Криміналістичні обліки: поняття та зміст

Окреслення кола обліків, які охоплюються поняттям "криміналістичні", а також їх визначення є дуже важливим для вирішення питань інформаційно-довідкового забезпечення розслідування як окремого криміналістичного вчення, так і напрямів практичної діяльності, пов’язаних із використанням інформації, що в них міститься, у розслідуванні злочинів.

Одразу зазначимо, що ця проблема не є новою для криміналістики. У більшості підручників, посібників та інших наукових праць, у яких розглядаються питання стосовно криміналістичних обліків, наводяться їх визначення, адже саме криміналістичні обліки є тими ключовими поняттями, на яких базується система теоретичних положень учення про криміналістичну реєстрацію. Вони охоплюються його предметом, а вирішення питань щодо використання інформації, котра в них міститься, у розслідуванні злочинів є одним із безпосередніх завдань, які стоять перед указаним ученням. "Цілями кримінальної реєстрації, - говорять Є.П. Іщенко та Є.І. Дєвіков, є: а) накопичення відомостей, корисних для розкриття, розслідування і попередження злочинних посягань; б) забезпечення умов ідентифікації об’єктів за допомогою облікових матеріалів; у) сприяння розшуку об’єктів, відомості про яких містяться в реєстраційних масивах; г) надання в розпорядження кримінального розшуку, інших оперативних служб органів внутрішніх справ, слідчих і судових органів довідкової та орієнтуючої інформації"¹.

Сьогодні в теоретичних працях із цього напрямку однією з найбільших проблем можна вважати використання авторами різного термінологічного апарату для позначення однакових понять. У вченні для позначення сукупності обліків як інформаційних систем, цільовим призначенням яких є створення умов для розкриття злочинів, використовуються терміни "криміналістичні обліки", "криміналістична реєстрація", "кримінальна реєстрація".

Яскравим прикладом такого підходу може служити запропонований С.А. Ялишевим поділ цілей криміналістичної реєстрації на дві частини: зовнішні та внутрішні¹. До зовнішніх він відносить цілі, що стоять перед криміналістичними обліками як інформаційними системами, призначеними сприяти вирішенню певних завдань у процесі розкриття злочинів. До внутрішніх - здебільшого ті, що стоять перед криміналістичною реєстрацією як криміналістичним ученням, але таке розмежування не проводиться. В іншій роботі дослідник стверджує: "Поняття криміналістичної реєстрації як підрозділу криміналістики уявляється багато ширшим за поняття криміналістичного обліку чи навіть системи таких обліків. Облік (обліки) - це діяльність зі збирання, опрацювання, накопичення й видачі користувачам криміналістично значущої інформації про об’єкти обліку, тимчасом як криміналістична реєстрація - це і система наукових положень, і заснованих на них висновків та узагальнень, і розроблених на цій базі технічних засобів і методик їх застосування, і інформаційні масиви, і практична діяльність з інформаційного кри- ^[445] міналістичного забезпечення”¹. І хоча тут він намагається відмежувати практичну діяльність від окремого криміналістичного вчення, навіть використовує для їх позначення різні терміни, але повторюється, включаючи до вчення елементи, притаманні практичній діяльності.

Своєрідною є і думка Р.Є. Дьоміної, яка значення терміна "криміналістична реєстрація” розуміє як ”1) сферу наукових знань; 2) систему обліку; 3) діяльність із поставлення об’єктів на облік (реєстрація) і видачі за запитами наявної інформації; 4) інформаційний супровід і підтримка ухвалення обґрунтованих рішень у процесі розкриття (діяльність з інформаційного управління розслідуванням); 5) аналітичну прогнозну діяльність”^{[446] [447]}.

Безсумнівно, таке становище в термінологічному апараті вчення створює проблеми, без вирішення яких сьогодні досить складно розглядати розвиток окремого криміналістичного вчення про інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів і його складову - криміналістичну реєстрацію. Їх вирішення зможе стати підґрунтям для позитивного впливу на практику функціонування криміналістичних обліків і діяльність з використання інформації, що в них міститься, у розслідуванні.

