Адміністративна реформа в Україні та європейські стандарти

У результаті проведеного польськими експертами аналізу констатується безсумнівна необхідність змін у територіально- адміністративному поділі Української держави. Проведено дуже ґрунтовну роботу з моделювання пропонованого поділу, про що свідчать напрацьовані законодавчі критерії формування громад та

районів - значною мірою набагато конкретніші, ніж ті, що були прийняті в Польщі.

Стосовно рівнів району та області вказується, що в цілому вони відповідають вимогам NUTS-3 і NUTS-2. У зв’язку з цим необхідно нагадати, що у відповідності з розпорядженням № 1053/2003 Європейського парламенту та Ради Європи від 26 травня 2003 p. у питанні встановлення єдиної класифікації територіальних одиниць для статистичних потреб одиниці NUTS-3 повинні мати 150- 800 тис. мешканців, а одиниці NUTS-2 - від 800 тис. до 3 млн мешканців, при цьому відносно новоутворених одиниць такі вимоги повинні трактуватися жорсткіше і послідовніше, ніж відносно вже утворених і діючих елементів територіально-адміністративного поділу. Виходячи з цього, мінімум, встановлений у ст. 12 проекту Закону України “Про територіальний устрій України” (розроблено Мінрегіонбудом України), більше ніж у два рази нижчий, ніж у Євросоюзі, й виглядає як неприйняття моделі NUTS-3. Запропонований підхід до виділення районів може бути ближчим відповідно до вимог NUTS-4, ніж до NUTS-3, а якщо це так, зробити застереження щодо “адміністративних” одиниць рівня NUTS-3, які об’єднують кілька районів.

Акцентуючи на тому, що пропонований авторами реформи поділ на громади можна вважати оптимальним та обґрунтованим, було б доцільним однозначно вказати на те, що громади перебувають на рівні NUTS-5, одночасно ідентифікуючи одиниці рівнів NUTS-4 і NUTS-3.

Разом з тим необхідно зауважити, що запропонований метод формування громад є найефективнішим для застосування до сільських територій та категорій “мале місто”, “село”. Відкидаю- чи польську інституцію міст на правах пов’яту, автори проекту не вказують методу вирішення проблеми устрою великих міст, не кажучи вже про метрополійні території, стосовно яких немає хорошого польського досвіду, але існує вартий уваги досвід інших країн Європи, починаючи від дуже інституційно різноманітного німецького досвіду.

Крім того, з точки зору Європейської Карти місцевого самоврядування лише варіанти рішень устрою, які пропонуються для громад, можна визнати такими, що відповідають вимогам Карти. Зате варіанти рішень, які прийняті для районів (що визначаються як одиниці територіального самоврядування), не підходять для областей.

14.3.1.