів банку. Тимчасовий адміністратор має право продати активи банку й вжити заходів щодо погашення заборгованості за активними операціями банку, які, на думку тимчасового адмініст­ратора (залежно від причин, що зумовили погіршення фінансового становища банку), мають бути відповідно продані або повернуті з метою підвищення платоспромо­жності, ліквідності банку та (або) погашення боргу пе­ред кредиторами. Згідно з пп. «е» п. 5.12 глави 5 розді­лу V Положення такими заходами можуть бути:

- повернення депозитів з інших банків;

- продаж цінних паперів, що мають активний ринок, серед яких емітовані третіми особами та державні цін­ні папери;

- вжиття заходів щодо погашення боргових цінних па­перів, які не мають активного ринку;

- повернення вкладених банком коштів у статутні капі­тали інших юридичних осіб;

- продаж окремих філій чи безбалансових відділень;

- укладення угоди з іншим фінансово стабільним банком про переведення боргу перед вкладниками банку - фі­зичними особами та здійснення відповідних заходів згід­но з цією угодою;

- продаж кредитної заборгованості на умовах угоди про уступку вимог банку;

- продаж основних засобів та інших товарно-матеріаль­них цінностей, що не використовуються банком;

- інші заходи залежно від проблем, що виникли у діяль­ності банку;

10) за згодою Національного банку України організувати про­даж чи реорганізацію банку. Таку згоду надає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регу­лювання діяльності банку. Під продажем банку інвесто­рам слід розуміти часткову або повну заміну складу учас­ників банку, яка супроводжується збільшенням регуля­тивного капіталу банку до потрібного рівня, реструктури­зацією боргових зобов’язань, заходами підвищення (від­новлення) платоспроможності банку на користь інвесто­рів. Реорганізація банку - це злиття, приєднання, виді­лення, поділ банку, перетворення його організаційно-пра­вової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником.

Тимчасовий адміністратор зобов’язаний отримати дозвіл Націо­нального банку України для продажу активів банку, балансова вартість яких перевищує розмір, встановлений Національним банком України. Такий дозвіл тимчасовий адміністратор має отри­мати для продажу активів банку, балансова вартість яких пере­вищує один відсоток статутного капіталу банку, а також філії банку як цілісного майнового комплексу.

При виконанні своїх обов’язків тимчасовий адміністратор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного бан­ку України. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу тимчасового адміністратора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно із законодавством України.

З метою забезпечення належних умов для своєї діяльності тим­часовий адміністратор у разі потреби має право на підставі письмово­го звернення залучати відповідні правоохоронні органи, які зобов’я­зані надавати тимчасовому адміністратору допомогу в його роботі.