До речі, Р.С. Бєлкін проводить чітке розмежування окремого криміналістичного вчення та криміналістичної реєстрації в "предметному вираженні” як системи матеріальних об’єктів і практичної реєстраційної діяльності. Він говорить: "Як окрема криміналістична теорія вчення про криміналістичну реєстрацію є систематизованим знанням щодо певного кола об’єктів і явищ реального світу: видів криміналістичної реєстрації, їх зв’язків між собою і з іншими техніко-криміналістич- ними засобами, характеру й змісту реєстрованої (зібраної) інформації, принципів, способів та форм її систематизації, зберігання, пошуку і передачі, оптимальної організації й управління реєстраційними апаратами й так далі. У широкому розумінні об’єктом цієї теорії є криміналістична реєстрація як різновид практичної діяльності з боротьби зі злочинністю"¹.

ки", і в подальшому саме в такому значенні й будемо його використовувати.

Ми вже розглядали питання щодо позначення вчення, предметом якого є забезпечення процесу розслідування злочинів інформацією, яка міститься в інформаційних системах незалежно від їх прямого призначення та відомчої належності¹. І, нагадаємо, дійшли висновку, що термін "інформаційно-довідкове забезпечення злочинів” у порівнянні з термінами "криміналістична реєстрація", "вчення про криміналістичну реєстрацію" є більш ємним, і, відповідно, не обмежує джерела інформації лише інформаційними системами криміналістичного призначення. Також ми висловили думку про те, що теоретичні основи вчення про криміналістичну реєстрацію, яке тривалий час розвивається в межах криміналістики, повинні стати однією з головних складових інформаційно-довідкового забезпечення розслідування. Зрозуміло, що як складова чогось загального воно має і багато спільного з ними, і деякі відмінності. Відмінності насамперед криються в тих теоретичних питаннях, що окреслюються колом їх предметів, а також у тих практичних завданнях, з метою вирішення яких створюються конкретні обліки, їх об’єктах і змісті облікових документів, структурі окремого обліку та його складових, а також у загальному устрої системи обліків, що охоплюються поняттям "криміналістичні".

Зауважимо, що використання терміна "криміналістична реєстрація" стосовно вказаної категорії знань, які є складовими інформаційно-довідкового забезпечення розслідування, є допустимим. Як зазначалося, вони повинні ввійти як складові до вчення про інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів. З цих позицій дамо визначення криміналістичної реєстрації: криміналістична реєстрація являє собою сукупність знань про організацію та функціонування ^[451] криміналістичних обліків, а також використання інформації, що в них міститься, у процесі розкриття й розслідування злочинів. До наведеного визначення додамо, що ці знання є складовою окремого криміналістичного вчення про інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів.

Як указувалося, використання терміна "криміналістична реєстрація" стосовно системи криміналістичних обліків "у матеріальному вираженні" (як говорив Р.С. Бєлкін) та діяльності із забезпечення розслідування злочинів інформацією відповідних обліків уважаємо недоцільним. Термін "реєстрація" необхідно використовувати в його прямому значенні, тобто для позначення дій із відбиття відомостей про об’єкти обліку у відповідних документах (облікових одиницях). "Реєстрація - запис фактів або явищ для обліку"¹. Реєстрація є необхідною дією, без якої неможливо здійснювати облік. "Реєстрація" і "облік" хоча досить близькі за значенням терміни, але різні за обсягами. "Облік - з’ясування і засвідчення наявності, установлення кількості когось, чогось; вести облік - постійно стежити за наявністю, кількістю когось, чогось"^{[452] [453]}. Рівнозначним за обсягом терміну "реєстрація" може слугувати термін "узяття на облік". Реєстрація передує систематизації та зосередженню, а також подальшій роботі з інформацією стосовно об’єктів обліку. З цього приводу наведемо, на нашу думку, вдалий вислів С. Шестакова: "Реєстрація завжди передує обліку”¹. "Реєстрація являє собою фіксацію ознак об’єктів в облікових документах у встановленому для цього порядку та за наявності необхідних підстав"^{[454] [455]}. Використання ж однакових термінів у різних значеннях і для позначення сукупності обліків, і для дій, пов’язаних із першим етапом роботи з обліковою інформацією, навряд чи може позитивно вплинути на розвиток учення в цілому й на формування чітких, виважених дефініцій зокрема.

