Витрати виробництва і прибуток.
Процес виробництва завжди пов\'язаний з використанням робочої сили та засобів виробництва, які втілюються в продукті. Останній характеризується корисністю (споживною вартістю) і трудомісткістю, тобто певною кількістю затраченої праці.
Чим продуктивніша праця, тим нижча трудомісткість одиниці створеного продукту.Проте частина вартості продукту, що втілює в собі вартість засобів виробництва (уречевлена праця), існує ще до процесу виробництва. Вона лише переноситься на нього у вигляді вартості матеріальних витрат, а жива праця робітника створює чистий продукт.
Повторення виробництва можливе тоді, коли засоби виробництва і робоча сила відтворюються. Для цього з вартості, отриманої після реалізації продукту, відповідна частина виділяється на заміщення вартості засобів виробництва та робочої сили, спожитих у процесі виробництва. Частина вартості товару, що має бути знову авансована на продовження виробництва,
визначається як витрати виробництва.
Потреба у відтворенні робочої сили вимагає формування у фазі виробництва як необхідного, так і додаткового продукту. При цьому витрати підприємця (підприємства) на створення продукту відрізняються від витрат суспільства
Матеріальні витрати | Необхідний продукт | Додатковій продукт |
Витрати підприємства | ||
Витрати суспільства | ||
Рис.5 - Структура продукту
Витрати виробництва — це те, у що обходиться створення продукту підприємству. Водночас суспільні витрати на створення продукту включають також додаткову працю, втілену в додатковому продукті.
Витрати виробництва благ — це загальноекономічна категорія. Процес виробництва являє собою продуктивне споживання факторів виробництва, заміщення яких є необхідною умовою процесу відтворення.Витрати підприємства складаються з двох елементів:
- матеріальні витрати;
- необхідний продукт як джерело майбутньої оплати праці найманих робітників.
Витрати суспільства складаються з витрат виробництва і додаткового продукту.
Матеріальні витрати являють собою вартість, яка переноситься з засобів виробництва на кінцевий продукт.
Необхідний та додатковий продукти в сумі дають величину нової вартості.
Собівартість - це грошове вираження витрат виробництва.
Визначимо основні види витрат:
- альтернативні (вмінені), тобто пов\'язані з можливістю іншого, альтернативного використання ресурсів;
- зовнішні (явні), тобто пов\'язані з придбанням ресурсів;
- внутрішні (неявні), тобто пов\'язані з використанням власних ресурсів;
- бухгалтерські, тобто відповідні чинному законодавству;
- економічні як сума зовнішніх і внутрішніх;
- постійні, які не залежні від обсягу продукції - амортизація, орендна плата та ін.;
- змінні, тобто залежні від обсягу продукції;
- повні (сукупні) як сума постійних і змінних витрат;
- середні сукупні - сукупні на одиницю продукції;
- середні постійні - постійні на одиницю продукції;
- середні змінні - змінні на одиницю продукції;
- трансакційні, тобто пов\'язані з необхідністю нормальної організаційної діяльності;
- граничні - додаткові на виробництво останньої одиниці продукції.
Визначення граничних витрат дозволяє порівняти їх з граничним
виторгом і за умови збігу зазначених величин отримати оптимальний обсяг продукції, який максимізує прибуток.
Однією з проблем виробника є зниження собівартості продукції такими головними шляхами:
- підвищення продуктивності праці;
- підвищення ефективності використання сировини й матеріалів, насамперед, їх економія;
- підвищення ефективності використання будівель, споруд, обладнання, наприклад, підвищення коефіцієнта змінності за формулою
Кз = Кмз : Ко, (9)
де Кмз - кількість машино-змін, що відпрацьовані;
Ко - кількість одиниць обладнання.
Прибуток - різниця між виторгом від реалізації та собівартістю продукції. Інакше кажучи, прибуток - це підсумок перевищення виторгу над собівартістю, а перевага собівартості над виторгом описується показником збитку.
Прибуток є формою існування чистого доходу як різниці між вартістю і витратами виробництва, або грошового виразу додаткового продукту.
Слід підкреслити, що в торгівлі й суспільному харчуванні визначають показник валового доходу як різницю між виторгом від продажу і витрат при закупівлі.
Відрізняють валовий та чистий прибуток.
Валовий є простою різницею між виторгом і витратами. Чистий залишається після відрахування від валового показника податків, дивідендів та інших обов\'язкових сплат.
Норма прибутку (Рн) визначається за формулою
Рн = Р : Ка х 100, (10)
де Р - маса прибутку від реалізації;
Ка - сума авансованого капіталу.
В умовах ринкового господарювання прибуток є головною метою і одночасно показником стану діяльності, а норма прибутку - головним узагальненим показником ефективності.