1. Основні напрямки модернізації управління в країнах Європи.

Напрями модернізації управління в ЄС напряму пов’язані із наслідками розширення Європейського Союзу та набуттям чинності 1 грудня 2009 р. Договору про реформування або Лісабонського договору.

Із вступом в силу Лісабонського договору змінилось функціонування Європейського Союз. Виходячи із цього до основних напрямків модернізації можна віднести такі:

1. Була ліквідована, створена відповідно до Маастріхського договору структура трьох опо, а Європейський Союз отримав статус юридичної особи і широку міжнародну правосуб’єктність. За підсумками Лісабонського договору було збережено два установчих договори: Договір про Європейський Союз та Договір про функціонування Європейського Союзу. Окрім того в Лісабонський договір була включена Хартія засадничих прав Європейського Союзу.

2. Лісабонський договір дав вичерпний перелік компетенцій Європейського Союзу: виключна, спільна, координуюча, повноваження діяти з метою підтримки, координації чи доповнення дій держав-членів; специфічна компетенція у сфері Спільної зовнішньої та безпекової політики та у сфері Європейської безпекової та оборонної політики.

3. Була запроваджена посада голови Ради ЄС, що в перспективі сприятиме більш ефективній роботі Ради ЄС. Рада ЄС стала в повній мірі інститутом Європейського Союзу.

4. Відмова від права вето і зміна системи голосування кваліфікованою більшістю. Право вето зберігається у сфері Спільної зовнішньої та безпекової політики, у сфері Європейської безпекової та оборонної політики, соціальній політиці, податковій політиці, в питаннях боротьби з фінансовими правопорушеннями, у співробітництві з питань кримінального права і ключових аспектів екологічної політики.

5. Голова Європейської Комісії отримує де-юре повну свободу в розподілі портфелів серед членів Європейської Комісії, хоч де-факто все ж повинен враховувати побажання держав-членів.

6.

7. До процесу прийняття рішень в ЄС відповідно до Лісабонського договору долучаються національні парламенти, які можуть здійснювати моніторинг щодо дотримання принципу субсидіарності Європейською Комісією.

8. Серед окремих напрямків можна відзначити запровадження посади Високого представника ЄС з іноземних справ та політики безпеки.

9. Лісабонським договором в ст. 2 Договору про Європейський Союз включена нова правова категорія «цінності Союзу», які являють собою морально-етичні засади європейської цивілізації: людська гідність, свобода, демократія, правова держава, права людини.

10. Важливим нововведенням Лсабонського договору є також надання Хартії засадничих прав Європейського Союзу однакової юридичної сили із установчими договорами.

Перспективи розвитку управління в ЄС передбачають вдосконалення складових управлінської системи ЄС та наповнення їх змістом. Щодо функціонування управлінської системи в Європейському Союзі після набуття чинності Лісабонським договором можна зробити певні висновки:

1. Механізм прийняття рішень в Європейському Союзі відрізняється гнучкістю в залежності від обставин.

2. Процедури прийняття рішень адаптуються і змінюються в залежності від сфери застосування.

3. При розробці механізмів прийняття рішень враховувались інтереси як великих, так і малих держав-членів ЄС.

4. Врахування уподобань груп інтересів на стадії підготовки рішення спрощує процес реалізації цього рішення на практиці.

5. Прийняття рішення на наднаціональному рівні приводить до кращої результативності політики.