Приступаючи до формування поняття криміналістичних обліків, зазначимо, що будь-який облік становить інформаційну систему, у якій сконцентровано певну інформацію стосовно об’єктів обліку. Ця інформація відображена певним способом на відповідних носіях і має конкретне цільове призначення - сприяти розкриттю злочинів. Будь-яка окрема система нижчого рівня є складовою системи вищого рівня і входить як складова до загальної системи, що об’єднує всю групу обліків, призначенням яких є створення умов для розкриття злочинів. Отже, будь-яка складова нижчого рівня, що входить до загальної системи (окремого криміналістичного обліку чи їх сукупності), відносно неї виступає як підсистема. Для позначення всієї сукупності криміналістичних обліків, що функціонують у правоохоронних органах, ми пропонуємо використовувати термін "криміналістичні обліки" у множині. В інших випадках - залежно від ситуації.

Погляди майже всіх учених збігаються в тому, що криміналістичні обліки є різновидами інформаційно- пошукових систем. "Будь-який вид криміналістичного обліку - це фактично інформаційно-пошукова система"¹, - стверджує В.Ю. Шепітько. "Незалежно від призначення обліків усі вони є різновидами інформаційно пошукових систем"^{[456] [457]}, - підкреслює Л.Я. Драпкін. Аналогічні думки висловлюють інші вчені^[458]. Ми цілком згодні з такою точкою зору.

Критерієм відмежування криміналістичних обліків від інших більшість учених уважають мету їх утворення та функціонування. Слушно з цього приводу зауважують О.О. Бєляков і Р.А. Усманов: "Думається, що розмежувальним критерієм обліків служить мета їх створення. Такою метою стосовно криміналістичних обліків є інформаційне забезпечення діяльності, пов’язаної з розкриттям, розслідуванням і попередженням злочинів"^[459]. Подібну думку щодо мети створення криміналістичних обліків висловлюють більшість вітчизняних і зарубіжних учених¹. Так, В.Ю. Шепітько уточнює коло завдань, говорячи: "Безпосереднім призначенням кримінальної реєстрації є складання умов для ідентифікації об’єктів, які зареєстровані, наведення про них відповідних відомостей"^{[460] [461]}. Тобто йдеться про мету створення та призначення величезної інформаційної системи, що функціонує в правоохоронних органах, основним завданням якої є забезпечення розслідування інформацією про об’єкти обліку. Із цього приводу можемо лише додати, що вважаємо найбільш вдалим для позначення цієї системи термін "криміналістичні обліки". "Відмітною рисою картотек криміналістичного обліку є те, що їх структура, принципи організації, зміст інформації відповідають безпосередньо завданням розкриття злочинів і розшуку осіб, що їх скоїли"^[462], - говорить С.С. Овчинський.

Дещо відмінною стосовно мети створення та призначення криміналістичних обліків є позиція М.О. Корнієнка, який переконаний, що завдання, які стоять перед криміналістичними обліками, значно ширші за попередження, розкриття й розслідування злочинів¹. При цьому атвор стверджує, що вони являють собою "інформаційні системи, які забезпечують виконання основних завдань, покладених на них федеральним законодавством"^{[463] [464]}. Навряд чи таке визначення можна вважати досконалим. По-перше, не можна цілі, для досягнення яких створюється інформаційна система, ототожнювати з тими завданнями, для вирішення яких може бути використана інформація, що в них міститься. Загальновідомо, що одне й те саме інформаційне повідомлення (незалежно від форми та прямого призначення) може містити різну кількість інформації для різних користувачів. Це залежить від рівня їх знань і завдань, для вирішення яких вони користуються цим повідомленням. По-друге, криміналістичні обліки не можна звужувати до інформаційних систем, що функціонують лише в межах однієї держави і реґламентуються її законодавством. Висловлене вказаним автором суперечить наявності криміналістичних обліків в інших державах, а також міждержавних, у тому числі Інтерполу, Європолу, держав СНД та ін.

