§ 1. Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора

Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора є видом спе­ціального контролю, який, у свою чергу, є видом державного контролю. Державний контроль - це об’єктивно зумовлена діяльність державних органів, яка полягає в спостереженні, аналізі та перевірці об’єктів контролю й спрямована на запобі­гання, виявлення та припинення дій, що суперечать встановле­ним державою нормам, правилам і стандартам.

Сутність контролю за діяльністю тимчасового адміністратора полягає в перевірці відповідності дій тимчасового адміністратора встановленим вимогам нормативно-правових актів, в отриманні Національним банком України інформації про процедуру тимча­сової адміністрації та діяльності тимчасового адміністратора.

Контроль за діяльністю тимчасового адміністратора поклада­ється на територіальне управління Національного банку (відпо­відний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку). У процесі здійснення контролю перевіряється не лише дотримання спеці­альних норм і правил, а й у цілому діяльність тимчасового адмі­ністратора в межах його повноважень, а також доцільність і ефективність його діяльності.

Результати контролю за діяльністю тимчасового адміністра­тора знаходять своє оформлення у звітності тимчасового адміні­стратора, що містять дані про діяльність банку в межах проце­дури тимчасової адміністрації, про заходи щодо стабілізації його діяльності, а також про стан справ щодо тих чи інших фактів, про юридичні наслідки тощо.

Звітність тимчасового адміністратора є зведенням взаємопо­в’язаних показників, які мають затверджену форму, а також підсумків діяльності тимчасової адміністрації за відповідний звіт­ний період, що надаються Національному банку України.

Протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий адмі­ністратор подає Національному банку України попередній пись­мовий звіт. Він має відображати фінансовий стан банку (баланс, звіт про прибутки та збитки, розшифрування окремих статей балансу), можливість фінансового оздоровлення банку й оцінку його вартості в разі ліквідації. Звіт також має містить:

1) загальні відомості щодо відповідності діяльності банку ви­могам Закону України «Про банки і банківську діяль­ність» та нормативно-правових актів Національного бан­ку України й висновки щодо можливості припинення діяльності тимчасового адміністратора та поновлення пов­новажень загальних зборів, спостережної ради банку й правління (ради директорів) банку;

2) деталізований план заходів щодо стабілізації та приве­дення у відповідність з вимогами Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правових актів Національного банку України діяльності банку;

3) загальний план продажу банку або частини його активів і майна з метою виконання зобов’язань;

4) рекомендації з приводу реорганізації банку або відкли­кання банківської ліцензії та ліквідації.

Звіт тимчасового адміністратора повинен відповідати таким вимогам:

• достовірність - звіт тимчасового адміністратора має ба­зуватися на інформації про реальний фінансовий стан бан­ку, про заходи щодо стабілізації та приведення діяльнос­ті банку у відповідність до вимог банківського законодав­ства й нормативно-правових актів Національного банку України тощо;

• цілісність (повнота) - що дозволяє приймати й застосо­вувати обґрунтовані управлінські рішення;

• своєчасність - передбачає надання звітності у встановле­ні нормативно-правовими актами строки;

• доступність - виявляється у його формалізованності та сприйнятті при аналізі;

• контрольованість - полягає у можливості підтвердження наданої інформації в будь-який час.

• порівнянність - передбачає наявність однакових показ­ників протягом різних проміжків часу з метою виявлен­ня тенденцій розвитку банку під час тимчасової адмініс­трації;

• економічність - досягається за допомогою уніфікації та стандартизації відповідних форм звітності тимчасового ад­міністратора, скорочення окремих показників за умови непогіршення якості звітних даних;

• оформленість - полягає у веденні звітності українською мовою, застосування однакових одиниць виміру, наяв­ність підпису тимчасового адміністратора тощо.

Частиною 1 ст. 84 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначені строки розгляду звіту тимчасового адмініс­тратора Національним банком України й можливі варіанти рі­шень, які може прийняти Національний банк України за резуль­татами розгляду звіту. Строки розгляду звіту тимчасового адміні­стратора деталізовані п. 6.1 глави 6 розділу V Положення^[75].

Територіальне управління Національного банку України роз­глядає попередній звіт тимчасового адміністратора протягом де­сяти робочих днів (якщо це попередній звіт) або п’яти робочих днів (усі наступні звіти) та надсилає зі своїми висновками відпо­відному структурному підрозділу Генерального департаменту бан­ківського нагляду Національного банку України, а всі наступні звіти - протягом п’яти робочих днів.

Генеральний департамент банківського нагляду розглядає отримані документи, готує свої висновки й разом з висновками територіального управління Національного банку України й ре­комендаціями тимчасового адміністратора щодо подальшої діяль­ності банку з оцінкою його фінансового стану та планом тимча­сового адміністратора (якщо це попередній звіт) подає їх на розгляд Комісії Національного банку України. Комісія Націо­нального банку України схвалює (або відхиляє) рекомендації тимчасового адміністратора й план роботи тимчасового адміні­стратора.

Протягом двох тижнів з часу подання звіту тимчасового ад­міністратора Комісія Національного банку України має прийня­ти рішення про застосування чи відхилення рекомендацій тим­часового адміністратора.

У разі, якщо Національний банк України погоджується з рекомендаціями тимчасового адміністратора щодо фінансового оздоровлення, продажу чи реорганізації банку, ухвалюється рі­шення про виконання плану тимчасового адміністратора. У цьо­му випадку Комісія Національного банку України з питань на­гляду й регулювання діяльності банків приймає рішення про виконання плану тимчасового адміністратора щодо фінансового оздоровлення, продажу чи реорганізації банку.

Якщо ж визнано неможливість приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність з вимогами цього Закону й нормативно-правових актів Національного банку України про­тягом одного року, Національний банк України відкликає бан­ківську ліцензію й здійснює ліквідацію банку. Для системоутво­рюючих банків цей термін може продовжуватися Національним банком України до двох років.

Національний банк України протягом усього часу дії тимча­сової адміністрації має право:

• вносити доповнення до плану тимчасового адміністратора до й під час його виконання. Відповідно до абз. 5 п. 6.1 глави 6 розділу V Положення Комісія Національного ба­нку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків на підставі обґрунтованого висновку відповідного структурного підрозділу Національного банку України, на який покладені функції забезпечення здійснення банків­ського нагляду, у разі потреби має право вносити зміни й доповнення до плану тимчасового адміністратора;

• припинити виконання плану, відкликати банківську ліцен­зію, запровадити ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що виконання плану більше не сприяє оздо­ровленню банку. Підставою для прийняття такого рішення є висновок про те, що виконання плану тимчасового адміні­стратора не сприяє оздоровленню діяльності банку.

Періодичні звіти про свою діяльність тимчасовий адміністра­тор подає Національному банку України у строки, визначені Національним банком України.