Загальна характеристика прав оперативних підрозділів
Законодавче закріплення повноважень оперативних підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, міститься в різних законах України, зокрема, в Кримінально-процесуальному кодексі, Законах України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про розвідувальну діяльність» та в ряді інших.
Але найбільш повні, детальні і безпосередньо права оперативних підрозділів, їх сутність, принципи, гарантії дотримання прав і свобод людини, правове становище громадян, які сприяють виконанню завдань оперативно-розшуковій діяльності, в тому числі і осіб, які співпрацюють на конфіденційній основі, а також види, підстави, умови проведення оперативно-розшукових заходів надаються у Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Поряд з цим компетенцію кожного правоохоронного органу чи спецслужби вибачають галузеві правові акти, такі як Закон України «Про міліцію», Закон України «Про Службу безпеки України», Закон України «Про державну податкову адміністрацію» і ряд інших.Визначальне місце в Законі «Про оперативно-розшукову діяльність» занімає ст. 8 «Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність», яка фіксуючи права оперативних підрозділів, забезпечує їх легітимність, дозволяє проведення оперативно-розшукових заходів для пошуку і фіксації інформації про фактичні дані про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально- підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.
В цій статті законодавець не обмежився лише переліком в стислій формі термінів, позначаючих оперативно-розшукові заходи, а й пояснює певні аспекти їх застосування, так, надаючи права оперативним підрозділам опитувати осіб, законодавець надає можливість використовувати і добровільну допомогу громадян; давши права оперативним підрозділам проникати в злочинні угруповання, законодавець гарантує збереження в таємниці такої діяльності оперативних працівників, чи особам, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.
Надаючи оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності певні права, законодавець зазначає, що їх можна використовувати тільки за наявності підстав, передбачених в ст. 6 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність».Закон дає вичерпний перелік повноважень державних органів у сфері оперативно-розшукової діяльності. В ньому немає припущень або двозначного змісту, чи поширювального поняття на контакт «і таке інше». Навпаки, використання цілого ряду оперативно-розшукових заходів уточняється або обмежується, наприклад, «опитувати осіб за їх згодою», «проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної поведінки», «відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників», «використовувати за згодою адміністрації службові приміщення...», «виключно з метою отримання...», чи спеціального дозволу суду на їх проведення потребує такий обмежувальний характер застосування оперативно-розшукових заходів підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, гарантує дотримання законності і спрямовує оперативні підрозділи на конкретну діяльність по виконанню покладених на них завдань.
Ст. 8 закону дає дозвіл оперативним підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності поєднувати гласні і негласні заходи. Під гласними оперативно- розшуковими заходами розуміються такі, які здійснюються оперативними підрозділами гласно, відкрито, без приховування від сторонніх осіб їх характеру і цілей, а оперативний працівник не конспірується і виступає офіційно як представник оперативного підрозділу. Під негласними оперативно-розшуковими заходами слід розуміти такі, що здійснюють оперативними підрозділами конфіденційно, конспіративно, а оперативні працівники, виконуючи їх, приховують свою приналежність до оперативного підрозділу, а цілі і мети яких їм належить досягти шифрують іншими намірами.
Згідно Кримінально-процесуального законодавства України органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, являються одночасно і органами дізнання. Такий підхід дає можливість поєднувати процесуальні права і права оперативно-розшукової компетенції, що дозволяє оперативним підрозділам більш гнучко і маневрено виконувати завдання, поставлені перед ними. Реалізація оперативно-розшукових повноважень, проголошених в ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», дозволяється тільки підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Гласні оперативно-розшукові заходи можуть проводитись і як негласні, а негласні тільки негласним шляхом, як передбачено в законі.
Для того, щоб виконувати оперативно-розшукові заходи, оперативному працівнику необхідні:
- призначення на посаду в конкретному оперативному підрозділі, надання повноважень, адекватних завданням оперативно-розшукової діяльності;
- спеціалізація по лінії чи профілю оперативно-розшукової роботи (оперативна робота, кримінальний пошук, оперативно-технічна служба) і т.д.
8.2.