Досить вузько уявляють коло завдань, що стоять перед криміналістичними обліками, С.М. Кленов та Є.Б. Кузін, а також М.М. Єгоров, які стверджують: "Криміналістичні обліки призначені для діагностичних та ідентифікаційних цілей за індивідуальними прикметами й іншими ознаками об’єктів, коли настановні

дані невідомі або приховуються”¹. Деякі автори під криміналістичними обліками розуміють лише ті, що здійснюють експертні підрозділи МВС, а відповідно, і завдання, які вони призначені вирішувати, істотно звужуються ^{[465] [466]}. С.І. Яночкін узагалі обмежується колом питань, що вирішуються під час експертизи: ”На відміну від розшукових і довідкових обліків, обов’язковою умовою звернення до криміналістичних обліків є криміналістична експертиза”^[467].

П.М. Заблоцький, характеризуючи криміналістичні обліки, говорить: "Криміналістичний облік, на нашу думку, можна розглядати як вид (елемент системи) криміналістичної реєстрації, метою якого є не тільки надання інформації оперативно-розшуковим і слідчим підрозділам, а й правильне, систематизоване здійснення обліку інформації, що дозволяє забезпечити її аналіз. Його результати повинні сприяти розкриттю й розслідуванню злочинів. Вони також є достовірною емпіричною базою для наукових досліджень”^[468].

На наш погляд, С.С. Овчинський досить точно окреслив мету й завдання криміналістичних обліків: "Відмітною рисою картотек криміналістичного обліку є те, що їх структура, принципи організації, зміст інформації відповідають тільки завданням розкриття злочинів і розшуку осіб, що їх скоїли. Метою обліку визначається й характер інформації, яка включає опис людей і предметів, що має пошукове значення для виявлення й ідентифікації злочинців, зброї та речей¹ "Визначені інформаційні системи містять банки даних інформації, що пов’язана зі злочинною діяльністю. Також ці інформаційні системи можуть надавати користувачам інформацію, яка не пов’язана зі злочинами, але може бути необхідною при розслідуванні злочинів"^{[469] [470]}, - зауважує Е. Кажемікайтене.

Думаємо, точка зору авторів, які вважають, що метою створення та функціонування криміналістичних обліків є інформаційне забезпечення діяльності з розкриття злочинів, є виваженою і обґрунтованою.

