<<
>>

Попит та пропозиція. Механізм досягнення рівноваги.

Попит і пропозиція є невід\'ємними категоріями ринкової організації господарювання, що виражають об\'єктивні економічні відносини товарного виробництва. З розвитком суспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарювання змінюються конкретні способи мікро- і макроекономічного регулювання попиту і пропозиції.

Незмінним залишається загальноекономічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Попит завжди конкретно визначений, має властивість динамічно змінюватись під впливом низки факторів. Розглянемо принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту. По-перше, останній тісно пов\'язаний з реальними суспільними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах грошовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попиту є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені). По-третє, суб\'єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи особистого) і представлений на ринку покупцем. Об\'єктами попиту можуть бути будь-які об\'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі й у певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб\'єктами — продавцями. Еволюція товарного виробництва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва.

Розбіжність у кількісній визначеності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструктури, що відповідає за своєчасну появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв\'язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей вироблюваної продукції чи послуг наявному попиту.

Таким чином, попит - це ринкова потреба в товарах, яка зумовлена суб\'єктивними бажаннями споживача та його платоспроможністю, що має вираз у грошовій формі.

Пропозиція - обсяг продукції, що постачається на ринок для продажу.

Співвідношення попиту і пропозиції залежно від рівня аналізу характеризує макро- чи мікроекономічні процеси. На макроекономічному рівні розглядається співвідношення сукупних попиту та пропозиції, які є характеристиками суспільного процесу відтворення в цілому. Мікроекономічною характеристикою є співвідношення ринкового попиту та ринкової пропозиції.

Співвідношення сукупних попиту і пропозиції показує можливості суспільного виробництва щодо задоволення народногосподарських і особистих потреб. Воно характеризується певними галузевими пропорціями виробництва валового суспільного продукту (національного чи кінцевого) порівняно з пропорціями споживання продуктів відповідних галузей (або з потребою в них). Зіставлення відповідних показників виробництва і споживання, а саме їх вартісно-грошових обсягів, що реально сформувалися в народному господарстві, визначає співвідношення сукупних попиту та пропозиції, їх відповідність чи незбалансованість.

Високим рівнем відповідності сукупної пропозиції сукупному попиту характеризується змішана економіка країн Західної Європи, США, Японії тощо.

Характерним для їхніх економік є наступне співвідношення:

(5)

ПОс = ПРс,

де ПОС — сукупний попит;

ПРС — сукупна пропозиція.

Сукупна пропозиція не обов\'язково формується лише за рахунок внутрішнього виробництва.

Додатковим джерелом задоволення сукупного попиту є імпорт продукції. У збалансованій змішаній економіці частина сукупного попиту може покриватися за рахунок імпорту товарів на кошти від експортних операцій з іншими товарами.

ПОС = ПРС ± (Е/І)

де Е — експорт;

Отже, попередня рівність буде такою:

І — імпорт.

Нерівність пропозиції може бути двох видів. За умов хронічної стагнації при дефіцитності виробництва характерним є перевищення попиту над пропозицією, тобто:

(7)

ПОС gt; ПР ± (Е /І).

І навпаки, кризі перевиробництва відповідає нерівність

(8)

ПОс lt; ПРс ± (Е/1).

Між попитом і пропозицією існує складна взаємозалежність, яка у підсумку описується категорією кон’юнктура ринку, тобто певна комбінація величин пропозиції та попиту в трьох якісних формах: ринкової рівноваги, дефіциту і перевиробництві.

Ринкова рівновага - рівність величин зазначених параметрів.

Перевищення попиту над пропозицією має назву дефіциту, а перевага пропозиції над попитом є перевиробництвом.

У масштабах національної економіки, або на макрорівні, визначають сукупний попит і сукупну пропозицію.

Фактори, що визначають пропозицію і попит, підрозділяються на об\'єктивні й суб\'єктивні. До головних факторів попиту відносять такі:

  • рівень цін на певний
  • товар;
  • рівень цін на сунуті товари, які заміняють або доповнюють даний;
  • рівень грошових доходів;
  • кількість споживачів на ринку;
  • уподобання, смаки й переваги споживачів;
  • державне регулювання, наприклад, податки або субсидії;
  • природнокліматичні умови.

До основних факторів пропозиції включають наступні:

  • рівень цін на певний товар;
  • рівень цін на чинники виробництва;
  • якісні характеристики виробничих чинників;
  • мода, традиції та інші суб\'єктивні моменти;
  • природнокліматичні та географічні особливості;
  • кількість виробників(продавців) на ринку;
  • вплив держави на виробничу діяльність (податки, субсидії, пільги). Еластичність попиту - це відносна (відсоткова) зміна його величини

при зміні іншого чинника ( власної ціни, ціни супутнього товару, доходу) на одиницю (один відсоток).

Еластичність пропозиції - це відносна (відсоткова) зміна її величини при зміні іншого чинника, насамперед, власної ціни товару, на один відсоток.

