§ 4. Поняття позовної заяви. Загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви. Ціна позову. Документи, які додаються до позовної заяви

Судова діяльність щодо захисту прав і законних інтересів по­рушується за допомогою позову, в якому зацікавлена особа (пози­вач) викладає свої вимоги до порушника (відповідача) його прав та інтересів.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі, і на її підс­таві вирішується питання про відкриття провадження у справі.

Поряд із вимогами щодо дотримання встановленої письмової форми позовної заяви законодавством закріплено вимоги щодо її змісту. Зміст позовної заяви становлять обов’язкові відомості, не­обхідні для розгляду та вирішення позову в господарському суді.

Відповідно до ст. 162 ГПК України позовна заява повинна міс­тити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізви­ще, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасни­ків справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстрацій­ний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підпри­ємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або ін­тересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досу- довий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або по­зову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до зая­ви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позов­ною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, в ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необ­хідні для правильного вирішення спору.

Позовна заява підписується позивачем або його представни­ком, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

В одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими дока­зами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимо­гою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої (основної) позовної вимоги.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати су­дового збору відповідно до закону.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а в разі відсутності акта чи договору в позивача - клопотання про його витребування.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, дода­ється довіреність чи інший документ, що підтверджує повнова­ження представника позивача (ст. 164 ГПК України).

Ціна позову - грошова сума у гривнях, яка відображає заявле­ну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача й визна­чається за правилами, визначеними у ст.

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягу­ється, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позо­ву встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом під час розгляду справи.

У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до зве­рнення в суд із відповідною заявою.

У ціну позову включаються також зазначені в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У разі неправильно­го визначення ціни позову вона визначається суддею.

Значення ціни позову на момент подання позовної заяви поля­гає в тому, що з майнових спорів розмір судового збору визнача­ється, виходячи саме з ціни позову. Зі збільшенням позивачем своїх позовних вимог він зобов’язаний сплатити судовий збір, еквівале­нтний сумі, на яку збільшилися позовні вимоги.

Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України, на день подання позову. Для визначення ціни позову, поданого в іно­земній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провади­лись чи мають бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення національної валюти Ук­раїни - еквівалента іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.