Стаття 59. Доступ до матеріалів справи

1. Учасник адміністративного провадження має право ознайомлюватися з матеріалами справи на всіх стадіях адміністративного провадження, з ураху­ванням обмежень, передбачених законом.

2. Матеріали справи надаються для ознайомлення, як правило, в приміщен­ні адміністративного органу в присутності посадової особи адміністративного органу.

3. Якщо матеріали адміністративної справи ведуться в електронній формі, учасникам адміністративного провадження повинен бути наданий доступ до електронних матеріалів справи для ознайомлення.

Предмет регулювання

1. Стаття регулює правовий режим та порядок реалізації права учасника адміністративного провадження на ознайомлення з мате­ріалами адміністративного провадження.

Цілі статті (мета норми)

2. Метою коментованої статті є створення умов для ефектив­ної участі особи в адміністративному провадженні, що, очевидно, можливе лише за умов отримання повноцінного доступу учасників адміністративного провадження до матеріалів справи.

Правова основа коментованого положення

3. Положення статті спрямовано насамперед на реалізацію передбаченого статтею 13 ЗАП принципу відкритості, а також має тісний зв’язок з принципом гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні (стаття 18 ЗАП).

Визначення термінів

4. Визначення терміну «справа» див. у статті 2 ЗАП та коментарі до неї.

Місце коментованого положення у цілісному механізмі, умови й особливості застосування

5. Правовий режим доступу до матеріалів адміністративної справи. Учасники адміністративного провадження — адресат та заін­тересована особа — мають право на ознайомлення із матеріалами справи на усіх стадіях адміністративного провадження (незважаючи на розміщення коментованої статті у главі про початок адміністра­тивного провадження та підготовку справи до вирішення).

6. Загальним правилом є можливість доступу учасників адмі­ністративного провадження до усіх матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію»^[57], інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поді­ляється на конфіденційну, таємну і службову.

Конфіденційна інформація — це відомості про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юри­дичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації»^[58] до таємної належить інформація, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визна­ється інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Зокрема, правовий режим державної таємниці закріплений у Законі України «Про державну таємницю»^[59], а перелік інформації, що віднесена до державної таємниці, визначається у Зводі відомо­стей, що становлять державну таємницю, затвердженому наказом Голови Служби Безпеки України від 12 серпня 2005 року^[60].

Відповідно до статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функ­цій органами державної влади, процесом прийняття рішень і пере­дують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, складається органами державної влади, органами місцевого само­врядування, іншими суб’єктами владних повноважень і може бути обмеженим у доступі.

7. Визначивши, що матеріали адміністративної справи містять інформацію з обмеженим доступом, адміністративний орган при від­повідному зверненні учасника зобов’язаний повідомити його про це.

8. Порядок реалізації права на доступ до матеріалів адміні­стративної справи.

Для ознайомлення з матеріалами адміністративної справи учас­ник звертається до відповідного адміністративного органу, який зобов’язаний задовольнити таке звернення. Закон не встановлює обов’язкової форми звернення і таким чином учасник може звер­татись як усно, письмово, так і за допомогою електронних засобів комунікації.

За загальним правилом, матеріали адміністративної справи нада­ються учасникові:

- у приміщенні адміністративного органу;

- у присутності посадової особи адміністративного органу.

Із зазначеного правила адміністративний орган може під свою відповідальність робити винятки, однак має бути забезпечена схо­ронність матеріалів адміністративної справи.

9. Оскільки загальною тенденцією в сучасних умовах є посту­повий перехід до електронного документообігу, норма частини 3 коментованої статті передбачає, що у випадках ведення матеріалів адміністративної справи в електронній формі, учасникам адміністра­тивного провадження повинен бути наданий доступ до електронних матеріалів справи для ознайомлення. Аналогічно з доступом до мате­ріалів адміністративної справи в письмовому варіанті, такий доступ учасників повинен забезпечуватись у приміщенні адміністратив­ного органу та в присутності відповідної посадової особи. Очевидно, може також розглядатись питання надання такого доступу шляхом направлення матеріалів справи особі електронною поштою чи їх копіювання на носій інформації чи в інший спосіб, що дозволяють сучасні технології (доступ в режимі «перегляду» тощо). Відповідні ризики щодо захисту інформації певного виду від незаконного роз­повсюдження чи захисту матеріалів справи від знищення або недоз- воленої зміни лежать у межах розсуду адміністративного органу.