При цьому визначають еластичний, нееластичний, одиничний, абсолютно еластичний та абсолютно нееластичний попит або пропозицію.

Закон попиту наголошує: при інших рівних умовах ціна товару і величина попиту на нього мають зворотну (негативну) залежність.

Закон пропозиції наголошує: при інших рівних умовах ціна і пропозиція

Г рафічно зазначена залежність виглядає як спадна крива.

Графік обсягу попиту

Рис.3 - Графік обсягу попиту Графік обсягу пропозиції

Рис.3 - Графік обсягу пропозиції

товару мають пряму (позитивну) залежність. Графічно це має вигляд висхідної кривої.

Якщо в однієї системи координат побудувати обидві лінії, ми отримаємо ринкову рівновагу в точці перетину з визначенням рівноважної ціні й рівноважного обсягу.

Ринкова рівновага може бути стійкою або нестійкою, з коливанням цін чи величин попиту і пропозиції. Під час дефіциту виникає тенденція до підвищення цін, а при перевиробництві - до їх зниження, що врешті-решт встановлює рівноважні показники.

З процесу виробництва товар виходить як носій вартості.

Вартість товару — це кількісна визначеність втіленої в ньому уречевленої та живої праці. Важливою її складовою є витрати виробництва, які визначаються після закінчення виробничого процесу. Виходячи з товаром на ринок, виробник достеменно знає, скільки він коштував йому як виробникові.

Для споживача на ринку товар представлений його споживною вартістю. Корисні якості товару є рушійною силою зацікавленості покупця у придбанні товару. Орієнтуючись на попередньо пропоновану продавцем ціну товару, покупець визначає, чи вартий він тих споживчих якостей, що в ньому втілені, і чи зможуть вони задовольнити запити покупця.

На етапі виходу товару зі сфери виробництва діє закон вартості, що встановлює попередню вартісну пропозицію майбутнього ринкового обміну залежно від його ринкової вартості. Домінуючим законом ціноутворення в обігу стає закон попиту і пропозиції, який коригує вартість відповідно до споживної вартості товару. Ціна пропозиції та ціна попиту, що формуються під дією зазначених законів, зустрічаються на ринку, щоб знайти деяку середню величину ціни — ринкову ціну товару. Коливання ринкової ціни залежно від попиту і пропозиції об\'єктивно обмежені в діапазоні, де для виробника нижня межа визначається вартістю середніх витрат виробництва, а верхня — граничною кількістю грошей у споживача, тобто рівнем його платоспроможності.

Значення ціни як грошового вираження вартості товару не є вичерпним: ринкова ціна фокусує складні економічні зв\'язки між середніми суспільними умовами виробництва товару і можливостями його споживання. Як індикатор нормального зворотного зв\'язку між виробництвом і споживанням, у процесі відтворення продукту ціна має встановлювати відповідність кількості та якості споживних вартостей із платоспроможним попитом, активно впливати на рівень і масштаби виробництва товару в межах середніх умов ефективності. Отже, визначальними факторами ринкової економіки є:

  1. вартість товару;
  2. співвідношення попиту і пропозиції, зумовлене передусім споживною вартістю товару.

На практиці використовують різні методи формування цін. Найбільш поширеним є метод "витрати плюс", коли до величини витрат додають певний відсоток планового прибутку. Крім того, існують методи залучення показника цінової еластичності попиту, коли визначають діапазон коливання цін в залежності від змін обсягу виробництва. Метод експертних оцінок застосовують для цінової політики на непередбаченому ринку.

Визначимо основні види ринкових цін:

  • базові;
  • номінальні (довідкові, біржові котирування);
  • фактурні;
  • виробничі;
  • пропозиції;
  • попиту;
  • оптові;
  • роздрібні;
  • вільні ринкові;
  • монопольні;
  • світові.

Треба зазначити специфічні назви цін: курси валют і цінних паперів, тарифи на послуги, ціни чинників виробництва (зарплата, відсоток, рента).

<< | >>
Источник: Л.Г. Бойко. Конспект лекцій Економічна теорія Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х.: ХНАМГ,2009. — 117 с.. 2009

Еще по теме Попит та пропозиція. Механізм досягнення рівноваги.:

  1. Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічного зростання
  2. Рівноважне функціонування національної економіки. Поняття рівноваги
  3. ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
  4. 6. Ринок і ринкові структури. Аналіз попиту і пропонування, їх чинників. Ринкова рівновага та зміни у стані рівноваги.
  5. ГЛОСАРІЙ
  6. Попит та пропозиція. Механізм досягнення рівноваги.
  7. КЕЙНСІАНСЬКА ТЕОРЕТИЧНА СИСТЕМА І МОДЕЛЬ ISLM
  8. ГЛОСАРІЙ
  9. ВІДПОВІДІ НА ВИБРАНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
  10. Глава 3. Фінансова політика і фінансовий механізм
  11. Розділ VІ Міжнародні фінанси
  12. Грошово-кредитна політика в системі економічної політики держави і механізм її впливу на макроекономічні показники
  13. Сутність та структура ліквідності банківської системи
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -