Чинники, що визначають параметри попиту на гроші

Сутність попиту на гроші аргументується як попит на одну з можливих форм багатства. Це означає, що попит на гроші необхідно розглядати як попит на запас грошей на певний фіксований у часі момент, а не як потік грошей, який визначається за певний період.

Існує два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші:

-попит на гроші для трансакцій існує, оскільки індивідууми потребують готівку чи депозитні гроші, щоб оплачувати рахунки або купувати товари. Такі потреби в грошах забезпечуються через М1 і пов\'язані з величиною ВВП. Попит на гроші для трансакцій чутливий до витрат від зберігання грошей. Коли процентна ставка на деякі види активів зростає порівняно зі ставкою відсотка на гроші, то фізичні та юридичні особи намагаються зменшити суми нагромадження своїх грошей і хочуть тримати гроші як активи;

-попит як на активи. Таке визначення попиту на гроші монетаристами зводиться до концептуального поняття «портфеля», що означає, як раціональні інвестори вкладають своє багатство "портфель" (набір цінних паперів або інших ліквідних активів) в економіку.

Попит на гроші залежить від таких економічних чинників: рівня цін (інфляції) (Р), реальних доходів (Y) і норми відсотка (г).

Функціональну залежність попиту на гроші математично можна записати так:

Мd = f (P, Y, г). (10)

Виділяють такі аспекти попиту на гроші:

- зростання динаміки цін залишає не змінним реальний попит на гроші, включаючи при цьому пропорційне збільшення попиту на номінальні грошові залишки;

- зростання альтернативної вартості збереження грошей зменшує попит на реальні грошові залишки;

- більш високий рівень реальних доходів збільшує попит на реальні грошові залишки.