Висновки до розділу 1

1 Аргументовано наявність тісного зв’язку фінансової сфери і політики, це обумовлено тим, що політичні перетворення в будь-якому разі впливають на стан фінансової системи держави.

2 Фінансову систему як правову категорію запропоновано розглядати в двох аспектах: в широкому (міжгалузевому) та вузькому (фінансово- правовому). Де в першому значенні фінанси є затребуваним поняттям для багатьох галузей права, а тому мають відповідно міжгалузевий характер. В іншому випадку мова йде виключно про спеціально-галузевий характер цієї категорії, тобто виражаються однорідні фінансово-правові відносини.

3 Доведено, що невизначеність та неврегульованість фінансової системи негативно впливають на розвиток правовідносин, що виникають у процесі реалізації державного управління сферою формування, розподілу й використання фондів коштів держави. Тому дуже важливим завданням як науковців, так і практичних діячів є необхідність сформувати та закріпити на законодавчому рівні визначення такої правової категорії, як «фінансова система», та забезпечити якісне її тлумачення та правозастосування. Зазначається, що такий підхід дасть можливість оптимізувати державне управління сферою фінансів.

4 Обґрунтовано, що під фінансовою системою України доцільно розуміти сукупність фінансово-правових відносин та інститутів щодо організаційно-правового об’єднання коштів бюджетної і банківської систем, небанківських фінансових установ, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та окремих осіб і громадян, які є об’єктом державного регулювання органами управління фінансами, що провадиться з метою задоволення потреб держави у фінансових ресурсах.

5 Установлено, що фінансова система як предмет адміністративно- правового регулювання, передбачає дослідження: а) управлінської складової організаційно-правового об’єднання коштів бюджетної і банківської систем, небанківських фінансових установ, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та окремих осіб і громадян; б) відносин, що виникають у зв’язку з розробленням і прийняттям різного роду публічних та індивідуальних рішень стосовно реалізації прав приватних осіб; в) відносин, пов’язаних із розглядом різного роду скарг на діяльність органів державної влади, для яких фінансова система є безпосереднім об’єктом управління; г) відносин, пов’язаних із застосуванням адміністративного примусу.

6 Сформовано таку класифікацію правовідносин, що виникають під час правового забезпечення фінансової системи: 1) за галузевою належністю: а) адміністративні; б) трудові; в) цивільні; г) фінансові; 2) за змістом:

а) основні; б) допоміжні; 3) за сферою дії: а) внутрішньодержавні;

б) зовнішньодержавні; 4) за сферою зв’язків між суб’єктами: а) горизонтальні; б) вертикальні.

7 Під принципами фінансової системи запропоновано розуміти сукупність основоположних засад, керівних ідей, покладених в основу побудови, функціонування та розвитку фінансової системи, які сформовано блоково або погрупово. Обумовлено такий підхід тим, що фінансова система не є однорідною категорією, вона охоплює як учасників, які до неї залучаються, так і правовідносини, що виникають із приводу формування та використання коштів грошових фондів. До того ж вони характеризують окремі аспекти побудови самої системи як такої. Тому класифікацію принципів фінансової системи проводили за такими підставами: 1) загальносистемні принципи; 2) принципи побудови фінансової системи; 3) принципи функціонування фінансової системи.

8 Визначено структуру фінансової системи, під якою пропонується розуміти внутрішньоупорядковану єдність органів, інституцій та окремих суспільних відносин унаслідок акумулювання, розподілу та використання коштів грошових фондів. Умовно до її складу віднесено два ключових елементи: національні фінанси та міжнародні фінанси.

9 Визначено, що державна політика у сфері функціонування фінансової системи України - це частина соціально-економічної політики держави щодо забезпечення збалансованого та ефективного використання фінансових ресурсів в усіх сферах фінансової системи країни і зростання її економіки.

10 Наголошено та обґрунтовано необхідність прийняття Закону України «Про основи фінансової системи України та її функціонування в особливий період». Важливість прийняття цього нормативно-правого акта обумовлюється чималими потребами сьогодення, оскільки дотепер залишаються неврегульованими режими окремих фінансових операцій, інституції, що забезпечують їх реалізацію в межах фінансового ринку, питання державного управління фінансами в умовах уведення особливого періоду та ряд інших питань.