Поняття та ознаки адміністративних правовідносин
У будь-якому суспільстві існують різноманітні відносини між окремими особами та різними об’єднаннями людей. Усі вони до певної міри є упорядкованими, організованими, значна частина з них регулюється нормами права.
Головне призначення норм права - бути регулятором суспільних відносин. Регулюючи ті чи інші відносини, право надає їм правового характеру, правової, юридичної форми, в результаті чого вони й стають правовими. Таким чином, у загальному розумінні правові відносини - це суспільні відносини, урегульовані правом. Але правові відносини з’являються не лише тому, що діють правові норми, але й тому, що певні суспільні відносини об’єктивно потребують правової регламентації, не можуть нормально розвиватися без неї1.Адміністративно-правові відносини являють собою вид суспільних відносин, які виникають щонайменше між двома суб’єктами та регулюються нормами адміністративного права[139] [140]. Характерною ознакою адміністративно-правових відносин є те, що органи публічної адміністрації є у них владною стороною, яка реалізовує свої виконавчо-розпорядчі повноваження[141], тобто має право на прийняття владного (обов’язкового) рішення[142]. Одними з найбільш принципових видів адміністративно-правових відносин є ті, що виникають між суб’єктом публічної адмі- ністрації та приватною особою. Адміністративно-правові відносини виникають внаслідок застосування норми адміністративного права щодо конкретного суб’єкта. З огляду на це вони завжди є конкретизованими. Таким чином, не можуть існувати загальні адміністративно-правові відносини, тобто такі, в яких учасники не є чітко визначеними. Адміністративно-правові відносини тісно пов’язані із суб’єктивними публічними правами, які є їх основним елементом. Вони у певних випадках є наслідком, а іноді - передумовою суб’єктивного права1. Практичне значення адміністративно-правових відносин має прояв у сфері адміністративного судочинства. Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових (фактично - адміністративно-правових) відносин[145]. Таким чином, як приватна особа, яка звертається по захист до адміністративного суду, так і суддя адміністративного суду, який вирішує питання щодо прийняття позову до свого провадження, мають надати відповідь на запитання, чи є спірні правовідносини адміністративно-правовими? У разі, якщо останні є адміністративно-правовими, позов має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, у разі, якщо відносини не будуть визнані адміністративно-правовими, - за правилами цивільного або господарського судочинства[146]. Встановлюючи у такому випадку юридичну природу спірних правовідносин, необхідно враховувати ознаки, властиві адміністративно-правовим відносинам: 1) виникають, змінюються та припиняються на підставі норм адміністративного права; 2) пов’язані з реалізацією (захистом) суб’єктивних публічних прав учасників таких відносин; 3) мають своєю основою публічні інтереси; 4) можуть виникати між будь-якими суб’єктами адміністративного права, наділеними правами та обов’язками, закріпленими у нормах адміністративного права; 5) пов’язуються з реалізацією публічних завдань, тобто тих завдань, які належать до виняткової компетенції суб’єктів публічної адміністрації12. Поряд із цим адміністративні правовідносини характеризуються рядом особливостей: 1) вони, як правило, є «владовідносинами», оскільки виникають у результаті здійснення публічного адміністрування, тобто державно-владного впливу однієї сторони на іншу для досягнення певної мети; 2) обов’язковим учасником адміністративних правовідносин є державний орган або посадова особа, наділена певними державно- владними повноваженнями; 3) вони виникають за ініціативи однієї із сторін і згода іншої сторони при цьому не потрібна. Інколи вони виникають усупереч бажанню іншої сторони; 4) вони, як правило, виникають за принципом «влада - підпорядкування»; 5) адміністративні правовідносини - це управлінські правові відносини, оскільки вони виникають у зв’язку з функціонуванням і діяльністю органів держаної влади, тобто при здійсненні публічного адміністрування; 6) у разі порушення однією із сторін своїх обов’язків, відповідальність наступає не перед іншою стороною, а перед державою в особі її державних органів або посадових осіб; 7) спір, який виникає між учасниками адміністративних правовідносин, розглядається як у судовому, так і в адміністративному порядку[147]. 5.2.
Еще по теме Поняття та ознаки адміністративних правовідносин:
- Поняття, місце, ознаки та види страхових правовідносин у сфері господарювання в системі господарських правовідносин
- § 1. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
- § 1. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
- 1. Поняття, ознаки, елементи та особливості правовідносин в АПК
- § 1. Поняття та ознаКи цивільних процесуальних правовідносин
- Поняття та ознаки адміністративного проступку
- Поняття та ознаки адміністративного договору. Розмежування адміністративних договорів та приватноправових договорів
- Поняття, ознаки адміністративних послуг та принципи їх надання
- Поняття, ознаки та види адміністративних послуг
- Поняття та ознаки адміністративних процедур