Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою

Підставами припинення права користування зе­мельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

370

б) вилучення земельної ділянки у випадках, перед­бачених цим Кодексом;

в) припинений діяльності державних чи комуналь­них підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

На відміну від попередньої, коментована стаття при­свячена підставам припинення права користування, а не права власності на землю. У зв\'язку з цим, перелік підстав дещо інший, відрізняється своїм юридичним характером від підстав припинення права власності на земельну ділянку.

Зазначений в ній перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані у наведеній стат­ті не можуть розглядатися в якості підстав припинен­ня права користуватися земельною ділянкою.

Така підстава, як добровільна відмова від права ко­ристування земельною ділянкою вже пригадувалася в попередній статті. В якості самостійної підстави пе­редбачено вилучення земельної ділянки у випадках, зазначених Земельним кодексом України. Серед та­ких випадків Земельний кодекс України передбачає: вилучення для суспільних та інших потреб (наприклад, для будівництва шкіл, дошкільних закладів, шляхів, магістралей тощо). Порядок вилучення земельних ді­лянок та система державних органів, які вправі їх ви­лучати, передбачені статтею 149 Земельного Кодексу України. (Див. коментар до статті 149 ЗК України).

Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, як підстава припи­нення права користування земельною ділянкою, пов\'я­зана із неможливістю подальшої діяльності відповідного підприємства, установи або організації як юридичної особи, у зв\'язку із чим остання не може виконувати свої

371

юридичні обов\'язки та реалізовувати суб\'єктивні пра­ва.

Всі інші підстави припинення права користування земельною ділянкою пов\'язані з порушенням земле­користувачами норм земельного законодавства Укра­їни. До таких підстав відносяться: використання зе­мельної ділянки способами, які суперечать екологіч­ним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата зе­мельного податку або орендної плати.

Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам може представляти собою, зокрема, невикористання прогресивних техноло­гій, порушення технологічних режимів застосування мінеральних та органічних добрив, заростання сільсь­когосподарських угідь чагарниками, забруднення зе­мель відходами виробництва, хімічними та радіоактив­ними речовинами. До зазначеного можливо також від­нести випадки використання земельних ділянок спо­собами, які ведуть до зниження родючості ґрунтів, а також погіршення екологічного становища, що призве­ло до зменшення врожайності сільськогосподарських культур відносно кадастрових оцінок.

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням означає те, що землекористувач не до­держується цілей експлуатації наданої йому землі, які передбачені в рішенні відповідних державних органів про надання у користування земельної ділянки та зафіксовані у державному акті на право користуван­ня землею. Як приклад, це використання земель сіль­ськогосподарського призначення для будівництва жит­лових та комунально-побутових споруд, будинків від­починку, пансіонатів; використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначен­ня для потреб промисловості, транспорту, зв\'язку або сільськогосподарських цілей і т. ін.

Систематична несплата земельного податку або оренд­ної плати, як підстава припинення права користуван-

372

жя земельною ділянкою, означає те, що землекористу­вачі, а також орендарі земельних ділянок не оплачу­ють у встановлені строки земельний податок або орен­дну плату. Відповідно до Закону України від 19 верес­ня 1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) «Про плату за землю», земельний податок сплачується рівними частками землекористувачами-виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма ін­шими платниками щоквартально до 15 числа наступ­ного за звітним кварталом місяця.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати вста­новлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.