Формування національної екологічної мережі

З метою формування національної екологічної мережі як складової всеєвропейської екологічної мережі та підтримання життєзабезпечуючих функцій довкілля, створення необхідних умов для реструктуризації та зниження антропогенного впливу на нього до екологічно допустимого рівня передбачається:

1) розширення (до 40 відсотків території України) площі територій національної екологічної мережі за рахунок:

а) створення об’єктів природно-заповідного фонду на територіях, що відпдвідають умовам забезпечення охорони особливо цінних природних комплексів та об’єктів;

б) збільшення площі земель, наданих у користування установам природно-заповідного фонду;

в) збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історико-культурну цінність;

г) включення до програм екологічного оздоровлення басейнів річок Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Західного Бугу заходів щодо створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об\'єктів, запровадження особливого режиму використання земель на ділянках витоку річок;

ґ) формування транскордонних природоохоронних територій міжнародного значення;

д) створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, залуження земель;

е) консервації деградованих і забруднених земель з наступним їх частковим залісненням;

є) збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв’язку, оборони;

ж) екологічно доцільного збільшення площі лісів;

2) формування єдиної територіальної системи, що об’єднує елементи національної екологічної мережі, та встановлення спеціального режиму використання цих територій, зокрема, територій “екологічних ніш (пауз)” (межиріччя Псла і Ворскли, Інгулу та Інгульця, степового Криму, на інтенсивно ур- банізованих територіях для збереження просторових розривів між їх ядрами: на напрямках Донецьк - Дніпропетровськ, Харків - Дніпропетровськ тощо);

3) формування ефективного екологічного каркасу населених пунктів, збільшення естетичних функцій міських ландшафтів, посилення екологічної регламентації містобудування та функціонування міського господарства.

5.10.

Визначено інвестиційно-привабливі території із значним потенціалом прискореного розвитку (в т.ч. в зонах стимулюючого впливу міжнародних транспортних коридорів, у місцях перетинання ними прикордонних і приморських те-

?иторій тощо) та проблемні ареали, розвиток яких потре- ує державної підтримки. До останніх відносимо, наприклад, території з критичним рівнем виробничо-містобудівного освоєння та природно-техногенної небезпеки і низьким рівнем забезпеченості природними ресурсами, передусім це Донбас. Наявна загроза, пов’язана з критичним зростанням рівня зношеності основного капіталу, підвищеними ризиками виникнення техногенних катастроф національного масштабу, існуванням значної кількості моно- функціональних поселень, що економічно занепадають, вимагають першочергової реструктуризації традиційних галузей промисловості.

В цілому для забезпечення ефективного використання територій, що мають особливу господарську, екологічну, наукову, естетичну цінність, визначено й інші проблемні ареали - території, вирішення проблем розвитку яких має загальнодержавне значення і має здійснюватись за державної підтримки:

- з найбільшим рівнем виробничо-містобудівного використання території та природно-техногенної небезпеки і низьким рівнем забезпеченості природними ресурсами: території розміщення міст з населенням понад 500 тис. (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв), а також Севастополя, Сімферополя, Херсона, Керчі, Красноперекопська, Ново- волинська, Червонограда;

- зі значними природно-заповідним, оздоровчо-рекреаційним і туристичним потенціалом, рівнем виробничо- містобудівного освоєння території та природно-техногенної небезпеки: в зонах впливу міст Києва, Харкова, Дніпропетровська, Кримського узбережжя, Закарпатської області, курортів Бердянська, Трускавця, гирл рік Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу;

- зі значними природно-заповідним, оздоровчо-рекреаційним та туристичним потенціалами і низьким рівнем інфраструктурного облаштування території та природно- техногенної небезпеки: в Поліссі, в Східних Карпатах, на Азовському узбережжі, де передбачається організація спільних з суміжними країнами транскордонних елементів екологічної мережі, що входять до всеєвропейської екологічної мережі, Чорноморський біосферний заповідник тощо;

- з високим рівнем радіаційного забруднення.

У Генеральній схемі передбачено також напрями та параметри використання оздоровчо-рекреаційних територій, розвитку курортів, рекреаційних зон, туристичних центрів, збереження та раціонального використання історичної спадщини.