Гарантії правового та соціального захисту працівників оперативних підрозділів

Оскільки працівники оперативних підрозділів є громадянами України, на них розповсюджуються загальні гарантії правового та соціального захисту. Ці положення мають своє нормативне закріплення в Конституції України.

Згідно до ст.22 Конституції України вказані права і свободи людини і громадянина (в т.ч. і працівників оперативних підрозділів), можуть бути розширеними, але вони не можуть звужуватись прийняттям інших законів або внесенням змін до чинного законодавства. Це положення можна розуміти таким чином, що деякі «галузеві» закони України, які стосуються різних верств громадян за їх професійною діяльністю, та зміни до них, можуть розширювати (конкретизувати) як перелік прав і свобод, захист яких гарантований Конституцією і цими законами, так і доповнювати їх перелік, якщо це не входить в протиріччя з положеннями (вимогами) Конституції і не зачіпає гарантованих нею інтересів інших громадян.

Розглянемо детальніше питання правового та соціального захисту працівників оперативних підрозділів, які гарантуються «галузевими» законодавчими актами України, такими як закони України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінальним Кодексом, Кодексом України про адміністративні правопорушення та окремими відомчими нормативними актами.

Стаття 20 Закону України «Про міліцію» визначає правове становище працівників міліції і відповідно працівників оперативних підрозділів. В ній, зокрема, зазначається, що виконання законних вимог працівників міліції обов'язкове для громадян і посадових осіб. При виконанні службових обов'язків працівник міліції повинен керуватись тільки законом, діяти в його рамках, підпорядковуватись тільки безпосереднім і прямим начальникам, нікому не дозволяється втручатись в його законну діяльність, втручання в діяльність міліції тягне відповідальність.

В ст.21 цього закону говориться, що працівник міліції знаходиться під захистом законодавства, яким гарантується захист життя, здоров'я, честі, гідності його і членів його родини від злочинних посягань та інших протиправних дій. Злісне непідкорення законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки в орган дізнання, неприйняття заходів на виконання подання органа дізнання, слідства, прокурорами і суду, публічні заклики до невиконання вимоги працівника міліції - дії які перешкоджають нормальному виконанню обов'язків працівників міліції взагалі і зокрема працівників оперативних підрозділів, тягнуть за собою адміністративну відповідальність (ст. ст. 185, 185-4, 185-6, 185­7 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Кримінальне законодавство (Кримінальний кодекс України) гарантує працівникам оперативних підрозділів, як працівникам правоохоронних органів, захист їхнього та їх близьких родичів життя, здоров'я, майна. Цим законодавством передбачена кримінальна відповідальність за погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів, за умисне заподіяння зазначеним суб'єктам побоїв, легких, середньої тяжкості тілесних ушкоджень та тяжкого тілесного ушкодження (ст. 345 КК України), умисного знищення або пошкодження їхнього майна (ст.347 КК України), вбивства або замаху на вбивство (ст.348 КК України), захоплення або тримання як заручника (ст.349 КК України) у зв'язку з виконанням працівниками правоохоронних органів взагалі, а працівниками оперативних підрозділів зокрема, службових обов'язків.

Слід звернути увагу і на те, що закон гарантує працівникам оперативних підрозділів не притягнення до кримінальної відповідальності за заподіяну шкоду правоохоронним інтересам, якщо вони знаходились у стані необхідної або уявної оборони, крайньої необхідності, під час затримання особи, що вчинила злочин, фізичного або психічного примусу, виконання незаконного наказу або розпорядження, виконання спеціального завдання з попередженням злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, а також за діяння, пов'язані з ризиком, зокрема професійним (ст. 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 КК України). Аналогічні обставини в декілька стислому вигляді викладені і в статті 12 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Закон гарантує також особисту безпеку озброєному працівнику міліції, що передбачається ст. 15-1 Закон України «Про міліцію». Статтею 15 п.2 цього ж Закону закріплено право і обов'язок працівника оперативного підрозділу на застосування вогнепальної зброї для відбиття нападу на нього, або членів його родини, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека.

Також слід зазначити, що працівнику оперативного підрозділу гарантується право оскаржувати у суді прийняте відносно нього рішення вищих посадових осіб, якщо він вважає, що вони ущемляють його гідність і особисті права, не зв'язані із службовою діяльністю.

Звільнення їх зі служби в зв'язку з обвинуваченням у скоєнні злочину дозволяється лише після вступу обвинувачувального вироку суду в законну силу.

Працівникам оперативних підрозділів гарантується і соціальних захист, як працівникам міліції взагалі і як оперативним працівникам зокрема (ст.

Як працівникам міліції їм мають надаватись при розподілі житла, встановленні телефонів у квартирах, влаштуванні дітей в дошкільні заклади, знижки по оплаті житла і комунальних послуг, палива, отриманні кредитів для індивідуального чи кооперативного житлового будівництва, придбання житла та деякі інші пільги. Законом передбачено збереження пільг за працівниками міліції, звільненим зі служби за віком, по хворобі або за вислугою років.

Крім цього працівникам оперативних підрозділів надаються і деякі інші, додаткові пільги в питаннях соціально-побутового та фінансового забезпечення. Так, зокрема працівнику оперативного підрозділу, який впроваджений у злочинне угрупування, кожен день знаходження в угрупуванні зараховується за три дні до вислуги років, відносно до цього розмір виплат за посадовим окладом, за цей час, нараховується в трикратному розмірі (п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.1992 р. № 256-04 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»). Керівники правоохоронних органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право в межах асигнувань, виділених на утримання цих органів, встановлювати, додатково до всіх належних виплат, оперативним працівникам, які постійно співпрацюють з особами, що залучаються до участі в оперативно-розшуковій діяльність і мають позитивні результати, додаткову оплату згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.1992 р. «Про заходи щодо виконання Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність».

Враховуючи те що працівники оперативних підрозділів під час виконання своїх службових обов'язків постійно перебувають у стані підвищеної небезпеки їх здоров'ю, їм гарантується, як працівникам міліції, обов'язкове державне страхування, на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою.

В разі інвалідності яка виникла під час проходження служби, або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або після цього терміну (строку), але в наслідок захворювання або нещасного випадку, який мав місце під час проходження служби, а також отримання при виконанні службових обов'язків каліцтва, оперативні працівники отримують одноразову допомогу в розмірі від трьох- до п'ятирічного грошового утримання та їм призначається пенсія за інвалідністю.

В разі загибелі оперативного працівника при виконанні службових обов'язків, його родині або особам, які перебували на його утриманні виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового утримування по останній посаді і призначається пенсія в зв'язку з втратою годувальника в розмірі посадового окладу загиблого оперативного працівника. За ним зберігається право на отримання житла, яке надається в трьохмісячний строк з дня загибелі працівника оперативного підрозділу. За дітьми загинувшого працівника до досягання ними повноліття, а також непрацездатними членами його родини, які були на його утриманні зберігається право на пільги по оплаті житла, комунальних послуг, палива.

Також в повному обсязі, оперативному працівнику, компенсується шкода, заподіяна його майну в зв'язку з виконанням ним службових обов'язків (ст.23 ЗУ «Про міліцію»).

При досягненні пенсійного віку або за вислугою років згідно чинного законодавства працівникам оперативних підрозділів надається пенсія.

12.2.