6. Попит на гроші та чинники, які його формують. Мотиви попиту на гр.
Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти.
Існує три мотиви попиту на гроші (Кейнс):
1) Трансакційний – полягає в тому, що економічні суб’єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів щоб підтримати на належному рівні своє особисте та виробниче споживання.
2) Завбачливості – зводиться до того, що юридичні і фізичні особи бажають мати запаси грошей, як ресурс купівельної спроможності з тим, що в будь який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби, чи скористатися перевагами несподіваних можливостей.
3) Спекулятивний – полягає в тому, що економічні суб’єкти бажають мати в своєму розпорядженні певний запас грошей, щоб за сприятливих умов перетворити їх у високо дохідні фінансові інструменти.
У цілому попит на гроші формується як попит на гроші для операцій, попит на гроші як на актив.
М*V=P*Q =P*Q/V , де
- попит на гроші, Р – рівень цін, Q – виробництво, фізичний обсяг товарів і послуг, V – швидкість обігу грошей, P*Q = ВВП. Попит на гроші залежить від P, Q, V.
Попит на гроші для угод існує внаслідок того, що люди потребують грошей як засобу обігу для придбання товарів і послуг.
Попит на гроші від операцій не залежить від зміни відсотка:
Попит на гроші як актив – кількість грошей яку економічні суб’єкти прагнуть зберігати у формі заощаджень:
![]() |
![]() |
Отже, сукупний попит на гроші – це загальна кількість грошей, якою економічні суб’єкти хочуть володіти для здійснення ділових операцій та нагромаджувати у вигляді активів.
Загальний попит на гроші = =
+
,
=f(Y)+f(i), (Y – дохід, і - %) . f(Y) – пряма залежність , f(i) – обернена залежність.