Стаття 50. Залишення заяви без руху

1. У разі, коли заяву подано з порушенням установлених цим Законом ви­мог або до заяви не додані необхідні для її розгляду документи, адміністра­тивний орган залишає заяву без руху та протягом трьох робочих днів з дня її отримання надсилає заявникові письмове повідомлення про необхідність усу­нення недоліків із зазначенням способу їх усунення, а під час подання заяви особисто — у разі можливості негайно вручає таке повідомлення.

У такому повідомленні зазначаються правові підстави для залишення за­яви без руху та роз’яснення порядку оскарження такого рішення. Адміністра­тивний орган встановлює заявникові строк, достатній для усунення недоліків.

2. Заява не може бути залишена без руху на підставі того, що учасник адмі­ністративної процедури не надав документи, що містять або доводять факти, які зберігаються в офіційному реєстрі, який ведеться цим або іншим адміні­стративним органом.

3. У разі усунення недоліків у строк, установлений адміністративним ор­ганом, заява вважається поданою з дня її подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на період усунення недоліків заяви (на період залишен­ня заяви без руху).

Предмет регулювання

1. Предметом регулювання статті є відносини, що виникають та реалізуються у випадку подання особою до адміністративного органу заяви з порушенням вимог встановлених ЗАП чи спеціаль­ним законодавством.

Цілі статті (мета норми)

2. Мета статті — встановлення правових наслідків подання осо­бою до адміністративного органу заяви з порушенням вимог вста­новлених ЗАП чи спеціальним законодавством, а також заохочення адміністративного органу до якнайшвидшого первинного оціню­вання достатності заяви задля мінімізації втрат часу на її наступне вирішення. Це фактично допомога особі у тому, що її справа буде вирішена у встановлені законом строки, а у разі недоліків заяви чи її недостатності (неповнота інформації чи «пакету документів до заяви») усі проблеми мають бути виявлені та усунені якнайшвидше.

Визначення термінів

3. Залишення заяви без руху — процедурне рішення адміністра­тивного органу, що має бути зафіксоване в адміністративній справі, підставою для якого є виявлені недоліки заяви, до яких відносяться подання заяви з порушенням установлених ЗАП вимог до неї або недодавання до заяви необхідних для її розгляду документів.

Правова основа коментованого положення

4. Правову основу коментованого положення становлять поло­ження статті 40 Конституції України, а також принципи своєчас­ності та розумності строку (стаття 14 ЗАП) і принцип ефективності (стаття 15 ЗАП).

Місце коментованого положення у цілісному механізмі, умови й особливості застосування

5. Коментована стаття нерозривно пов’язана з такими нормами ЗАП, як пункти 1 та 2 частини другої статті 29, частини п’ята та шоста статті 38, статті 39, 42, 48, 49, 54, 55 та 92. Положення цієї статті також ґрунтуються на тому, що заява подана до компетент­ного органу і не потребує її надсилання за належністю.

Оскільки отримання адміністративним органом заяви є початком адміністративного провадження, то адміністративний орган зацікав­лений в тому, щоб воно було здійснено ефективно, своєчасно та у розумний строк. Зважаючи на вимоги до адміністративного органу в частині реєстрації заяви (стаття 49), частина перша коментованої статті визначає перелік підстав за яких заява подана особою до адміністративного органу залишається без руху. Ці підстави можна розділити на: 1) порушення вимог, установлених ЗАП; 2) до заяви не додані необхідні для її розгляду документи.

Закон не містить окремої статі, що визначає перелік вимог до подання заяви, порушення яких зобов’язує адміністративний орган залишити заяву без руху. Натомість, ці вимоги містяться в окремих положеннях ЗАП. Ідеться про наступне: 1) недотримання форми заяви, визначеної у статті 46 ЗАП; 2) невідповідність змісту заяви вимогам статті 47 ЗАП.

Щодо необхідних для розгляду заяви документів, то слід насам­перед виходити з положень частини другої статті 48 ЗАП, що вста­новлює загальні вимоги до додавання відповідних документів та/або їх копій до заяви.

Важливим моментом частини першої статті 50 є жорстка норма, що зобов’язує адміністративний орган як залишити заяву без руху, так і надіслати заявникові протягом трьох робочих (не календар­них) днів з дня її отримання повідомлення про необхідність усунення недоліків із зазначенням способу їх усунення. Відповідно, залишення заяви без руху як процедурне рішення є передумовою підготовки письмового повідомлення особі про необхідність усунення недоліків заяви.

