7. Пропозиція грошей і чинники впливу на неї.

Пропозиція грошей – це процес створення банківською системою додаткових платіжних засобів , що надходять у канали готівкового і безготівкового обігу. Тобто – це вся кількість грошей яка наявна в національній економіці на певний період часу.

Пропозицію грошей визначає грошова база і рівень грошово-кредитного мультиплікатора. На динаміку мультиплікатора впливає зміна: норми обов’язкового резервування, облікової ставки, діючих процентних ставок за депозитами і кредитами, структури грошової маси, довіри до банків.

Розмір грошової бази країни залежить від попиту на гроші, а попит на гроші є визначальним чинником емісійної діяльності банків.

У підсумку, загальний розмір пропозиції грошей формується і залежить від:

-емісії грошей ЦБ;

-розміру державного боргу та його обслуговування;

-обсягу дефіциту державного бюджету;

-політики формування золотовалютних резервів НБУ;

-операцій НБУ на вільному ринку.

Грошова база складається з грошей у вигляді готівки на руках у населення та банківських резервів: В=С+R, де С- готівка, R – банківські резерви.

Коефіцієнт депонування грошей (cr) – відбиває розподіл домогосподарствами грошей між готівкою та депозитами: cr=C/D, де С – готівка, D – депозити.

Коефіцієнт резервування (rr) – це % депозитів який банки зберігають як резерви у центральному банку : rr= R/D, де R – резерв, D – депозити.

Чинники які впливають на пропозицію грошей: 1) чим вищий cr то більше готівки на руках у населення , а тому менше грошей у банках і меншу кількість грошей вони можуть створити, 2) що вища норма резервування rr то менше надлишкових коштів у банках і менше грошей вони можуть створити.

Грошова база має прямолінійну залежність, що більша грошова база тим більша пропозиція грошей.

Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, що характеризує зв\'язок між збільшенням (скороченням) надлишкових резервів банківської системи і сумою нових кредитних грошей, яку вона може створити. Ефект грошового мультиплікатора базується на тому, що резерви, втрачені одним комерційним банком, внаслідок кредитування стають набутком іншого й використовуються ним також для кредитування. Отже, кожна грошова одиниця, випущена в обіг одним із комерційних банків, створює кредитні резерви для другого, другий – для третього тощо іншими словами, ефект мультиплікатора виникає тому, що резерви, які втрачають окремі банки, надаючи позики, не втрачає банківська система загалом.

Грошовий мультиплікатор – це відношення грошової маси до грошової бази:

(M=C+D)/(B=C+R) , M=((C+D)/(C+R))*B , M=µ*B , µ==(C+D)/(C+R) – грошовий мультиплікатор.

µ=(C/d+1)/(C/D+R/d)=(cr+1)/(cr+rr) , M=((cr+1)/(cr+rr))*B – маса грошей (визначена через коефіцієнти).