<<
>>

Міграційне законодавство Австралії

Питаннями імміграції в Австралії з 2013 року займаєть­ся Департамент імміграції та захисту кордонів (DIBP - Department of Immigration and Border Protection). Для забезпечення цілісності кор­донів в Австралії діє візовий режим.

Віза в Австралію є дозволом на в’їзд до країни. Усім зарубіжним відвідувачам для відвідування країни або перебування на її території необхідно мати тимчасову або постійну ав­стралійську візу. Уряд Австралії розробив і постійно вдосконалює м’яку і лояльну імміграційну політику, яка пропонує туристам та іммігрантам цілий спектр постійних і тимчасових віз. У 2013 році в Австралії існува­ло близько 140 різних віз.

За своєю суттю переїзд до Австралії для людини може бути пов’я­заний з метою поїздки в Австралію та завданнями, що стоять перед лю­диною. Тому імміграція до Австралії складається з таких напрямів:

- професійна імміграція (тимчасова чи постійна робота);

- сімейна імміграція (переїзд сім’ї до Австралії на постійне місце проживання);

- бізнес-імміграція (купівля, продаж бізнесу, інвестиції);

- студентська імміграція (навчання в Австралії, стажування в Австралії або проходження мовних курсів англійської мови).

Кожна з цих груп ділиться далі на візи, об’єднані за певними ознаками.

Професійна імміграція охоплює:

- тимчасові бізнес-візи й візи на бізнес-імміграцію до Австралії, які передбачають як розвиток бізнесу, так і інвестиційну діяльність;

- тимчасові візи для роботи в Австралії;

- кваліфіковану або професійну незалежну імміграцію;

- кваліфіковану або професійну імміграцію в Австралію, що вимагає номінації штату або території чи спонсорства роботодавця;

- тимчасові студентські візи, багато з яких можуть дозволити по­дальше звернення щодо постійного проживання в Австралії.

Сімейна імміграція охоплює тимчасові візи й візи на постійне міс­це проживання для членів сім’ї, включаючи дітей, батьків, подружжя, партнерів (також одностатевих), женихів і наречених тощо.

Для того щоб відвідати або емігрувати до Австралії, необхідно спо­чатку звернутися за отриманням однієї з цих віз.

Австралійське імміграційне законодавство має складну систему, в основі якої покладено Австралійський імміграційний закон, ухва­лений у 1958 році. Разом із цим законом застосовуються Імміграційні Положення, ухвалені в 1994 році, що змінюються й доповнюються нови­ми нормативами практично щороку. Під час розгляду заяви для отриман­ня візи Департамент імміграції та захисту кордонів Австралії користуєть­ся також внутрішніми положеннями та процесами. Сама процедура отри­мання візи містить норми, що визначають різний термін отримання віз.

Процес імміграції до Австралії часто вимагає тривалого терміну залежно від типу візи. Про порядок отримання візи можна дізнатися з веб-сайту Департаменту імміграції.

Багато факторів можуть бути причиною відмови в наданні візи до Австралії. Для надання допомоги особам, які бажають іммігрувати до цієї країни, працюють численні компанії та міграційні агенти, за­реєстровані у Відділі з реєстрації міграційного агента (MARA), який є відділом Департаменту імміграції. Законодавством Австралії особам, не зареєстрованим як міграційний агент у Відділі з реєстрації, заборо­няється надавати імміграційні послуги. Усі міграційні агенти зобов’яза­ні слідувати Кодексу поведінки, проходити щорічну реєстрацію й вико­нувати програму підвищення кваліфікації. Це є гарантією того, що за­реєстровані агенти володіють знаннями всіх поточних правил і вимог до імміграції до Австралії[137].

Розглядаючи окремо різні види віз, відмітимо, що в Австралії діє система відбору за бальним принципом. Відповідно до міграційного законодавства Австралії для того, щоб мати право на професійну візу в Австралію, заявник повинен набрати необхідну кількість балів за різ­ними критеріями.

Загальна кількість балів підраховується за критеріями залежно від:

- віку;

- рівня володіння англійською мовою;

- досвіду роботи за заявленою спеціальністю за межами Австралії та в Австралії;

- кваліфікації;

- отриманої в Австралії освіти;

- володіння мовою громади;

- кваліфікації чоловіка/дружини або цивільного чоловіка/дружини.

