Правовий та соціальний захист працівників Національної поліції України

Відомий американський економіст П. Спікер у праці «Соціаль­на політика: теми та підходи» називає соціальний захист системою соціальних служб, що передають конкретні ресурси споживачам.

Соціальне забезпечення є складовою системи соціального за­хисту і виконує функцію накопичення та розподілу коштів соціаль­ного захисту, призначених для соціальної допомоги, виплат по соці­альному страхуванню та ін. Отже, під соціальним забезпеченням головним чином розуміють забезпечення матеріальних потреб, компенсаційних виплат, пенсійного забезпечення тощо. Проблема соціального захисту та соціального забезпечення працівників пра­воохоронних органів неодноразово ставала об'єктом дослідження у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Соціальне за­безпечення працівників поліції, за висловом українського вченого М. І. Іншина, - це сукупність юридичних норм і гарантій, спрямова­них на регламентацію професійної діяльності Національної поліції за рахунок коштів Державного бюджету в напрямах соціальної та матеріальної підтримки працівників поліції у зв'язку із втратою ними працездатності, інвалідністю, настанням пенсійного віку, про­фесійними захворюваннями та іншими обставинами, передбачени­ми 58 спеціальними законами. Питання визначення повного пере­ліку заходів соціального захисту поки що лишається відкритим^[91].

Розглянемо більш детально запропоновані П. Спікером гаран­тії соціального захисту крізь призму проходження служби в орга­нах та підрозділах Національної поліції України.

1. У сфері медичного забезпечення поліцейським гарантуєть­ся безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.

У разі відсутності за місцем проходження служби, місцем про­живання або тимчасового перебування поліцейських закладу охо­рони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України чи відповід­них відділень або спеціального медичного обладнання, необхідно­го для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випад­ках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я.

У разі відсутності спеціального медичного обладнання, медич­них фахівців або спеціалізованих відділень у закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, а також в інших державних та комунальних закладах охорони здоров'я, медичних показань, визначених закладом охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, або бюджетних асигнувань поліцейсь­кий може бути направлений за висновком відповідного закладу охорони здоров'я на обстеження або лікування до приватного за­кладу охорони здоров'я чи іноземного медичного закладу. Направ­лення поліцейських на лікування за межі України здійснюється на загальних підставах у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Члени сімей поліцейських, яким є дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років, а також члени сімей поліцейських, які загинули (помер­ли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час прохо­дження служби в поліції (у тому числі під час участі в міжнародних миротворчих операціях), мають право на безоплатне медичне об­слуговування в закладах Міністерства внутрішніх справ України.

Поліцейські та члени їхніх сімей - дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років мають право на пільгове реабілітаційне й санаторно- курортне лікування, оздоровлення та відпочинок у медичних реа­білітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіона­тах та оздоровчих закладах Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних коштів, визначених на утримання Міністер­ства внутрішніх справ України в порядку^[92], що встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Члени сімей поліцейських, які загинули (померли) під час прохо­дження служби в поліції, мають право на безоплатне санаторно- курортне лікування та оздоровлення один раз на два роки. До та­ких членів сімей належать: дружина (чоловік), якщо вона (він) не одружилися вдруге, діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років, а також діти з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку).

Громадяни України з колишніх поліцейських, які були звільнені зі служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штату, та члени їхніх сімей (дружина (чоловік), діти до 18 років, а в разі їх навчання у вищих навчальних закладах - до 23 років) мають право на медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я Мініс­терства внутрішніх справ України відповідно до умов, визначених ч. 1-7 ст. 95 Закону України «Про Національну поліцію».

Поліцейські зобов’язані щороку проходити комплексний ме­дичний огляд (диспансеризацію), а за необхідності - цільові меди­чні огляди, психофізіологічні обстеження і тестування в порядку^[93], визначеному Міністром внутрішніх справ України.

2. Житлове забезпечення поліцейських. Поліцейські забезпе­чуються житлом на підставах і в порядку, визначених житловим законодавством. Поліцейським, яких згідно із законом визнано такими, що потребують поліпшення житлових умов, житлова пло­ща надається в першочерговому порядку.

Особам, звільненим зі служби в поліції і визнаним особами з інва­лідністю I групи внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержа­них під час виконання службових обов’язків під час служби в поліції, або захворювання, одержаного під час проходження служби в полі­ції, яких згідно із законом визнано такими, що потребують поліп­шення житлових умов, житлові приміщення надаються позачергово.

Членам сім’ї - дружині (чоловіку) - дітям поліцейського, який загинув під час виконання службових обов’язків, згідно із законом визнаним такими, що потребують поліпшення житлових умов, які на момент загибелі поліцейського перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у відповідному населеному пункті, житлове приміщення надається в позачерговому порядку.

Поліцейським та членам їхніх сімей можуть надаватися жит­лові приміщення в гуртожитках та службові житлові приміщення в порядку і на умовах, визначених житловим законодавством.

