Стаття 16. Право сім’ї на соціальний, правовий і економічний захист
Стаття 16 свідчить:
”3 метою забезпечення необхідних умов для всебічного розвитку сім’ї як основного осередку суспільства Договірні Сторони зобов’язуються сприяти економічному, правовому і соціальному захисту родинного життя, зокрема за допомогою соціальних і сімейних допомог, податкових пільг, забезпечення сімей житлом, надання допомоги молодим сім’ям та інших відповідних заходів”.
Комітет незалежних експертів роз’яснив, що він розуміє статтю 16 таким чином:
’’Дану статтю... потрібно розглядати в зв’язку з рядом інших положень Хартії, таких, наприклад, як статті 14 і 17, які, на відміну від статті 12, мають на меті не стільки сприяння в
подоланні нужди, скільки надання людині в нашому високорозвиненому суспільстві певної свободи дії. Очевидно, що в основі всіх цих положень лежить ідея про те, що після промислової революції і зумовлених нею соціальних потрясінь сучасна держава повинна взяти на себе деякі нові завдання і, зокрема, як це передбачене статтею 16, забезпечити умови, в яких сім’я могла б в повній мірі реалізувати свій потенціал. У статті 16 підтверджується традиційне ставлення до сім’ї як основного осередку суспільства, з чого, однак, випливає, що добробут сім’ї не може більше вважатися її особистою справою, як це було в епоху лібералізму. Підтримка цих принципів спонукала авторів статті 16 закріпити в ній зобов’язання провести активну сімейну політику в тих областях, де потреби сімей через обмеженість коштів для їх задоволення носять особливо гострий характер”1.
Стаття 16 має широку сферу дії і містить вельми загальні формулювання, що допускають широке тлумачення і вибірковий розвиток. У зв’язку з цим Комітет незалежних експертів підкреслив необхідність належного забезпечення інтересів сім’ї[216] [217]. Він також виразив заклопотаність випадками, коли ’’законодавство ставить партнерів у шлюбі в нерівне становище в тому, що стосується їхніх обов’язків і прав”[218]. Порушенням статті 16 може бути визнана депортація одного з батьків, що фактично позбавляє його доступу до своєї дитини[219]. Стаття 16 розповсюджується також і на послуги по догляду за дітьми. Тому Комітет незалежних експертів просив держави надавати йому інформацію про послуги сім’ям в області догляду за дітьми, зокрема про дитячі ясла і дитячі садки, групи подовженого дня і служби, що беруть на себе турботу про дітей у вихідні і святкові ДНІ[220]. Стаття 16 застосовувалася до випадків знищення цілих сіл в ході операцій урядових сил безпеки, що проводилися в південно- східних районах Туреччини в зв’язку з надзвичайною обстановкою, яка склалася там. Взявши до уваги те, що в одній з доповідей організації ’’Міжнародна амністія” міститься заява про те, що ’’такі операції часто включають нічим не виправдане руйнування будинків або руйнування будинків як карального заходу і що відмова приєднатися до системи охорони сіл нерідко стає причиною повної евакуації сіл”, Комітет незалежних експертів просив турецький уряд прокоментувати ці обвинувачення1. Комітет виходив при цьому з того, що руйнування житла в обставинах, що не підпадають під дію статті ЗІ[221] [222], є порушенням передбаченого статтею 16 зобов’язання сприяти захисту сімейного життя, зокрема шляхом забезпечення сімей житлом.