2. Основні підходи до розуміння публічного управління та адміністрування в зарубіжних країнах.
Публічне адміністрування (public administration) протягом ХХ ст. розвивалось як невід’ємна частина політичної науки (political scienze) у відриві від предметного поля і підходів, розроблених у менеджменті (generic management).
Як у вітчизняній, так і в закордонній науці та практиці управління, проблема відносин бізнесу, влади і суспільства завжди була однією з найбільш актуальних тем. На початку ХХІ ст. стало очевидно, що сфери та інтереси бізнесу і політики, політики і суспільства, ринку і суспільства стали все більше відокремлюватись один від одного. Аналогічна тенденція до розділу і методологічної відокремленості проявлялась в економічних, політичних і соціально-гуманітарних науках. Це знайшло відображення і в підходах до публічного адміністрування. Класична теорія менеджменту у державному секторі реалізувалася на практиці через модель публічного адміністрування, неокласична теорія менеджменту – через модель публічного управління, сучасна теорія менеджменту – через модель нового публічного управління.У свій час, у західних країнах були запропоновані свої способи реформування держави у його сутнісному вимірі, що претендують на універсальність і загальність застосування. Мова йде про дві управлінські концепції – New Public Management і Good Governance (хороші органи управління), – які є основоположними сучасних західних адміністративних реформ і запозичуються іншими країнами. З елементів зазначених концепцій можна сформувати «ідеальну модель» публічного управління, яку надалі можна використовувати для дослідження адміністративних реформ у різних країнах.
New Public Management (NPM) – це сучасна модель реформування громадського управління. Більш ніж у 70 країнах світу проводяться реформи на принципах NPM. У тому числі і більшість економічно розвинених країн світу, які також найбільш далеко просунулися в питаннях організації громадського управління, як на державному, так і муніципальному рівнях. Ідея NPM виникла в кінці 80-х років і стала користуватися попитом у таких країнах, як Великобританія, Австралія, США, Канада. В останні 15-20 років відбувалося її становлення та апробація. New Public Management зʼявляється на початку 1990-х років. Цілями концепції нового публічного управління є забезпечення максимальної прозорості, ефективності, гнучкості, більш тісного зв’язку з організаціями і громадянами, які є основними споживачами державних послуг.
Еще по теме 2. Основні підходи до розуміння публічного управління та адміністрування в зарубіжних країнах.:
- Тема 11. Можливість адаптації та імплементації зарубіжного досвіду публічного управління та адміністрування в Україні
- Тема 8. Зарубіжний досвід публічного управління на місцевому рівні
- Тема 6. Зарубіжний досвід публічного управління інноваційним потенціалом економіки
- Тема 10. Процеси реформування публічного управління в країнах Європейського союзу
- 3.2. Поняття та основні принципи цивільної правоздатності фізичної особи в праві зарубіжних країн
- Зарубіжний досвід публічного управління : навчально-методичний посібник (для здобувачів вищої освіти денної та заочної форми навчання) / Л.М. Корнута, Н.С. Панова, Я.І. Маслова. Одеса,2019. – 74 с., 2019
- 1.2. Сучасні підходи до розуміння принципу пропорційності
- 4.2. Поняття та основні принципи правоздатності юридичних осіб у цивільному праві зарубіжних країн
- 1. Основні напрямки модернізації управління в країнах Європи.
- Законодавство: три підходи до його розуміння.
- ІЗ.І.Адміністративна реформа в контексті розвитку публічного управління в Європі
- Нові підходи до регіоналізації державного управління
- 9.2. Спадкування за заповітом у цивільному праві зарубіжних країн
- 1.1. Поняття цивільного й торгового права в зарубіжних країнах
- 3. Загальні принципи організації публічного управління.
- 3. Адміністративний договір як інноваційна форма публічного управління.
- 7.7. Компенсація моральної шкоди в праві зарубіжних країн
- Нові підходи до регіоналізації державного управління у період 2001-2003 pp.
- 2.1. Поняття та види джерел цивільного й торгового права зарубіжних країн
- Тема 5. Зарубіжний досвід організації надання публічних послуг