Поліцейські, які перебувають на обліку громадян, що потребу­ють поліпшення житлових умов, під час звільнення зі служби в поліції за станом здоров’я, за віком або у зв’язку із скороченням штату залишаються на цьому обліку до одержання житла з держа­вного житлового фонду до настання визначених законом підстав для зняття із зазначеного обліку.

Керівники органів поліції мають право виплачувати поліцей­ським, які не мають власного житла в населеному пункті, де вони проходять службу, і винаймають житло на підставі договору жит­лового найму, компенсацію за найм у розмірі та порядку^[94], що ви­значаються Кабінетом Міністрів України.

3. Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатно­сті поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціаль­ною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка при­значається і виплачується особам, які за Законом України «Про Національну поліцію» мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей чи усунення загрози їхньому життю або участі в ан- титерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення за­значених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету і те­риторіальної цілісності України, або смерті поліцейського внаслі­док поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за за­значених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслі­док поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення за­значених заходів, захисту незалежності, суверенітету і територіа­льної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворю­вання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних із проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із за­безпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійс­нення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із проходженням служби в органах внутріш­ніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездат­ності без визначення йому інвалідності.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського^[95] встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які відповідно до статті 98 Закону України «Про Національну поліцію» мають право на її отримання, визначаються, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встано­вленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому ухвалено рішення про виплату, та визначаються у розмірі, передбаченому ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію».

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, трав­ма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, що є кримінальним або адміністрати­вним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведено судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про приз­начення і виплату одноразової грошової допомоги.

4. Пенсійне забезпечення поліцейських. Пенсійне забезпечен­ня поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»^[96].

5. Навчання дітей поліцейських. Особа, в якої один із батьків є поліцейським та має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особа, в якої один із батьків є громадянином, звільненим з поліції за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному обчисленні якого становить 20 років і більше, особа, в якої один із батьків є поліцейським, який став особою з інвалідні­стю внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби, користуються переважним правом зарахування до ліцеїв системи Міністерства внутрішніх справ України, до вищих навчальних за­кладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підго­товку поліцейських, за умови успішного складання іспитів та від­повідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти.

Особа, в якої один із батьків (усиновлювачів) був поліцейсь­ким, який загинув чи був визнаний судом безвісти відсутньою осо­бою під час виконання ним службових обов'язків, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти має право вступу поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних нав­чальних закладів України для навчання за рахунок коштів держав­ного і місцевих бюджетів.

Питання для самоконтролю

1. Прийом на службу в органи Національної поліції.

2. Порядок призначення на посади, переміщення і просування по службі поліцейського.

3. Особливості добору курсантів на навчання у вищі навчаль­ні заклади із специфічними умовами навчання.

4. Присвоєння, зниження та позбавлення спеціальних звань поліції.

5. Службове атестування поліцейських.

6. Види відпусток, які надаються поліцейському.

7. Підстави, порядок і строки надання відпусток поліцейсь­кому.

8. Види і підстави звільнення зі служби в поліції.

9. Правовий та соціальний захист поліцейського.

10. Пенсійне забезпечення поліцейських.

Тестові завдання

1. Номенклатуру посад в органах Національної поліції за­тверджує:

а) Міністр внутрішніх справ України;

б) Кабінет міністрів України;

в) Президент України;

г) немає правильної відповіді.

2. Порядок підготовки та видання наказів щодо прохо­дження служби в поліції встановлює:

а) голова Національної поліції України;

б) Міністр внутрішніх справ України;

в) Президент України;

г) Кабінет міністрів України.

3. Проходження служби в поліції регулюється:

а) Положенням про проходження служби рядовим і начальни­цьким складом органів внутрішніх справ;

б) Конституцією України;

в) постановою Кабінету Міністрів України;

г) Законом України «Про Національну поліцію».

4. Максимальний строк повноважень члена поліцейської комісії становить:

а) три роки;

б) два роки;

в) один рік;

г) строк не визначено.

5. Повноваження члена поліцейської комісії припиняються:

а) у разі закінчення строку, на який призначено члена поліцей­ської комісії;

б) якщо члена поліцейської комісії визнано безвісти відсутнім або оголошено померлим;

в) у разі смерті члена поліцейської комісії;

г) усі відповіді є правильними.

6. Засідання поліцейської комісії під час проведення кон­курсу є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як:

а) одна третина її членів;

б) дві третини її членів;

в) половина її членів;

г) немає правильної відповіді.

7. Рішення поліцейської комісії оформлюється:

а) рапортом;

б) протоколом;

в) рішенням;

г) усі відповіді є правильними.

8. Не може бути поліцейським:

а) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною;

б) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;

в) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції;

г) усі відповіді є правильними.

9. Контракт про проходження служби в поліції укладається:

а) з особами молодшого складу поліції, вперше прийнятими на службу в поліції;

б) із громадянами, зарахованими до вищого навчального за­кладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підгото­вку поліцейських;

в) з керівником поліції;

г) усі відповіді є правильними.

10. Типова форма контракту про проходження служби в органах та підрозділах Національної поліції затверджується:

а) Міністром внутрішніх справ України;

б) начальником Національної поліції України;

в) Міністерством юстиції України;

г) немає правильної відповіді.