ІЗ.І.Адміністративна реформа в контексті розвитку публічного управління в Європі
Історія публічного управління в Європі пов’язана з постійними намаганнями змінити і вдосконалити систему управління шляхом реформ та модернізацій. Поштовхом для цього часто служили докорінні зміни в економіці та суспільстві або ж перетворення в політичній системі.
Втім такий процес реформування розвивається нерівномірно: періоди з почасти фундаментальними змінами чергуються з періодами з високим ступенем послідовності та без здійснення структурних реформ. Багато країн Західної Європи радикально змінили своє публічне управління в 70-х роках XX ст. Протягом останніх років у деяких державах (Скандинавські країни, Франція, частково Німеччина) прокотилась хвиля реформ.Країни Східної Європи увійшли у фазу істотної модернізації свого публічного управління в 90-х роках минулого століття. Україна також стала на шлях докорінної зміни свого публічного управління, його структур і програм, хоча реформа публічного управління - не самоціль. Навпаки: спочатку необхідно провести діалог стосовно цілей реформування публічного управління та досягти у суспільстві консенсусу щодо цього питання. У дебатах, що відбуваються стосовно реформ на міжнародному рівні, визначальними є: підвищення результативності публічного управління, поліпшення якості надання послуг з боку держави, наближення цих послуг до громадян, висока ефективність праці, висока консолідація публічних бюджетів (економія). He можна сказати, що в цьому прагненні не існує конфліктів. Але про це детально поговоримо у наступному розділі книги.
Оскільки існує тісний взаємозв’язок між якістю надання послуг публічного управління та структурним рівнем такого управління, тому так важливо провести в Україні структурну реформу публічного управління саме тим шляхом, що представлений у цій книзі.
Проведення будь-якої реформи у т. ч. й адміністративної, повинно відбуватися як логічно організований процес.
Спочатку потрібно проаналізувати вихідні умови та стан справ з відповідними висновками щодо того, де саме необхідно проводити реформи. Після цього треба розробити декілька варіантів з різними підходами до її реалізації. Ha цьому етапі доречним є порівняння аналогічного досвіду інших європейських країн, що у свою чергу допоможе у виборі оптимального варіанта та ефективного проведення реформ. Крім того, важливо якомога швидше вибрати оптимальний варіант реформування і провести якнайширше та всебічне його обговорення, перш ніж буде прийнята остаточна його концепція. Варто зауважити, що коли йдеться про реформу управління на рівні громади та про територіальну реформу, на їх проведення необхідно передбачити довший строк.Після видання першої аналогічної книги Україною було здійснено вагомі кроки. Уряд розробив концепцію адміністративно-територіальної реформи, що відповідає основним засадам і принципам інших європейських країн, підготував відповідний законопроект, а Секретаріат Кабінету Міністрів спільно з Мінрегіон- будом провів цикл семінарів у кожному регіоні держави з метою обговорення шляхів проведення адміністративно-територіального реформування. Цей процес активно супроводжується українсько-німецьким проектом. Він покликаний наповнити розпочаті реформи реальним змістом та ознайомити українське суспільство з процедурою їх проведення у Німеччині та в інших європейських країнах, що мають значний досвід. Цей досвід і слід використати у процесі реформ у рамках українсько-німецького проекту зі співробітництва. Уряд Федеративної Республіки Німеччини доручив Німецькому товариству технічної співпраці (GTZ) реалізувати проект із надання підтримки в проведенні адміністративної реформи в Україні. Основними експертами та координаторами проекту виступають автори даного розділу. Вони написали і розділ про німецький погляд на адміністративну реформу в Україні.
13.2.