Водночас відмітимо, що інформація, яка міститься в криміналістичних обліках, об’єднується не лише цільовим призначенням (сприяти розслідуванню злочинів). За походженням інформація про об’єкти, що вміщується в більшість криміналістичних обліків, своєю появою також зобов’язана діяльності з розслідування злочинів. Значна частина таких обліків містить інформацію, яка збирається в процесі слідчих дій, оперативно- розшукових заходів, у результаті розгляду справ у суді чи прийняття рішень у них без судового розгляду. Щодо нерозкритих злочинів така інформація вміщується в криміналістичні обліки з метою активізації роботи з виявлення злочинця та окремих предметів. Стосовно розкритих злочинів, будучи зібраною і використаною для вирішення певних завдань у розслідуванні в справі, вона оцінюється на предмет можливості й необхідності повторного використання за якогось збігу обставин, що можуть скластися при розслідуванні інших злочинів у майбутньому, а також злочинів, які відбувались у минулому, у тому числі в інших районах, областях, державах. За результатами такої оцінки вирішують питання стосовно необхідності вміщення певної інформації про певний об’єкт у масиви конкретних криміналістичних обліків. Крім того, до криміналістичних належать і деякі обліки, у яких сконцентровано інформацію, яка не має прямого відношення до події злочину й зібрана за межами діяльності з розслідування конкретних злочинів. Це здебільшого стосується колекцій різних об’єктів, що створюються в експертних підрозділах. Як правило, об’єкти, які в них містяться, використовуються як зразки для порівняння та вирішення класифікаційних завдань при проведенні неі- дентифікаційних досліджень. "Зразки з натурних колекцій судово-експертних установ ні безпосередньо, ні опосередковано не пов’язані з подією злочину. Вони формуються не в результаті події злочину і не під дією об’єкта, що викликав виникнення речового доказу, а накопичуються впродовж кількох років з урахуванням потреб, які виникають у процесі розслідування й розгляду справ. Створенню таких колекцій передує узагальнення досвіду судово-слідчої та експертної практики"¹, - наголошує О.В. Пахомов. І хоча вказані об’єкти обліку не є результатом діяльності з розслідування конкретних кримінальних справ, їх збирання і зведення в систему викликане саме потребами слідчої та експертної практики, а збирають їх ті самі спеціальні суб’єкти. Але незалежно від походження їх цільовим призначенням є сприяння вирішенню певних завдань у процесі розслідування. "Інформаційні системи самі собою доходів не приносять, однак сприяють їх отриманню або вирішенню певних завдань"^{[471] [472]}, - переконані М.Є. Йолочкін, Ю.С. Брановський та І.Д. Ніколаєнко.

Специфіка завдань, для вирішення яких створюються й функціонують криміналістичні обліки, зумовлює специфіку об’єктів та інформації про них, а також суб’єктів, що здійснюють діяльність з їх реєстрації, опрацювання, цільового використання інформації.

Спробуємо окреслити коло суб’єктів, спираючись на завдання, виконувати які вони зобов’язані. М.П. Пєчніков зазначає: "Деякі однойменні функції виконують різні правоохоронні органи при розмежуванні їх підвідомчості, перебування під слідством або підсудності: функцію оперативно-розшукової діяльності виконують органи внутрішніх справ, органи безпеки й ін.; функцію розслідування в ході дізнання виконують органи міліції, безпеки, пожежного нагляду і т.д.; функцію розслідування при провадженні попереднього слідства виконують слідчі прокуратури, внутрішніх справ, безпеки; функцію правосуддя виконують суди загальної юрисдикції в цивільних і кримінальних справах, арбітражні суди”¹. Таким чином, функцією здійснення оперативно-розшукових заходів, проведення дізнання та досудового слідства наділена група правоохоронних органів, які виконують її в межах своєї компетенції. Водночас у самій системі конкретного відомства існують підрозділи, які саме й займаються обліковою діяльністю. Ця діяльність безпосередньо спрямована на створення умов для розкриття злочинів, що відносяться до їх компетенції. У системі МВС функціонують підрозділи УІТ (ДІТ), головною функцією яких є забезпечення інформацією про об’єкти обліку підрозділів МВС та інших правоохоронних органів. Причому криміналістичні обліки в них складають окрему частку в загальній системі обліків, що здійснює УІТ. Інші підрозділи, які мають основною функцією розкриття злочинів, додатково забезпечують функціонування й деяких криміналістичних обліків у межах своєї компетенції та напряму діяльності. Це зумовлюється створенням умов для підвищення ефективності виконання основних завдань, які стоять перед конкретною службою, підрозділом. Обліки з урахуванням компетенції правоохоронних органів та їх підрозділів ми розглянемо в наступних підрозділах роботи, але наведеного достатньо, щоб зрозуміти, що криміналістичні обліки створені й функціонують у правоохоронних органах.

Отже, можна дійти висновку, що: 1) криміналістичні обліки являють собою інформаційно-пошукові системи, які створені та функціонують у правоохоронних органах; 2) метою їх утворення й функціонування є сприяння розслідуванню злочинів, у практичній діяль- ^[473] ності шляхом надання певної інформації стосовно об’єктів обліку; 3) об’єкти в цих системах специфічні - вони або мають специфічне злочинне минуле, або є предметами злочинних посягань, або такими, які хоч і не пов’язані безпосередньо зі злочинною діяльністю, але інформація про них може сприяти розслідуванню злочинів. Усі ці об’єкти об’єднує висока криміногенна залежність. Для узагальнення такої категорії об’єктів як термін для їх позначення доцільно використовувати словосполучення "об’єкти підвищеного криміногенного ризику”.

З урахуванням викладеного пропонуємо таке визначення: криміналістичні обліки - це сукупність інформаційно-пошукових систем, що створені та функціонують у правоохоронних органах з метою забезпечення процесу розслідування злочинів певною інформацією про об’єкти підвищеного криміногенного ризику, яка скла.дає їх масиви

У наведеній дефініції ми навмисно використовуємо термін "криміналістичні обліки" у множині - навряд чи доцільно велику сукупність інформаційних систем, що функціонує в межах цілої системи правоохоронних органів, позначати терміном в однині. У цьому визначенні ми вказали лише основну мету створення та функціонування криміналістичних обліків незалежно від правоохоронного органу, служби чи підрозділу, що їх здійснюють. Зрозуміло, що кожний конкретний облік сприяє досягненню цієї мети через вирішення конкретних завдань з використанням інформації, яка міститься в його масивах. Одні надають у розпорядження користувача різну інформацію про певну діяльність об’єкта (судимість, місця відбування покарань, співучасників та ін.), другі допомагають установити об’єкти за номерами чи іншими штучними ознаками, треті створюють умови для ідентифікації об’єктів за їх власними ознаками, у тому числі слідами, вилученими в процесі огляду місць подій нерозкритих злочинів. З урахуванням цих особливостей можна давати назви конкретним криміналістичним облікам. Наприклад, облік слідів рук, вилучених з місць подій із нерозкритих злочинів, облік викрадених номерних речей тощо.

Словосполучення "процес розслідування” ми використовуємо в широкому розумінні, включаючи проведення слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, експертиз та ін.

Основною складовою цієї системи є окремі системи нижчого рівня (підсистеми), якими є конкретні криміналістичні обліки, що містять інформацію про певні об’єкти обліку. Відповідно, і конкретний криміналістичний облік можна визначити як інформаційно- пошукову систему, що створена та функціонує в конкретному підрозділі правоохоронного органу з метою забезпечення діяльності з розслідування злочинів пев- ною інформацією про об’єкти обліку.

При цьому треба зазначити, що залежно від об’єктів, а також вирішення конкретних завдань щодо боротьби зі злочинністю окремі обліки об’єднуються з іншими, утворюючи системи, які відносно систем вищого рівня також виступатимуть як підсистеми. Це можуть бути системи, що об’єднують обліки за інформацією стосовно об’єктів обліку від нижчого рівня до найвищого (наприклад, дактилоскопічні обліки експертної служби являють систему, що включає вказані обліки від міськрайвідділів УМВС України до ДНДЕКЦ МВС України за вертикаллю). Також обліки об’єднуються в системи за горизонталлю (за об’єктами, за інформацією тощо). Коли такі об’єднання містять велику кількість обліків певного рівня, вони називаються ін- теґрованими банками даних. Одразу зауважимо, що інтеґровані банки даних розвиваються не лише за горизонталлю, а й за вертикаллю. На сьогодні вони являють собою найвищий ступінь розвитку інформаційних систем у правоохоронних органах.

Слід також мати на увазі, що термін "криміналістичний облік”, поряд з уживанням його в предметному вираженні як інформаційної системи чи сукупності таких систем, може вживатися й на позначення діяльності зі здійснення різноманітних операцій, пов’язаних з обслуговуванням цих систем.

Наведене дає підстави для висновку, що криміналістичні обліки в матеріальному вираженні становлять досить складну та багаторівневу систему, кожна складова якої призначена для вирішення конкретних завдань у розслідуванні злочинів.

4.2.