Перебіг строку в такому випадку здійснюється виходячи з поло­жень статті 42 ЗАП. Ця норма також знаходиться у системному зв’язку з пунктами першим та другим частини другої статті 29 ЗАП, який зобов’язує особу подавати у випадках, встановлених законом, документи чи інші докази, необхідні для здійснення адміністратив­ного провадження та вказувати способи зв’язку з нею.

Однак при застосуванні цієї норми слід також зважати на абзац другий частини першої статті 56, який забороняє зобов’язувати учасників адміністративного провадження самостійно отримувати документи і відомості, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов’язок не передбачений законом.

Законодавець не встановлює уніфіковану форму повідомлення для цього випадку, що дає можливість адміністративному органу направляти повідомлення у формі листа або розробити стандарти­зовану форму повідомлення. Однак слід взяти до уваги, що частина п’ята статті 38 ЗАП зазначає, що повідомлення має здійснюватися з дотриманням установлених у цій статті вимог до запрошення. При розробці уніфікованої форми повідомлення чи написання його у формі листа, повідомлення обов’язково має містити:

1) визначення недоліків, які слід усунути, та способи їх усунення. Визначення недоліків ґрунтується на невідповідності заяви вимогам, визначеним ЗАП, або до неї не додано необхідні для її розгляду документи.

Якщо залишення заяви без руху обумовлюватиметься відсут­ністю необхідних документів, посадова особа має переконатися, що вона дотрималася вимог статті 17, частини другої статті 48 та частини другої коментованої статті ЗАП.

Серед способів усунення можуть бути зазначені подання осо­бисто чи направлення поштою необхідних документів, подання їх в оригіналах чи копіях, вимога щодо залучення представника (якщо мова йде про адміністративне провадження, що стосується великої кількості осіб) та ін.;

2) правові підстави для залишення заяви без руху. До правових підстав можуть бути віднесені лише ті, що випливають з абзацу першого цієї частини статті;

3) роз’яснення порядку оскарження такого рішення. Таке роз’яс­нення має містити посилання на норми статей 80-84 ЗАП, а також посилання на статтю 55 Конституції України, що гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

4) строк для усунення недоліків. Законодавець в такому випадку використовує формулювання «строк, достатній для усунення недолі­ків». Таке формулювання надає адміністративному органу дискрецію при визначенні строку. Однак, встановлюючи цей строк, посадова особа має враховувати як загальний строк для вирішення адміні­стративної справи у випадку розгляду заяви, встановлений законами України, так і забезпечення дотримання адміністративним органом принципів адміністративної процедури;

5) підпис уповноваженої посадової особи адміністративного органу.

При поданні особою заяви (заяви з документами) особисто, посадова особа адміністративного органу відразу зобов’язана пере­вірити відповідність заяви вимогам ЗАП та необхідність додавання до неї документів. Після такої перевірки, у випадку встановлення недоліків, повідомлення про їх усунення може бути вручено особі негайно. Формулювання «у разі можливості» надає право адміні­стративному органу, зважаючи на організаційні особливості його функціонування (порядок проходження документів адміністративної справи, місце розташування структурних підрозділів адміністра­тивного органу, залучених до розгляду справи, технічна можливість підготовки повідомлення та ін.), приймати рішення про негайність вручення повідомлення чи надсилання його протягом трьох робочих днів.

Частина друга коментованої статті забороняє адміністративному органу залишати заяву без руху у тому випадку, коли необхідні для розгляду адміністративної справи документи, що містять або доводять факти, зберігаються в офіційному реєстрі, який ведеться цим або іншим адміністративним органом. Отримання таких доку­ментів має здійснюватися або в порядку інформаційної взаємодії, або зважаючи на можливість доступу посадової особи до відповідних реєстрів. Технічне, технологічне забезпечення створення та супро­водження програмного забезпечення ведення автоматизованих сис­тем Єдиних та Державних реєстрів, а також інших електронних баз даних, здійснюється відповідно до законодавства України.

Усунення особою недоліків у строк, встановлений адміністратив­ним органом, є підставою для збереження дати її подання і продов­ження строку адміністративного провадження на період залишення заяви без руху. Це положення, що є, з одного боку, гарантією прав особи, з іншого виступає реалізацією її обов’язку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 29, подавати у випадках, встанов­лених законом, документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження. Тому особа, так само, як і адміні­стративний орган, зацікавлена у дотриманні строку для усунення недоліків заяви, установленого адміністративним органом.

Порівняння з попереднім регулюванням

Чинне правове регулювання характеризується різними під­ходами щодо усунення недоліків заяви.

Тому коментована стаття, суттєво не змінюючи чинне правове регулювання усунення недоліків заяви, встановлює загальний та типовий порядок дії адміністративних органів.