ПОНЯТТЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
Позовна давність не була відома в стародавньому римському праві. Поки існувало саме право, існувало й право на позов. Однак уже претори обмежили право на судовий захист строком на один рік, бо й сама влада претора тривала тільки один рік. І лише імператор Феодосій II у 424 р. вводить спеціальні строки для погашення права на позов тривалістю в 30 років. Згодом для деяких позовів встановлюються строки в 40 років.
Наслідком пропущення строку позовної давності було погашення права на позов, хоч право на річ не припинялося, продовжувало існувати, і виконання зобов\'язання після спливу строку позовної давності вважалося належним виконанням, оскільки саме право існує, хоч і позбавлене захисту позовом. Такі зобов\'язання дістали назву натуральних.
Еще по теме ПОНЯТТЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ:
- ЗУПИНЕННЯ І ПЕРЕРВА СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
- § 1. Подання позовної заяви
- §1. Поняття володіння
- 1.2 Поняття рецидивної злочинності жінок
- 2.3. Поняття “професійна культура юриста”
- § 1. Поняття та види монополії
- 2.1. Ірадицп та звичаї: поняття, сутність і значення
- Поняття та ознаки корпоративного права.
- Визначення поняття суті грошей.
- Криміналістичні обліки: поняття та зміст
- § 1. Поняття і види цивільного судочинства
- Визначення поняття суті грошей
- 1.1 Визначення поняття спеціального суб’єкта злочину у кримінальному праві України
- 13.1. Поняття та класифікація валютних операцій банків
- 13.1. Поняття та класифікація валютних операцій банків