Спеціальні заходи щодо забезпечення захисту працівників оперативних підрозділів та їх близьких родичів.
В наслідок службової діяльності працівників оперативних підрозділів в окремих випадках, з боку кримінальних верств виникає загроза життю, здоров'ю як самих оперативних працівників так і їх близьких родичів.
В наслідок чого виникла нагальна необхідність нормативно закріпити і розробити спеціальні заходи по забезпеченню захисту вищезазначених суб'єктів.Правовою основою захисту працівників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ є Конституція України, Закони України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів». Враховуючи те, що в деяких випадках працівники оперативних підрозділів та їх близькі родичі можуть виступати в якості осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві, що не пов'язана з їх службовою діяльністю, в зв'язку з чим може виникати небезпека їх життю, здоров'ю, майну, до нормативної бази їх захисту слід віднести і Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві», також Кримінальний та Кримінально-процесуальний Кодекси України та Кодекс України «Про адміністративні правопорушення», Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.1992 р. №256-04 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Крім перелічених законодавчих актів, які передбачають умови застосування спеціальних заходів захисту та їх перелік, до нормативної бази слід віднести і відомчі підзаконні нормативні акти правоохоронних відомств, в яких викладені організаційні засади таких заходів, визначені суб'єкти, які їх здійснюють, завдання та функції цих підрозділів. До таких нормативних актів слід віднести Положення «Про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками суду і правоохоронних органів, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (оголошено наказом МВС України №523 від 24.07.1996р.); Тимчасове положення «Про спеціальні підрозділи міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів» (оголошено наказом МВС України №467 від 23.07.1997р.); Наказ МВС України № 130 від 26.02.1998 р.
«Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів та порядок супроводження осіб, взятих під державний захист, під час забезпечення заходів особистої охорони».Законодавством передбачено досить широке коло осіб, які мають право на забезпечення безпеки (ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки піддягають захисту (ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів»).
В наведеному переліку зазначено, що захисту підлягають працівники правоохоронних органів, зокрема, міністерства внутрішніх справ, які беруть безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності (п.1, п.п.13, ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», їх близькі родичі, до яких відносяться: батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестра, дідусі, бабусі, онуки, посягання на життя, здоров'я, житло і майно яких перешкоджає виконанню працівником правоохоронного органу взагалі, а оперативного підрозділу, зокрема, покладених на них законом обов'язків і здійснення наданих прав (п.2 ст. 1 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів»).
Обов'язки по забезпеченню безпеки зазначених об'єктів охорони покладаються на оперативні підрозділи з дозволу та під контролем керівників правоохоронних органів (Постанова КМУ № 256-04 від 20.05.1992 р.), та на спеціальні підрозділи міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів. Тимчасове положення, про які оголошено наказом МВС України № 467 від 23.07.1997 р. Основним завданням спеціального підрозділу є забезпечення безпеки, зокрема працівників правоохоронних органів, в тому числі працівників оперативних підрозділів системи МВС, членів їх сімей та їх близьких родичів (п.6 Наказу МВС України №467 від 23.07.1997 р.).
Для забезпечення безпеки працівників оперативних підрозділів та їх близьких родичів законодавством передбачено ряд спеціальних заходів:
- особиста охорона;
- видача зброї, засобів індивідуального захисту і оповіщення про небезпеку;
- встановлення телефону за місцем проживання;
- використання технічних засобів контролю та прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
- тимчасове розміщення в місцях, які забезпечують безпеку;
- забезпечення конфіденційності даних про об'єкт захисту;
- перевід на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів, зовнішності, переселення у друге місце проживання.
Слід зазначити, що такі заходи здійснюються лише за умов наявності даних про загрозу життю, здоров'ю або майну працівника оперативного підрозділу та його близьких родичів у зв'язку із здійснення ним оперативно- розшукової діяльності в інтересах безпеки України, або по розкриттю тяжкого злочину, чи викриттю організованою злочинною групою.
Особиста охорона, охорона житла та майна передбачає, зокрема, обладнання житла засобами протипожежної і охоронної сигналізації, заміну номерів квартирних телефонів, державних номерних знаків транспортних засобів, що їм належать, використання оперативно-технічних засобів. В залежності від ступеня загрози для життя і здоров'я працівникам оперативних підрозділів та їх близьким родичам (об'єктам охорони) можуть видаватись зброя, спеціальні засоби захисту в порядку передбаченому Положенням, що затверджено наказом МВС України № 523 від 24.07.1996 р.
По узгодженню з об'єктами охорони може проводитись прослуховування їх телефонних та інших переговорів, тимчасове розміщення в місцях, які гарантують їх безпеку, в тому числі в дошкільних виховних закладах або в закладах органів соціального захисту населення України.
За рішенням органів, які забезпечують безпеку, в межах їх компетенції, може бути накладена тимчасова або постійна заборона видавати довідки про місце проживання об'єктів охорони, та інші відомості адресними бюро, паспортними службами, підрозділами ДАІ, довідками служби АТЗ та іншими офіційними інформаційно-довідковими службами.
За клопотанням або за згодою об'єктів охорони, якщо їх безпека не може бути забезпечена іншими заходами, вони можуть тимчасово або постійно переводитись на іншу роботу, направлятись на навчання, переселятися на інше місце проживання, можуть змінювати їх зовнішність, анкетні дані з видачею відповідних документів. Зазначені заходи повинні здійснюватись без якого-будь ущемлення житлових, трудових, пенсійних і інших прав взятих під охорону осіб. Вищезазначені заходи безпеки здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України у відповідності ст. 12 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронними органів».
Підставами для прийняття спеціальних заходів забезпечення безпеки об'єктів охорони є дані, які свідчать про наявність реальної загрози їх життю і здоров'ю або майну. Приводом для прийняття цих заходів може бути:
- заява працівника (оперативного підрозділу) або його близького родича;
- звернення керівника відповідного державного органу (органу внутрішніх справ, органу Служби безпеки України, прокуратури, суду і інших);
- отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'я та майну особі, яка підлягає захисту.
Питання, які стосуються відповідальності за заподіяну оперативним працівникам і їх родичам шкоду в зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків були викладені раніше, коли розглядались питання правового та соціального захисту працівників оперативних підрозділів.
12.4.