Загальна кількість балів за цими критеріями повинна бути не ниж­че 60. У протилежному випадку особа може розглянути можливість от­римання номінації урядової організації Штату або Території Австралії.

Максимальний вік заявника на професійну візу становить 49 років. У разі досягнення 50 років у прийнятті заяви на професійну візу такому заявнику буде відмовлено. Департамент імміграції та захисту кордонів Австралії фіксує вік заявника на момент видачі Департаментом запро­шення на подання заяви на візу, а не на момент оформлення Expression of Interest (EOI) у системі Skill Select (система відбору мігрантів).

Однією з умов отримання професійної візи є проходження заявни­ком тесту IELTS та отримання ним мінімуму балів у кожному з компо­нентів теста на визначення рівня англійської мови. Тест IELTS склада­ється з 4 компонентів: «reading», «listening», «writing» і «speaking». Для того щоб отримати необхідні бали, особа повинна пройти тест IELTS протягом 3 років перед поданням заяви на візу.

Відповідно до вимог до досвіду роботи спеціальність заявника по­винна бути в списку затребуваних спеціальностей для цілей відповід­ної професійної візи (Skilled Occupation List (SOL) або Consolidated Skilled Occupation List (CSOL)), а кваліфікація повинна бути підтверджена спе­ціально уповноваженою організацією Австралії. За заявленою спеціаль­ністю Департамент імміграції та захисту кордонів Австралії присвоює бали лише за оплачуваний досвід роботи із зайнятістю мінімум 20 го­дин на тиждень. Існує також можливість отримання додаткових балів за досвід роботи, отриманий в Австралії.

Залежно від отриманої кваліфікації заявник може отримати бали за кваліфікацію доктора наук, професора, кандидата наук, спеціаліста чи бакалавра або за кваліфікацію, необхідну для робочої спеціальності зі списку затребуваних. Якщо у заявника декілька кваліфікацій (напри­клад, кваліфікація бакалавра, магістра та доктора наук), йому будуть присвоєні бали на отриману вищу кваліфікацію (у розглянутому при­кладі — доктора наук). Ураховуються закінчені заявником зареєстрова­ні курси навчання в Австралії тривалістю не менше 2 академічних ро­ків та отриманий відповідний диплом (кваліфікацію, вчений ступінь). За кваліфікацію дружини/чоловіка або цивільного чоловіка/дружини заявника можна отримати додаткові бали.

Наступний різновид віз — робочі візи. Вони поділяються на:

- тимчасові робочі (кваліфіковані) (TemporaryWork (Skilled));

- номіновані роботодавцем (Employer Nomination);

- регіональні — спонсорована схема міграції (Regional Sponsored Migration Scheme).

Бізнес-візи поділяють на:

- візи бізнес-інновацій та інвестицій (Business Innovation and Investment) — тимчасові;

- візи бізнес-інновацій та інвестицій (Business Innovation and Investment) — постійні;

- бізнес талант (Business Talent).

Сімейні візи поділяються на батьківські візи та подружні візи[138].

5.

<< | >>
Источник: Міграційне право України : підручник / [С.М. Гусаров, А.Т. Комзюк, M 57 О.Ю. Салманова та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, чл.-кор. НАПрН України С.М. Гусарова. — Харків,2016. — 296 с.. 2016

Еще по теме Міграційне законодавство Австралії:

  1. Міграційне законодавство Російської Федерації
  2. Глава 11. Адміністративна відповідальність за порушення міграційного законодавства
  3. Міграційне законодавство Європейського Союзу. Діяльність Ради Європи
  4. Поняття, особливості та підстави адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства
  5. Принципи та функції міграційного права
  6. Нормативно-правові акти, що передбачають умови імплементації вимог законодавства ЄС до змісту аграрного законодавства України
  7. Вимоги до законодавства (критерії якості законодавства).
  8. Система міграційного права
  9. Поняття, ознаки та структура міграційно-правових відносин
  10. Види міграційно-правових відносин
  11. Поняття та структура правового статусу суб’єктів міграційного права
  12. Поняття та види суб’єктів міграційного права
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -