<<
>>

Висновки

Отже, пріоритетність співробітництва України з Європейським Союзом та його окремими державами-членами пов\'язана з тим, що це угруповання буде визначати напрями економічного прогресу та політичну стабільність в регіоні у довгостроковій перспективі.

Ця Угода про асоціацію України та Європейського Союзу повинна стати головним інструментом загальної стратегії на шляху наближення України до ЄС за всім спектром співробітництва - політичним, соціальним, фінансовим, економічним, торговельним, науковим, освітнім, культурним тощо.

Інші програми та плани політичного, соціально-економічного спрямування, що розробляються або підлягають розробленню органами виконавчої влади, повинні ґрунтуватися на цілях даної Угоди.

За результатами дослідження вважаю за необхідне виокремити певні висновки. Підсумовуючи перший розділ, вони такі:

1. Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані у червні 1994, коли була підписана Угода про партнерство та співробітництво (УПС). Україна, тим самим, поставила питання про започаткування відповідного переговорного процесу з ЄС.

2. Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому у складі Євросоюзу з\'явилася так звана "група друзів України" – низка центральноєвропейських країн з традиційними партнерськими зв\'язками з нашою державою. Яскраве підтвердження вибору України на користь демократичного шляху розвитку сприяло ґрунтовній переоцінці ЄС своєї політики щодо України, пошуку нових, нестандартних інструментів та механізмів. Певну позитивну роль у цьому зв\'язку відіграла також поява у 2003 р. нової зовнішньополітичної концепції ЄС стосовно відносин з колом своїх сусідів – Європейської політики сусідства.

3. 21 лютого 2005 року, під час засідання Ради з питань співробітництва, Україна та ЄС підписали трирічний План дій – двосторонній політичний документ, який містить заходи по розширенню політичної співпраці та поглибленню економічної інтеграції України до ЄС.

План дій покликаний вивести на якісно вищий рівень відносини України та ЄС порівняно з існуючими рамками УПС. Водночас, існує певний дисбаланс дій та зобов\'язань сторін в рамках Плану дій, згідно з яким на Україну припадає переважна кількість зобов\'язань, у сфері внутрішніх демократичних перетворень, економічних реформ та адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС в низці секторів економіки.

4. 21 березня на позачерговому саміті «Україна-ЄС» було підписано політичну частину Угоди про асоціацію. Зокрема, були підписані преамбула і три розділи, а саме розділ 1 (загальні принципи), розділ 2 (політичний діалог, реформи, політична асоціація, співробітництво й конвергенція у сфері зовнішньої й внутрішньої політики) і розділ 7 (інституційні, загальні й заключні положення).

Резюмуючи другий розділ, я дійшов висновків, що

1. УА за своїм обсягом і тематичним охопленням є найбільшим міжнародно-

правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом.

2. УА забезпечує створення зовнішнього (тобто європейського) каркасу для розвитку української політики та економіки, фіксує зовнішні зобов’язання щодо життєво необхідних реформ. Така зовнішня мотивація є необхідною в умовах постійного дефіциту внутрішньої політичної волі та організаційної здатності до здійснення політики в інтересах суспільного блага (а не вибраних груп еліт).

УА як міжнародно-зобов’язуючий документ створює кращі передумови для того, щоб постійно декларовані українською владою пріоритети щодо верховенства права, демократії та ринкової економіки дійсно реалізовувалися на практиці.

3. Обсяг правового доробку (acquis) ЄС, який міститься в додатках до УА (передусім у розділі про Поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі – ПВЗВТ) і має бути інкорпорований у законодавство України, стане безпрецедентним для угод про асоціацію. Він наближатиметься до обсягу, який зазвичай зобов’язуються виконати країни – кандидати на вступ до ЄС.

4. Імплементація УА сприятиме зближенню регуляторного середовища України та ЄС, а відтак – усуненню не лише митних зборів, але і нетарифних торговельних бар’єрів, що сприятиме інтеграції України до європейського економічного та правового простору загалом, зокрема до внутрішнього ринку ЄС та Європейського економічного простору.

5. Наслідки імплементації УА будуть комплексними. Спроби обрахувати точні показники вигод чи втрат для національного ВВП від імплементації УА є спрощеними, оскільки переважно не враховують середньострокової економічної динаміки та перспектив розвитку ринків (насамперед зовнішніх, від яких залежать базові експортоорієнтовані галузі). Крім того, такі прогнози як правило спираються лише на аналіз динаміки прибутків/збитків виробників та надавачів послуг, тоді як найбільшим бенефіціаром УА виступають широкі верстви українських споживачів, що отримають, внаслідок запровадження УА, доступ до кращих товарів/послуг за нижчу ціну.

6. Серед безпосередніх вигод, що зачіпають найширші верстви населення, є доступ до ширшого асортименту продукції та підвищення безпеки товарів, які пропонуються на внутрішньому ринку, завдяки гармонізації вимог до безпеки продукції та послуг з міжнародними стандартами.

7. Серед найважливіших соціально значущих результатів імплементації УА, внаслідок запровадження екологічних стандартів ЄС та стандартів праці прогнозується покращення стану екологічного середовища та умов праці. Як наслідок, слід очікувати зростання безпеки праці, зниження техногенних ризиків громадського здоров’я та підвищення середньої тривалості життя.

Підсумовуючи третій розділ, можна стверджувати, що:

1. Угода про асоціацію ЄС чітко визнає європейський вибір та європейські устремління України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності.

2. Підписання політичної частини Угоди про асоціацію раз і назавжди мусить покласти кінець питанням щодо участі України у інтеграційних об’єднаннях. Цим кроком Україна чітко продемонструвала, що Україна – це Європа, а Європа, в свою чергу, підтримала нас в цьому. Підписання Угоди про асоціацію демонструє, що Україна чітко визначилась зі своїм цивілізаційним вибором. Разом з тим, потрібно розуміти, що наявна Угода про асоціацію не передбачає автоматичний вступ в ЄС. Більше того, немає жодного положення в цій Угоді, яке б передбачало такий вступ. Але незважаючи на це, Угода про асоціацію слугує першим кроком в доволі складному і довгому процесі по майбутньому набуттю членства в ЄС.

3. Політична частина Угоди про асоціацію зобов’язує Україну ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року. Проте не все так просто. Відповідно до висновку Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року № 3-в/2001, ратифікація Римського статуту можлива лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Це зумовлено тим, що МКС, відповідно до Римського статуту, доповнює національні органи кримінальної юстиції. В свою ж чергу, част. 3 ст. 124 Конституції України передбачає, що «Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції». З огляду на це, в.о президента України О. Турчинов у своєму розпорядженні № 230/2014-рп від 19 березня 2014 року зазначив, що «зобов\'язання України, які випливають зі статті 8 Угоди, щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України».

4. Політична частина Угоди про асоціацію передбачає поглиблення діалогу і співробітництва у сфері зовнішньої та безпекової політики, а також співпрацю з метою мирного врегулювання регіональних конфліктів.

Таким чином, підписання політичної частини Угоди про асоціацію – це крок до майбутніх модернізацій. Інше питання, чи готові ми втілювати в життя ці модернізації? Чи готова влада до проєвропейських змін? Отже, не потрібно сподіватись, що Угода про асоціацію одразу ж призведе до швидкого покращення ситуації в Україні. Але потрібно розуміти, що її підписання дає нам шанс на європейське майбутнє.

<< | >>
Источник: Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: загальна характеристика, перспективи та правові наслідки підписання. МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА. Одеса-2014. 2014

Еще по теме Висновки:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -