§ 2. Припинення діяльності тимчасового адміністратора

Підстави для припинення діяльності тимчасового адміністратора визначені ст. 86 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до норм цієї статті діяльність тимчасо­вого адміністратора припиняється в разі:

1) закінчення строку дії повноважень тимчасової адмініст­рації.

2) відкликання банківської ліцензії та прийняття рішення про призначення ліквідатора. Це означає, що Національ­ний банк України на підставі висновку тимчасового адмі­ністратора або без нього визнав неможливість стабілізації діяльності банку та відновлення його платоспроможності й прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора відповідно до ч. 2 ст. 73 За­кону України «Про банки і банківську діяльність». Тобто в діяльності банку мають місце порушення закону про банки або нормативно-правових актів Національного бан­ку України, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання неплатоспроможності банку;

3) здійснення реорганізації банку відповідно до глави 5 За­кону України «Про банки і банківську діяльність». Це означає, що Національний банк України на підставі висновку тимчасового адміністратора або без нього вбачає в реорганізації банку можливість для збереження активів банку та захисту інтересів вкладників та інших кредиторів і приймає рішення про примусову реорганізацію. Реор­ганізацією банку, відповідно до ст.

Злиття означає припинення діяльності двох або кількох банків як юридичних осіб та передачу належних їм майна, кош­тів, прав і обов’язків до банку-правонаступника, який створю­ється в результаті злиття.

Приєднання означає припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передання належних йому майна, коштів, прав і обов’язків до іншого банку.

Поділ означає припинення діяльності одного банку як юри­дичної особи та передання належних йому майна, коштів, прав та обов’язків у відповідних частинах до банків, які створюються внаслідок реорганізації цього банку шляхом поділу.

Виділення означає перетворення банку як юридичної особи та передання певної частини належного йому майна, коштів, прав і обов’язків до банку, який створюється внаслідок реорганізації.

Перетворення передбачає зміну організаційно-правової фор­ми товариства.

Порядок здійснення примусової реорганізації банків встанов­люється Законом України «Про банки і банківську діяльність» і нормативно-правовими актами Національного банку України. Примусова реорганізація здійснюється в разі істотної загрози платоспроможності банку.

У разі примусової реорганізації рішення приймаються Націо­нальним банком України, угода про реорганізацію не підпису­ється, загальні умови реорганізації визначаються постановою правління Національного банку України і є обов’язковими для виконання всіма сторонами.

Рішення про реорганізацію банку, крім перетворення, має містити інформацію про:

а) призначення персонального складу комісії для проведен­ня реорганізації;

б) призначення персонального складу ревізійної комісії для проведення інвентаризації та ревізії матеріальних ціннос­тей, що перебувають на обліку банку (банків);

в) призначення незалежного аудитора, що має сертифікат Національного банку України;

г) строки проведення реорганізації;

д) склад правління (ради директорів) після реорганізації.

Реорганізація розпочинається після затвердження Національ­ним банком України плану реорганізації, який, крім інших не­обхідних заходів, повинен передбачати подання Національному банку України відповідних документів, необхідних для держав­ної реєстрації нового банку або для реєстрації змін і доповнень до установчих документів існуючого банку. Банк вважається ре­організованим з моменту внесення Національним банком Украї­ни змін до Державного реєстру банків;

4) усунення тимчасового адміністратора відповідно до рі­шення Національного банку України. Це означає, що Національний банк України прийняв рішення про дост­рокове припинення діяльності тимчасового адміністрато­ра у зв’язку із виконанням поставлених завдань, зокре­ма, стабілізації фінансового становища банку або прода­жу банку інвесторам, виконанням заходів програми са­нації тощо.

Пунктами 9.2 та 9.3 Положення передбачені наслідки при­пинення діяльності тимчасового адміністратора. Припинення ді­яльності тимчасової адміністрації означає відновлення повнова­жень правління (ради директорів), ради та загальних зборів бан­ку - у разі стабілізації діяльності банку або набуття повнова­жень ліквідатором - у разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

Керівники банку, які відсторонені на період діяльності тимча­сової адміністрації від виконання своїх обов’язків, у разі продов­ження діяльності банку продовжують виконувати покладені на них обов’язки, якщо не прийняте рішення про їх звільнення з посади.

Питання для самоконтролю

1. Що має містити звіт тимчасового адміністратора?

2. Яким вимогам має відповідати звіт тимчасового адміністратора?

3. Які строки розгляду Національним банком України звіту тим­часового адміністратора?

4. Які рішення може прийняти тимчасовий адміністратор за ре­зультатами розгляду звіту тимчасового адміністратора?

5. Які існують підстави для припинення діяльності тимчасового адміністратора?

6. Які наслідки припинення діяльності тимчасового адміністра­тора?